1 листопада 2007 року ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
Романюка Я.М., Левченка Є.Ф., Пшонки М.П.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Радомишльському районі Житомирської області про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 6 лютого 2007 року,
рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Радомишльському районі Житомирської області користь позивача щомісяця 175 гривень страхової виплати та 7900 гривень матеріальної шкоди за період з травня 2003 року по листопад 2006 року.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 6 лютого 2007 року рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2006 року в частині задоволення позову частково скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 у позові про стягнення з відповідача щомісячних платежів у сумі 175 гривень та заборгованості з виплат втраченого заробітку з 7 березня 2003 року по день розгляд справи в суді. В решті зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеним обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 6 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Верховного Суду України Я.М. Романюк
Є.Ф. Левченко
М.П. Пшонка