Справа № 711/2741/24
Номер провадження 3/711/1100/24
23 квітня 2024 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області (протокол серії ВАВ № 206109) про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що 25.03.2024 року о 12.00 год. в м.Черкаси ОСОБА_1 , стосовно якого 22.03.2024 року винесено терміновий заборонний припис серії АА № 172263 про зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи, не перебувати в місці проживання та заборона в будь-який спосіб контактувати з потерпілою особою, не виконав його, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за що передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколів про адміністративні правопорушення був повідомлений про направлення матеріалів відносно нього на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи стосовно нього. В свою чергу, ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Зазначене дає підстави і зобов'язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з'являється в судове засідання.
Дослідивши письмові матеріали провадження, переглянувши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного:
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких належить забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису
Частина 2 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі і на осіб, які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно із ч.1 ст.25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Згідно «Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника», затвердженого Наказом МВС України від 01.08.2018 року за № 654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника, на якому проставлено відповідні серію та номер. Припис складається в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі або її представнику, друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції.
Отже, винесення тимчасового заборонного припису є крайнім заходом, що застосовується до кривдника у виняткових випадках (безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи).
Дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме: невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, особою, яка протягом року вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 25.04.2024 року серії ВАВ № 206109;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.03.2024 з яких вбачається, що вона проживає разом зі своїм сином ОСОБА_1 і протягом останніх 4 місяців він вчиняє відносно неї домашнє насильство, а саме завдав їй ушкодження (зламав ногу, би по голові тощо). 22.03.2024 вона вимушена була викликати поліцію, яка приїхавши до них встановила ТЗП, зобов'язавши останнього залишити помешкання в якому вони проживають, та будь-який спосіб спілкування із нею строком на 10-ть діб. Проте він порушив даний припис, повернувшись додому через годину після того, як поліція поїхала від них;
-постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.03.2024 (справа №711/1208/24, провадження №3/711/491/24), якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.;
-рапортом інспектора взводу № 2 роти № 4 БУПП в Черкаської області сержанта поліції Новохацького В., згідно якого, останній 25.03.2024 в складі екіпажу АГАТ-104 спільно з старшим сержантом поліції ОСОБА_3 та сержантом поліції Пасіка Р.В., близько 11-50 год. ними було отримано виклик на службовий планшет «Домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою, заявниця ОСОБА_2 їм повідомила, що її син ОСОБА_1 , який проживає за вказаною вище адресою, вчиняє відносно неї психологічне насильство та порушив тимчасово заборонний припис серії АА №172263 від 22.03.2024р. На місці події було складено оцінку ризиків, котра показала високий рівень та протокол серії ВАВ 206109 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Після чого ОСОБА_1 було повідомлено, що він зобов'язаний покинути місце проживання відповідно до ТЗП. Однак ОСОБА_1 повідомив, що він погано себе почуває та потребує медичної допомоги, у зв'язку із цим, було викликано бригаду БШМД. Після огляду ОСОБА_1 медичним працівниками було констатовано, що госпіталізація останньому не потрібна та було зроблено знеболення від болі у спині. В подальшому ОСОБА_1 продовжив не виконувати законні вимоги працівників поліції, тому відповідно до ст.ст. 44, 45 ЗУ про Національну поліцію, до нього було застосовано фізичну силу та спецзасоби - кайданки. Також ОСОБА_1 було затримано в порядку ч.2 ст. 262 КУпАП, та доставлено його до ЧРУП задля складання відповідних адміністративних матеріалів та припинення адміністративного правопорушення. В результаті чого було складено протокол адміністративного затримання серії АА №156568, протокол серії ВАВ 206109 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП та протокол серії ВАВ №374155 за ст. 185 КУпАП. Після складання всіх адміністративних протоколів ОСОБА_1 покинув приміщення ЧРУП та направився в невідомому напрямку. Подія фіксувалася на БК 468625, 468606, 468623.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , який не працює та не є особою з інвалідністю.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачається.
Враховуючи, той факт, що правопорушник вчинив дрібне хуліганство, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України.
Також підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 38, 173, 173-2, 185, 279, 283 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,6 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник