23 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/586/24
Провадження № 33/4820/317/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні, в залі суду за участі секретаря Мельничук К.С., захисника Книш О.М., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2024 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
За постановою суду, ОСОБА_2 24 грудня 2023 року о 00:41 год. на перехресті вулиць Озерної та Бандери у м. Хмельницькому, керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Книш О.М., посилаючись на порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі.
Стверджує, що з відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського вбачається лише факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 ,проте не видно хто саме керував ним. Також на записі відсутня дата та час, які могли б підтверджувати, що саме ОСОБА_2 24.12.2023 року о 00:41 год. керував автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» на перехресті вулиць Озерної та Бандери у м. Хмельницькому.
Наголошує захисник і на тому, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено назву технічного засобу, яким здійснено Запис №1, а в оскаржуваній постанові не вказано посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_2 не було роз'яснено його права та обов'язки, порушено право на захист. Також вказує на те, що поліцейський повинен був назвати конкретну причину зупинки транспортного засобу, а при відсутності законності такої зупинки оформлення притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним.
За таких обставин, на думку захисника, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Водночас, в поданій апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2024 року, оскільки вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважної причини.
Вказує на те, що ОСОБА_2 лише 27.03.2024 року, тобто з дня опублікування в Реєстрі судових рішень, ознайомився із постановою суду, 28.03.2024 року він уклав Договір про надання правничої допомоги із адвокатом, а 29.03.2024 року захисник мала змогу ознайомитись із матеріалами справи та погодити правову позицію із захисту. Однак, останнім днем подачі апеляційної скарги був вихідний день - 30 березня 2024 року, тому апеляційна скарга була подана першого робочого, після вихідного, дня, на який припав останній день подачі апеляційної скарги, а отже строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Мотиви суду
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подана, після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявила клопотання про поновлення цього строку, а також у поновлені строку відмовлено.
Як вбачається із матеріалів справи в судовому засіданні ОСОБА_2 присутнім не був, угоду про надання правничої допомоги із захисником ОСОБА_1 він уклав 28.03.2024 року, 29.03.2024 року захисник ознайомилась із матеріалами справи та отримала відеозапис події, і, оскільки останнім днем подачі апеляційної скарги був вихідний день - 30 березня 2024 року, тому апеляційна скарга була подана першого робочого, після вихідного, дня, а отже строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №705115 від 24.12.2023 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом«VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків. Від керування транспортним засобом був відсторонений (а.с.1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager ARLM-0389 у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.4);
- пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.12.2023 року, згідно яких водій ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер» (а.с.5,6);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.7);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №705115 від 23.12.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку (а.с. 7).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_2 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами.
З наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівники поліції переслідували транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Після зупинки даного автомобіля, у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), на пропозицію пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, водій відмовився.
Апеляційний суд виходить з того, що відеозаписи події додані до протоколу про адміністративне правопорушення, містять необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , у водія були виявленіознаки алкогольного сп'яніння, такі як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, на неодноразові вимоги працівників поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров'я, відмовлявся.
Виходячи з наведеного, твердження захисника про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, апеляційний суд відкидає, оскільки вони спростовуються наведеними доказами, та вважає такі твердження обумовленими позицією захисту від висунутого обвинувачення у вчинені адміністративного правопорушення.
При цьому, посилання захисника на відсутність у відеозаписі дати та часу, які могли б підтверджувати, що саме ОСОБА_2 24.12.2023 року о 00:41 год. на перехресті вулиць Озерної та Бандери у м. Хмельницькому керував автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , є безпідставними, оскільки із відеозапису вбачається, що даний автомобіль в нічний час 24.12.2024 року був переслідуваний працівниками поліції, а саме в період часу з 00:41 год. по 01.26 год. працівниками поліції був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , на пропозицію пройти медичний огляд на стан сп'яніння водій відмовився, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров'я. З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_2 не заперечував, що керував транспортним засобом, не називав ніякої іншої особи яка керувала автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 ,
Доводи апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено назву технічного засобу, за допомогою якого здійснено Запис №1, апеляційний суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 256 ч. 1 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відеозапис фіксації адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_2 здійснювався з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського. Обов'язкових вимог щодо зазначення в протоколі назви технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис, процесуальний закон, який регулює фіксацію адміністративних правопорушень, не містить.
Отже, не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення назви технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис, не є обов'язковою вимогою при його складанні.
Апеляційний суд не вбачає підстав для закриття провадження щодо ОСОБА_2 через не роз'яснення працівниками поліції його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, оскільки такі були повністю забезпечені та відновлені в процесі апеляційного провадження. Більше того, ОСОБА_2 скористався послугами захисника, який приймав участь у апеляційному розгляді провадження, та здійснював захист останнього на належному рівні. Апеляційний суд також виходить з того, що виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 роз'яснювалися його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, ніяких заперечень у письмовій формі проти таких обставин ОСОБА_2 Не висловлював.
Крім того, посилання апелянта на те, що зупинка транспортного засобу є незаконною, оскільки працівниками поліції не роз'яснено причин зупинки, є безпідставними та такими, які направлені лише на створення штучних підстав для скасування судового рішення, враховуючи наступне.
З матеріалів справи і відеозапису подій від 24 березня 2024 року, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 було зупинено о 00 годині 41 хвилин, тобто під час дії комендантської години, встановленої на території міста Хмельницького на час дії воєнного стану.
За змістом Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також відповідно до Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ №573 від 08.07.2020 р., на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Перепустка - це виданий комендатурою документ, що надає особам, зокрема тим, які керують транспортними засобами, дозвіл на перебування в певний період доби на території, де запроваджено комендантську годину.
Контроль за дотриманням особами комендантської години здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Під час дії комендантської години Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документи, що підтверджують законність перебування на території України, перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021р. №1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Все вищевказане узгоджується з ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, за вказаних обставин зупинення поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_2 під час дії комендантської години і перевірка його документів є законними.
Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та необґрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: