Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/174/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", м. Київ
до Фізичної особи - підприємця Кушнаренко Захара Євгеновича, м. Харків
про стягнення 21624,79 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Кушнаренко Захара Євгеновича, м. Харків, в якій просить стягнути з відповідача 18020,66 грн збитків в розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб замовника та 3604,13 грн штрафу в розмірі 20% від вартості неправомірно використаного дизельного палива, які боржник відмовився сплатити у добровільному порядку. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що відповідачем у позовній заяві вказано фізичну особу, що не є підприємцем, суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області про зареєстроване місце проживання (перебування) Фізичної особи Кушнаренко Захара Євгеновича.
30 січня 2024 року через канцелярію суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області подано відповідь (вхідний № 2629) про місце проживання (перебування) Фізичної особи Кушнаренко Захара Євгеновича.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 січня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", м. Київ до Фізичної особи - підприємця Кушнаренко Захара Євгеновича, м. Харків про стягнення 21624,79 грн - залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
01 лютого 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" усунено недоліки, шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/174/24 та ухвалено розгляд справи № 922/174/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 01 лютого 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
16 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (позивачем, замовником) та Фізичною особою - підприємцем Кушнаренко Захаром Євгеновичем (відповідачем, виконавцем) було укладено договір про надання послуг № ПШТ/96.
Відповідно до пункту 2.1 договору виконавець зобов'язується на свій ризик та за власний рахунок за завданням замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
Згідно пункту 2.2 договору надання виконавцем послуг як власними транспортними засобами, так і транспортними засобами залучених третіх осіб. Інформація про ТЗ, які виконавець використовує для перевезення вантажу, зазначається в додатку № 1 до договору.
Так, сторонами договору в додатку № 1 погоджено використання виконавцем автомобіля марки VOLKSWAGEN CADDY, державний номерний знак НОМЕР_1 , який йому належить на праві власності згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Відповідно до підпункту 4.3.6 пункту 4.3 договору замовник зобов'язаний забезпечити виконавця необхідною кількістю пального за власний рахунок.
Згідно пункту 3.4 договору виконавець надає послуги з використанням паливних карток замовника. Виконавець є представником замовника при отриманні паливних матеріалів за паливною картою замовника перед АЗС. При цьому право власності на паливні матеріали, отримувані виконавцем за паливною картою замовника, до виконавця не переходить.
Відповідно до пункту 3.7 договору при використанні виконавцем паливної картки, він зобов'язується разом із замовником в період з 10-го до 18-ого числа кожного місяця провести звірку використаного пального за минулий місяць на основі введеного "Зведеного подорожнього листа", який надається замовником, та підтвердити: кількість здійснених заправлень, марки використаного палива; правильність кілометражу і норми витрати пального.
Актуальність інформації, що зазначена в "Зведеному подорожньому листі" підтверджується підписом та печаткою виконавця.
Згідно пункту 3.8 договору у випадку використання при наданні послуг паливних карток замовника, залишок пального, що було використано згідно паливної картки, в баку ТЗ на кінець рейсу може коливатися від 0 до 30 л. - для ТЗ з вантажопід'ємністю до 600 кг включно, від 0 до 50 л. - для ТЗ з вантажопід'ємністю до 3 т. включно, від 0 до 70 л. для ТЗ з вантажопід'ємністю від до 5 т. включно, від 0 до 150 л. - для ТЗ з вантажопід'ємністю до 12 т, від 0 до 250 л. - для ТЗ з вантажопід'ємністю від 12 т. Якщо при поверненні ТЗ з рейсу залишок пального в бакові ТЗ виконавця буде відрізнятися від зазначених показників, замовник розцінюватиме даний факт як зловживання паливною карткою та матиме право застосувати до виконавця санкції згідно пункту 6.6 договору.
Відповідно до пункту 6.6 договору у випадку порушення виконавцем вимог пунктів 3.8, 4.1.20.1 даного договору він відшкодовує замовнику збитки в розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб замовника та додатково сплачує замовнику штраф в розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива.
Сплата виконавцем штрафних санкцій та відшкодування збитків здійснюється на підставі претензії замовника (пункт 6.12 договору).
Підпунктом 6.13.2 пункту 6.13 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання відповідної претензії від замовника прийняти обґрунтоване рішення щодо задоволення або відмову в задоволенні заявленої замовником претензії та письмово повідомити замовника. Ненадання відповіді на претензію протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання є фактом визнання претензійних вимог.
Згідно абзацу 2 пункту 3.5 договору передача паливної картки від замовника до виконавця фіксується карткою обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, яка затверджується печаткою та підписом обох сторін. З 16 березня 2023 року відповідач для надання послуг з перевезення вантажів замовника використовував дизельне паливо мережі АЗС "ВОГ" за паливною карткою № 7825990006336481, яку він отримав у замовника згідно картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.
На виконання пункту 3.7 договору замовником був складений та наданий виконавцеві в системі електронного документообігу "ВЧАСНО" Зведений подорожній лист за серпень 2023 року, вересень 2023 року, згідно яких встановлено об'єм перевищеного ліміту дизельного палива за серпень 2023 року в кількості 203,38 літри за вересень 2023 року в кількості 217,44 літри, а в загальній кількості 420,82 літри дизельного палива. Проте, як свідчать матеріали справи зведені подорожні листи за серпень 2023 року, вересень 2023 року виконавцем не підписані, обґрунтованих підстав підписання виконавцем не надано.
На виконання вимог підпункту 6.13.1 договору замовник надіслав виконавцю вимоги (претензії) за періоди серпня 2023 року, вересня 2023 року у системі електронного документообігу "ВЧАСНО".
Вимогу за серпень 2023 року відповідач 08 вересня 2023 року підписав у системі електронного документообігу "ВЧАСНО" з накладанням кваліфікованого електронного підпису. Оскільки, вимога за вересень 2023 року, яка направлена 06 жовтня 2023 року замовником у системі електронного документообігу "ВЧАСНО", не підписана виконавцем, позивач цінним листом з описом вкладення за трек - номером 0505129918254 відправив її за місцем проживанням відповідача, яке вказане в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та договорі, поштовою кореспонденцією, що підтверджується також списком № 24508 згрупованих відправлень.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, конверт з вимогами (претензіями) 11 грудня 2023 року було повернуто на адресу позивача у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується витягом з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" за трек - номером 0505129918254.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, одержувач, якому адресовано лист з оголошеною цінністю, повідомляється про його надходження поштою. Водночас, саме на одержувача покладено обов'язок отримати цінний лист, який, за загальним правилом, підлягає врученню у відділенні пошти, та як виключення (за домовленістю зі службою пошти) може бути доставлений за адресою.
В силу положень статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Пунктом 14.4 договору зазначається, що сторони несуть відповідальність за правильність вказаних у цьому договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно в письмовій формі повідомляти про їх зміну, а в разі не поінформування несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.
Від виконавця не надходило на адресу позивача повідомлень про зміну місця проживання у відповідності до пункту 14.4 договору.
Отже, як свідчать матеріали справи, позивачем дотримано вимог щодо вручення відповідачу цінного листа з вимогами (претензіями), а неотримання відповідачем цінного листа з цими вимогами (претензіями) від поштової служби є його власною відповідальністю (доказів, що лист не було отримано не з вини відсутні), тому відповідач є таким, що отримав вимоги (претензії) від часу, коли міг би його отримати у поштаря в день прибуття у відділення з індексом № 61047 - згідно з витягом з сайту АТ "Укрпошта" - 27 листопада 2023 року.
З урахуванням вищенаведеного та умов, передбачених договором, вказані вимоги (претензії) свідчать про повне, своєчасне та належне виконання замовником зобов'язань з надання послуг за договором, відсутність претензій зі сторони виконавця. Однак, вимога (претензія) від 06 жовтня 2023 року за вересень 2023 року залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином об'єм перевищеного залишку дизельного пального в кількості 420,82 літрів згідно пунктів 3.7, 3.8 договору є узгодженим. А тому, в силу вимог пункту 6.6 договору відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки в розмірі повної вартості дизельного пального 18020,66 грн, що було використано не для потреб позивача, з них: за серпень 2023 року - 8617,29 грн. за вересень 2023 року - 9 403,37 грн та додатково сплатити позивачу штраф в розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива (18020,66) в загальному розмірі 3604,13 грн, з них: за серпень 2023 року- 1 723,46 грн; за вересень 2023 року - 1 880,67 грн.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як відзначив Суд у справі Pretto v. Italy (1983) розумність тривалості судового розгляду необхідно оцінювати в кожному випадку відповідно до конкретних обставин даної справи та з урахуванням критеріїв, що склалися в практиці Суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Проте, 24 лютого 2022 року Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено і який діє і по теперішній час.
Відповідно до статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого частиною 1 статті 248 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кушнаренко Захара Євгеновича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, ідентифікаційний код 31316718) 18020,66 грн збитків в розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб замовника, 3604,13 грн штрафу в розмірі 20% від вартості неправомірно використаного дизельного палива, які боржник відмовився сплатити у добровільному порядку та 3028,00 грн судового збору
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "22" квітня 2024 р.
Суддя П.В. Хотенець