У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2007 року м.Київ
Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересахОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 24 квітня 2007 року та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2007 року,
Рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 24 квітня 2007 року задоволено частково позов ОСОБА_3 доОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 2831 грн. - витрат на поховання, 1000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, а також стягнути на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4, 1991 року народження, по 367 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2007 року рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування витрат на поховання та шкоди у зв'язку з втратою годувальника змінено і постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки 3923 грн. на відшкодування витрат на поховання та 13212 грн. на утримання ОСОБА_4, 1991 року народження, у зв'язку із втратою годувальника; в решті рішення залишене без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2. просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суди виходили із того, що шкода заподіяна позивачці у зв'язку зі смертю її сина ОСОБА_5, яка настала в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю відповідача, тому останній, як володілець джерела підвищеної небезпеки, зобов'язаний відшкодувати таку шкоду; розмір відшкодування шкоди судом визначено відповідно до наданих доказів та обставин справи.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.
Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2. на рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 24 квітня 2007 року та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2007 року.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1, ОСОБА_2
Ухвала оскарженню не підлягає.