Справа №2-819
2010 року
04 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м.Луганська у складі:
головуючого судді Бугери О.В.,
при секретарі Тихенькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову ВП №15738237 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.10.2009 року, визнання неправомірними дій та бездіяльності старшого державного виконавця Черноволова В.А. та заступника директора Департаменту державної виконавчої служби, начальника відділу примусових виконань рішень Миронюка І.В., державного виконавця Сироїжка Я.В. та заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальника відділу примусового виконання рішень суду Пелиха О.А., -
Заявник звернувся до суду із скаргою, в ході розгляду справи вимоги скарги були уточнені та доповнені. Остаточно заявник просив визнати дії та бездіяльність старшого державного виконавця Черноволова В.А. та начальника відділу примусових виконань рішень Департаменту державної виконавчої служби Миронка І.В. неправомірними, такими, що призвели до значних порушень його охоронюваних законом прав, внаслідок безпідставно вчиненої тяганини та безпідставної відмови у відкритті виконавчого провадження, для чого не було жодних обґрунтованих законом підстав; скасувати постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження від 20.10.2009 року ВП №15738237, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та конституції України; визнати дії та бездіяльність державного виконавця Сироєжко Я.В. та начальника відділу примусового виконання рішень Пелиха О.А. неправомірними, такими, що грубо порушують його конституційні права, такими що не виконують судові рішення в строк та в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», зобов'язання відповідних посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби негайно виконати виконавчі дії, вважати строк на оскарження не пропущеним.
В обґрунтування скарги зазначив, що ним було спрямовано виконавчий лист про стягнення суми з Державного бюджету України, але постановою від 20.10.2009 року його було відмовлено у відкритті провадження, оскільки заява підписана його представником, а довіреність надана в копії не посвідченій належним чином. Вважав такі дії неправомірними, а постанову такою що підлягає скасуванню, оскільки заява про прийняття до виконання виконавчого документу була підписана ним особисто, а до заяви було додано копію довіреності та зазначено, що повідомлення про відкриття провадження, щодо проведення виконавчих дій спрямовувати на адресу представника.
Також зазначав, що копії постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження та про відкриття виконавчого провадження спрямовані на його адресу у в порушення вимог визначених Законом України «Про виконавче провадження». Також посилався на те, що протягом тривалого часу державні виконавці не вчиняють жодних дій щодо виконання рішення суду про стягнення на його користь 50.000 гривень моральної шкоди. У зв'язку з тяганиною, що вчиняють посадові особи, йому завдається значної шкоди.
В судовому засіданні заявник та його представник вимоги скарги з урахуванням доповнень та уточнень підтримали, просили її задовольнити.
Представник зацікавлених осіб у справі проти задоволення скарги заперечувала, подала письмові заперечення, в яких зазначила, що заявником порушено строк для звернення із скаргою, визначений ст.85 Закону України «Про виконавче провадження», а також ст.385 ЦПК України. Окрім того, до зави про відкриття виконавчого провадження заявником було подано ксерокопію довіреності представника, що не була оформлена належним чином, а саме не була посвідчена нотаріально. Також посилалась на те, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження була прийнята в 3 денний строк після надходження до державного виконавця виконавчого документа та зазначила, що фактично недоліки визначені в постанові були усунуті заявником, шляхом подання заяви та відповідно оформленої довіреності до виконавчого документу. Станом на день розгляду скарги державним виконавцем відкрито виконавче провадження, вживаються заходи щодо своєчасного виконання рішення суду.
В ході розгляду справи представник письмові заперечення підтримала, просила в задоволенні скарги відмовити.
Суд вислухавши пояснення заявника, представника заявника, представника зацікавлених осіб, дослідивши матеріали справи, копії виконавчих проваджень, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Судом встановлено, що до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції 12.10.2009 року, згідно до дати реєстрації вхідної кореспонденції, надійшла заява ОСОБА_4, що діяв в інтересах ОСОБА_1, щодо прийняття до виконання виконавчого листа №2-784/2008 року від 09.07.2009 року про стягнення з Державного бюджету, шляхом зобов'язання Державного казначейства України списати з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 50.000 гривень, датована 07.09.2009 року. Відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону. Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто. Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
До заяви було додано виконавчий лист, копія нотаріально завіреної довіреності. Як вбачається з наданої копії виконавчого провадження примірник довіреності, що був наданий заявником не посвідчений нотаріально, як копія. Зазначеної обставини в судовому засіданні не заперечував й представник заявника.
Як вбачається з титульного аркушу виконавчого провадження, а також з копії реєстраційно-облікової картки на виконавче провадження державному виконавцю на виконання зазначена заява була передана 16.10.2009 року. визначено термін виконання до 11.11.2009 року.
Враховуючи зазначену обставину старшим державним виконавцем Черноволовим В.А. 20.10.2009 року було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, згідно до вимог ст.ст.12, 18 Закону України «Про виконавче провадження». В обґрунтування постанови зазначено, що довіреність оформлена не належним чином. Про відмову у відкритті виконавчого провадження вчинено запис на виконавчому листі.
Посилання заявника ОСОБА_1 на те, що він особисто підписав заяву не знайшли свого підтвердження. Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
Тому суд вважає, що дії старшого державного виконавця Черноволова В.А. щодо дотримання строків розгляду питання про відмову у відкритті провадження є правомірними, а також вважає, що підстав для скасування зазначеної постанови не вбачається.
Копія зазначеної постанови спрямована заявнику, а також роз'яснено, що постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня одержання. Як вбачається з копії виконавчого провадження копія супровідного листа, згідно до якого на адресу представника заявника ОСОБА_4 спрямовано копію постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа датовано 10.11.2009 роком. А з доданого заявником конверта вбачається, що фактично зазначений лист спрямований на його адресу 12.11.2009 року, а отримано лише 17.11.2009 року.
Суд не приймає доводи представника зацікавлених осіб щодо пропуску строку на оскарження постанови, оскільки копія постанови була отримана 17.11.2009 року, а скарга до суду подана 20.11.2009 року, тобто у строк визначений постановою.
Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня надіслати її заявникові.
Враховуючи зазначені обставини суд вважає обґрунтованими вимоги заявника, щодо визнання неправомірними дій щодо несвоєчасного спрямування на адресу заявника копії постанови.
Також, як вбачається з дослідженої судом копії виконавчого провадження №16572211 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції 15.12.2009 року, згідно до дати реєстрації вхідної кореспонденції, надійшла заява ОСОБА_4, що діяв в інтересах ОСОБА_1, щодо прийняття до виконання виконавчого листа №2-784/2008 року від 09.07.2009 року про стягнення з Державного бюджету, шляхом зобов'язання Державного казначейства України списати з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 50.000 гривень, датована 07.09.2009 року. До зазначеної заяви додано виконавчий лист та копію нотаріально завіреної довіреності представника. Заява, виконавчий лист були передані на виконання державному виконавцю Сироєжко Я.В. та 28.12.2009 року відкрито виконавче провадження. Згідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику Державному казначейству України надано строк 7 днів для добровільного виконання рішення суду. строк розпочинає спливати з моменту отримання копії постанови. Копія зазначеної постанови була спрямована на адресу сторін лише 29.01.2010 року, а як свідчить копія конверту - фактично відправлено 02.02.2010 року, тобто зі спливом понад 1 місяць, що свідчить про порушення вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно до якої державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Тобто, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що державним виконавцем порушено строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Як вбачається із наданої копії виконавчого провадження, постанова про відкриття провадження була спрямована на адресу Державного казначейства України 29.01.2010 року, встановлено строк для виконання 7 днів з дня отримання копії відповідної постанови. Лише 13.03.2010 року на адресу Департаменту державної виконавчої служби було спрямовано відповідь щодо не можливості виконання рішення суду, тобто зі спливом понад 1 місяць, що свідчить про бездіяльність державного виконавця, щодо не вжиття заходів для своєчасного виконання рішення суду.
Також слід зазначити, що 16.04.2010 року державний виконавець Сироєжко Я.В. спрямував на адресу Ленінського районного суду м.Луганська заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду. У зв'язку з чим 16.04.2010 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
Заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду була розглянута Ленінським районним судом м.Луганська ще 20 травня 2010 року , ухвала набрала законної сили, копія якої спрямована на адресу Департаменту.
Але як вбачається з копії виконавчого провадження, після 16.04.2010 року жодних дій державним виконавцем не вживалось, відсутня в матеріалах виконавчого провадження копія відповідної ухвали, відсутні запити до суду щодо надання копії ухвали, або повідомлення про результати розгляду справи, що також свідчить про бездіяльність виконавця під час виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ст.5 зазначеного закону саме державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Враховуючи зазначене суд вважає, що саме в діях державних виконавців, яким було передано на виконання заяву ОСОБА_1 вбачається порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження». Підстав для визнання неправомірними дій або бездіяльності начальника відділу примусових виконань рішень Департаменту державної виконавчої служби Миронка І.В., начальника відділу примусового виконання рішень Пелиха О.А. судом не вбачається. Відповідно до вимог ст. 387 ЦПК України У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. З урахуванням зазначеного положення, суд вважає за необхідне зобов'язати державного виконавця Сироєжко Я.В. вжити заходів щодо відновлення виконавчого провадження та виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст.210, 293, 383, 384, 385, 386 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Черноволова В.А. щодо несвоєчасного спрямування на адресу заявника копії постанови від 20.10.2009 року.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Сироєжко Я.В. щодо несвоєчасного спрямування на адресу заявника копії постанови від 28.12.2009 року.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Сироєжко Я.В. в частині порушення строків встановлених Законом України «Про виконавче провадження» щодо вчинення виконавчих дій під виконання рішення суду про стягнення з Державного бюджету, шляхом зобов'язання Державного казначейства України списати з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 50.000 гривень.
Зобов'язати державного виконавця Сироєжко Я.В. вжити заходів щодо відновлення виконавчого провадження № 16572211 та виконання рішення суду.
В іншій частині відмовити.
Ухвала може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського района м.Луганська шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Головуючий: суддя О.В.Бугера