Справа № 2-2507/10
21 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого: Луганського В.І.
при секретарі: Оніщенко К.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби Луганської митниці про визнання майна таким, що увійшло до складу спадщини, -
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Невинномисск Ставропольського краю РФ померла її сестра ОСОБА_2. Після смерті сестри вона прийняла спадщину яка відкрилася після її смерті та складалася з: квартири, яка знаходиться за адресою: Ставропольський край, АДРЕСА_1. Крім того до складу спадщини увійшли особисті речі та предмети побуту сестри, які знаходились у квартирі та належали на праві власності померлій сестрі позивачки, а саме: піаніно, сервант, шифанер, стіл, швейна машина, посуд, коври, одяг, баян, телевізор. Однак у зв*язку з тим, що зазначені речі були дуже старі і на них не збереглися паспорти та документи вони не були зазначені нотаріусом в свідоцтві про право на спадщину за законом.
12.01.2010 року на прохання позивачки громадянин РФ ОСОБА_3 зробив митне оформлення вказаних речей, після чого їх погрузили до контейнера та відправили до Луганської митниці.
В березні 2010 року позивачка звернулась до Луганської митниці з проханням передати їй речі які надійшли з м. Невинномисска, однак там їй було роз*яснено, що вона повинна сплатити податки та збори в розмірі 5000 грн.
Але позивачка з цим не згодна та зазначила, що відповідно до ст. 8 ЗУ «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини за законом.
Тому позивачка просить визнати вказане майно, що увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті її сестри та зобов*язати відповідачів передати їй вказані речі.
В судовому засіданні позивачка присутня не була, але до початку слухання справи надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі проти заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений про час та місце слухання справи був належним чином, 20.09.2010 року надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що у позивачки не було будь-яких документів, щоб підтверджували право власності на вказані речі, вважає, що позивачка не надала жодних доказів, які засвідчують належність речей до складу спадщини та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
21.10.2010 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінив все в сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Невинномисск Ставропольського краю РФ померла сестра позивачки ОСОБА_2. Після смерті сестри позивачка прийняла спадщину яка відкрилася після смерті сестри та складалася з: квартири, яка знаходиться за адресою: Ставропольський край, АДРЕСА_1. Крім того до складу спадщини увійшли особисті речі та предмети побуту сестри, які знаходились у квартирі та належали на праві власності померлій сестрі позивачки, а саме: піаніно, сервант, шифанер, стіл, швейна машина, посуд, коври, одяг, баян, телевізор. Однак у зв*язку з тим, що зазначені речі були дуже старі і на них не збереглися паспорти та документи вони не були зазначені нотаріусом в свідоцтві про право на спадщину за законом.
12.01.2010 року на прохання позивачки громадянин РФ ОСОБА_3 зробив митне оформлення вказаних речей, після чого їх погрузили до контейнера та відправили до Луганської митниці.
В березні 2010 року позивачка звернулась до Луганської митниці з проханням передати їй речі які надійшли з м. Невинномисска, однак там їй було роз*яснено, що вона повинна сплатити податки та збори в розмірі 5000 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» №2681 від 13.09.2001 року, при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування транспортні засоби в кількості однієї одиниці по кожній товарній позиції та товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь резидента, у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження легалізується у відповідній закордонній дипломатичній (консульській) установу України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачки обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати зі сплаті судового збору в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. 1296 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» суд,-
Заявлені вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати майно: піаніно - 1 шт., сервант - 1 шт., шифанер - 1 шт., стіл - 1 шт., швейна машина - 1 шт., посуд - 3 комплекти, коври - 3 шт., одяг в кількості - 19 речей, баян - 2 шт., телевізор - 1 шт. таким, що увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Невинномисск, Ставропольського краю, Росія.
Зобов*язати Луганську митницю передати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, речі переслані на територію України: піаніно - 1 шт., сервант - 1 шт., шифанер - 1 шт., стіл - 1 шт., швейна машина - 1 шт., посуд - 3 комплекти, коври - 3 шт., одяг в кількості - 19 речей, баян - 2 шт., телевізор - 1 шт. які входять у склад спадщини і належали ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з Луганської митниці на користь ОСОБА_1 судові витрати: державне мито в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 120,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська апеляційної скарги протягом 10-днів з дня його проголошення.
Головуючий: В.І. Луганський