м. Вінниця
23 квітня 2024 р. Справа № 120/16698/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій органу Пенсійного фонду України щодо обмеженні пенсії максимальним розміром з 01.03.2023 року та не виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 714.
Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог. Зауважує, що у зв'язку з виконанням рішення суду здійснено перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням оновленої довідки, - нівелюється право позивача на отримання щомісячної доплати, так як внаслідок такого виконання відбувається зростання розміру пенсії в період, що передує даті встановлення доплати. Серед іншого вказує, що законодавство України регламентовано максимальний розмір пенсійного забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року у справі № 120/17510/21-а, головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.04.2019 року здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 168 "Про індексацію пенсій та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відповідачем з 01.03.2023 року проведено індексацію його пенсії з обмеженням максимальним розміром.
Надалі, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" головним управління нараховано пенсію з урахуванням індексації, однак з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії.
У подальшому, представник позивача звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду щодо здійснення йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до норм постанови КМУ від 01.07.2021 року № 713 та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром.
Відповідачем надано відповідь від 07.03.2023 року, якою відмовлено у нарахуванні та виплаті вказаної доплати. Відповідач зазначив, що після 01.03.2018 року позивачу проводився перерахунок пенсії на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/17510/21, під час виконання якого нарахування та виплата пенсії з 01.07.2021 року здійснена з урахуванням проведеної доплати у розмір 2000 грн у зв'язку з підвищенням основного розміру пенсії більше ніж на 2000 грн, а відтак така доплата не підлягає подальшій виплаті.
Вважаючи дії відповідача щодо припинення виплати такими, що порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ ( далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ , згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ).
Надалі Кабінет Міністрів України прийняв постанову Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704, яка набрала чинності з 01.03.2018 року.
У п. 2 вказаного нормативно-правового акту установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Також, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ Уряд ухвалив постанову № 103, яка набрала чинності 24.02.2018 року.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року № 103 постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови № 704.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року № 103 передбачено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Зокрема, у Порядку від 13.02.2008 року № 45 пункт 5 викладено в такій редакції: "5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".
Цією постановою також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Разом з цим Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, п.п. 1, 2 Постанови № 103 скасував.
Оскільки з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (з 05.03.2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону №2262-ХІІ та ст. 9 Закону №2011-ХІІ.
Таким чином, законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під "умовами" необхідно розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не його складові, може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У свою чергу з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 року.
Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000 -2700 грн.
Тому, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01.07.2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року.
Водночас аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22. Верховний Суд у постанові від 02.03.2023 року у справі № 600/870/22-а не знайшов підстав для відступу від вказаного вище правового висновку.
Суд встановив, що перерахунок пенсії позивача зумовлений набранням законної сили рішенням у справі № 120/17510/21-а від 22.02.2022 року, яким, зокрема, було зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, яка була сформована у зв'язку із визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови № 103.
А відтак суд зазначає, що перерахунок пенсії позивача відбувся не зі зміною правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення, а саме з метою відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до матеріалів справи, зокрема розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії з урахування сум зазначених в перерахунках пенсії, позивач отримував пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії з липня 2021 до квітня 2022 року включно.
Окрім того, суд наголошує, що позивач помилково вважає, що виплата, передбачена постановою КМУ № 713 не виплачується йому у зв'язку з обмеженням пенсії максимальним розміром.
Отже, суд вважає, що відповідач безпідставно припинив виплату та нарахування щомісячної доплати до пенсії з 01.05.2022 року, оскільки новий розмір пенсії, розрахований позивачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 120/17510/21-а, вперше позивачем було отримано з травня 2022 року, відповідно з цієї дати, підвищення передбачене постановою КМУ № 713 йому не виплачується, а тому такі дії пенсійного органу є протиправними.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої ст. 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають ст. 17 Конституції України, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, які захищають суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у ст. 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII та положення ч. 1 ст. 2 Закону №3668-VІ, прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин, а саме обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, та відповідно є однаковими за змістом.
Разом з тим, Рішенням Конституційного суду у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) від 12.10.2022 року приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України, оскільки вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
Суд зазначає, що саме на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI, що на сьогодні також визнана неконституційною.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Разом з тим, положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Поведінка відповідача щодо виплати проіндексованої пенсії позивача з обмеженням максимального розміру порушує право позивача на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює конституційні гарантії, зокрема право на соціальний захист, передбачене ст. 46 Конституції України.
Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"
Пунктом 2 вказаної постанови регламентовано, що з 01.03.2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Суд наголошує, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та у справі № 3-102/2021(231/21, 415/21) від 12.10.2022 року.
Так, суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, наведені положення постанова Кабінету Міністрів від 24.02.2023 року №168 суперечать приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішень Конституційного Суду України, які є спеціальними у спірних правовідносинах.
Тобто, у органу Пенсійного фонду відсутні дискреційні повноваження у контексті даної справи, оскільки визначення підстав та умов для обмеження пенсійних виплат максимальним розміром на власний розсуд суперечить приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Таким чином, зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, що передбачають обмеження пенсії максимальним розміром, та невідповідність постанови КМУ № 168 спеціальному законодавству, орган Пенсійного фонду немає права обмежувати пенсію максимальним розміром після здійснення індексації.
Отже, похідна позовна вимога, з урахуванням здійснення нарахування індексації, підлягає до задоволення шляхом зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести виплату пенсії позивача з 01.03.2023 року без обмеження максимальним розміром.
Щодо вимоги позивача здійснювати виплату пенсію, виходячи з 81% від відповідних сум грошового забезпечення, суд вказує на те, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки не охоплюється предметом спірним правовідносин.
Окрім того, оцінка належному відсотковому значенню основного розміру пенсії надавалася рішенням суду від 29.05.2023 року у справі № 120/3584/23. Розрахунок пенсійного забезпечення позивача вказує на те, що спір у цій частині відсутній.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.05.2022 року щомісячної додаткової доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити з 01.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження пенсії максимальним розміром.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2023 року.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2023 року, з урахуванням перерахунків пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", - без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович