Справа № 2-749/10
Ім'ям України
21 жовтня 2010 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Ляшенка М.А.,
при секретарі - Соломіної В.В.,
адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
До Троїцького районного суду Луганської області звернувся позивач, який у своїх позовних вимогах до відповідача зазначив про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування заявленого позову позивач вказав, що 06 жовтня 2007 р., близько 10 години ранку, відповідач пообіцявши сплатити йому гроші, взяв у нього автопричіп (ГКБ-819) на термін до 20 жовтня 2007 р., але свої зобов'язання не виконав. Місце знаходження автопричепа працівниками Троїцького РВ УМВС Луганської області - встановлено не було, у зв'язку з чим було порушено кримінальну справу за ознаками в діях ОСОБА_3, складу злочинного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду за спричинені йому збитки, так як зазначає, що у зв'язку із протиправними діями відповідача він отримав інфаркт міокарда і в теперішній час має ІІ групу інвалідності. .
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що відповідач вчинив відносно нього шахрайські дії, через що він потрапив до лікарні з серцевим нападом, де йому було встановлено діагноз: інфаркт міокарда. В теперішній час він має ІІ групу інвалідності. Просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 5470 гривень та моральну шкоду в сумі 30000 гривень.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він дійсно був засуджений Троїцьким районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 680 гривень для сплати в дохід держави, а на користь ОСОБА_2, в якості задоволення цивільного позову заявленого прокурором Троїцького району, з нього було стягнуто кошти за автопричіп в сумі 3956 гривень 75 копійок. Вважає, що заявлені до нього позовні вимоги є безпідставними.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог позивача і пояснив, що його підзахисний був засуджений за шахрайські дії у відношенні позивача, і відповідно до вироку суду з нього вже стягнуто спричинені матеріальні збитки. Просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши учасників процесу, вважає за необхідне, дослідити ті обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та відповідних заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В даному випадку, згідно вироку Троїцького районного суду Луганської області від 23 грудня 2008 р., відповідача було визнано винним та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 680 гривень для сплати в дохід держави. З метою відшкодування завданих позивачеві збитків, прокурором Троїцького району в інтересах ОСОБА_2, було заявлено цивільний позов, який задоволено і з відповідача на користь позивача стягнуто кошти в сумі 3956 гривень 75 копійок. Що стосується вимог з приводу відшкодування відповідачем позивачеві коштів, які він витратив на купівлю ліків, білета, експертизу причепа, бензину, на загальну суму 1513 гривень 25 копійок, суд вважає безпідставними, так як в лікарню з серцевим нападом позивач потрапив у вересні 2008 р., а події на які він посилається, що стали наслідком його хвороби, відбувалися в жовтні 2007 року. Таким чином відсутній зв'язок, і неможливо чітко встановити, що інфаркт міокарда позивач отримав дійсно від шахрайських дій відповідача, а не в іншій стресовій ситуації, адже термін між скоєнням ОСОБА_3, злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і серцевим нападом, який стався у потерпілого ОСОБА_4 - майже рік.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В судовому засіданні позивач не надав обгрунтовних доказів того, що він дійсно отримав душевні страждання в тій мірі, які потребували б грошової компенсації, адже завдану йому матеріальну шкоду було стягнуто, шляхом задоволення цивільного позову при розгляді кримінальної справи.
З оглядом на вище зазначене, вислухавши позивача, відповідача, адвоката, суд вважає, що позов заявлено не обгрунтовано, позовні вимоги не були підтверджені протягом судового засідання, тому суд вважає можливим відмовити позивачеві в задоволенні позову.
На підставі ст.ст. 15,16, ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України,
Керуючись ст.ст. 30,60,212-215, 218 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - за необгрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя