м. Вінниця
23 квітня 2024 р. Справа № 120/18715/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання здійснити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання здійснити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій ГУ ПФУ у Вінницькій області, оскільки останнім відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки.
Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправними, а тому звернувся з позовом до суду.
Ухвалою суду від 22.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
11.01.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області надало відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки при переході на пенсію за віком. Вказує, що середня заробітна плата (дохід), визначена ч. 2 ст. 40 Закону №1058 застосовується виключно при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати на набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Інше чинним законодавством не передбачено.
02.02.2024 ГУ ПФУ у Київській області надіслало відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки ним не вчинялося жодних дій, наслідками яких є рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію зі зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796).
08.11.2023 (дата передачі до ГУ ПФУ у Вінницькій області) позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на загальних умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1058).
За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №932320149322 від 13.11.2023 позивачу відмовлено у переході на інший вид пенсії. Зазначено, що пенсія за віком, призначена згідно Закону України №796-12, ст.55 (Категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) не є окремим видом пенсійної виплати, а є різновидом умов пільгового пенсійного забезпечення для можливості дострокового призначення пенси за віком. Тобто, призначення даного виду пенсійного забезпечення має на меті встановлення права для особи на більш ранній вихід на пенсію за віком, як це передбачено загальними нормами. При цьому, пенсія за віком на пільгових умовах призначається довічно. Оскільки гр. ОСОБА_1 є одержувачем пенсії за віком, повторний її розрахунок законодавством не передбачений.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у переході на пенсію за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по України за 2020-2022 роки протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
При цьому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частинами 2, 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
У разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Згідно із п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: 1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; 2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Відповідно до абз. 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Із системного аналізу вищевикладених норм встановлено, що при здійсненні перерахунку одного і того же виду пенсії, у даному випадку перерахунок пенсії, призначеної відповідно до №796 на пенсію відповідно до Закону №1058 застосовується показник середньої заробітної плати по Україні, який був застосований при призначенні пенсії вперше.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №796.
Досягнувши 60-річного віку, 16.02.2023 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, однак ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовило у переході на пенсію відповідно до Закону №1058.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 позивач має право перейти з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону №796 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, тому суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №932320149322 від 13.11.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Однак у даному випадку вирішенню також підлягає питання про право позивача на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Суд вказує, що в даному випадку має місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, суд дійшла висновку, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №796, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
З огляду на викладене, відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року призначення такої пенсії - 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29.11.2022 року у справі №560/4589/21, від 18.05.2023 року у справі №560/19830/21, від 27.06.2023 року у справі №500/4392/22, які суд враховує при вирішенні даного спору.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд вказує, що у межах розгляду даної справи ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно відмовлено позивачу у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак в оскаржуваному рішенні не була надана оцінка щодо застосування при такому переході показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №932320149322 від 13.11.2023 про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 08.11.2023, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №932320149322 від 13.11.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у переході на інший вид пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , що надійшла 08.11.2023, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403);
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500; код ЄДРПОУ 22933548).
Суддя Віятик Наталія Володимирівна