Ухвала
19 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 638/13386/21
провадження № 61-4663ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у справі за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна та скасування державної реєстрації прав власності,
28 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року (повне судове рішення складено 27 лютого 2024 року).
На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі особа, яка її подала, обмежується лише цитуванням частини другої статті 389 ЦПК України та частини третьої статті 411 ЦПК України. Проте не зазначає конкретної підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, а також окремо додано до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи своєю малозабезпеченістю та зазначає, що є особою похилого віку, пенсіонеркою, її щомісячний дохід складається з пенсійних виплат у сумі 2 760,00 грн, інших доходів не має, наявне спірне приміщення через суди тривалий час не використовується, ремонт цих приміщень не проведений і її майновий стан не дає можливості сплатити судовий збір. До клопотання додано: довідку про доходи, сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком; фото спірного нежитлового приміщення.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Оскільки в жодній мірі не характеризують майновий стан ОСОБА_1 . До касаційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів призначених для сплати судового збору на момент подання касаційної скарги. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову - 2021 рік) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищенаведеного, розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2 270,00 грн та не більше 794 500,00 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного суду, якою задоволено позовні вимоги про витребування нежитлових приміщень цокольного поверху № XXV, XXVIII, XXVIIIa, XXVIIII, XXX, XXXI, що розташовані в будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1 , та просить залишити без змін суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги розмір судового збору за вимогами майнового характеру становить - 1,5 % ціни позову * 200%, але не менше 4 540,00 грн та не більше 1 589 000,00 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (витребування нежитловихприміщеньцокольного поверху № XXV, XXVIII, XXVIII a, XXVIIII, XXX, XXXI, що розташовані в будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1 ), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Як наслідок особі, яка подала касаційну скаргу, за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру(підтвердивши його розмір належними доказами) тасплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (спірних нежитлових приміщень), але не менше 4 540,00 грн та не більше 1 589 000,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Окрім цього, пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
У частині першій статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Особа, яка подає касаційну скаргу, у клопотанні (прохальній частині касаційної скарги) просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, аналіз постанови Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року свідчить, що нею позовні вимоги задоволено частково, а саме: витребувано у ОСОБА_1 спірні нежитлові приміщення, а у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
ОСОБА_1 необхідно уточнити клопотання касаційної скарги щодо постанови апеляційного суду, зазначити у якій саме частині вона її оскаржує (у повному обсязі чи лише в частині задоволених позовних вимог) та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
У разі оскарження постанови апеляційного суду у повному обсязі, особі, яка подала касаційну скаргу слід також сплатити судовий збір за вимогами немайнового характеру та вказати підстави касаційного оскарження в частині відмовлених позовних вимог.
Окрім цього, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини другої статті 392 ЦПК України).
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати,нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частини сьомої статті 14 ЦПК України).
ОСОБА_1 в порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не вказує відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Щитом І. А., у касаційній скарзі вказується про зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд. Однак без зазначення представником реєстраційного номеру облікової картки платника податків у суду відсутня можливість перевірити наявність у нього зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС та вручити у відповідності до частини сьомої статті 14 ЦПК України будь-які документи у справі в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, слід вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а адвокату Щиту І. А. необхідно зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків для внесення відомостей про учасника справи, надання доступу до електронної справи та вручення у відповідності до частини сьомої статті 14 ЦПК України будь-яких документів у справі в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2024 рокузалишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат