Справа № 2-а-1364/2010 р.
21 жовтня 2010 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді - Адаменко І.М.
при секретарі - Остапчук О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кагарлицького взводу при УДАІ УМВС України в Київській області Кулініченко Віталія Вікторовича про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії АІ № 387657 від 30.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України так, як вважає її незаконною та такою, що не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач не з»явився від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі з зазначенням, що позовні вимоги він не визнає.
Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до слідуючого.
За змістом ч.2 ст.71 КАС України на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Постановою серії АІ № 387657 від 30.09.2010 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КпАП України та накладено штраф в розмірі 260 грн., з підстав, що останній 30.09.2010 року о 15 год.41 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив швидкість в населеному пункті на 29 км./год. Швидкість вимірювалась приладом «ВІЗИР» №0812475.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою відповідальність у виді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає, що інспектор ДПС Кулініченко В.В. при встановленні правопорушення, накладенні стягнення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення повинен був з'ясувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ч.2 ст.33, а також вимоги ст.ст.254, 280, 283 КпАП України та докази, які б свідчили про порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 та його доводи про невчинення адміністративного правопорушення, але оскільки відповідач не виконав вказаних вимог й в судовому засіданні обставини викладені в оскаржуваній позивачем постанові не знайшли свого підтвердження, тому відповідно до ч.1 ст.247 КпАП України провадження у праві про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім цього в постанові не відображено у якому режимі працював прилад «Візир», що не дозволяє зробити висновок про правомірність дій відповідача щодо застосування показань такого приладу в якості доказів скоєння правопорушення, оскільки власник транспортних засобів відповідно до ст.14-1 КУпАП притягуються до відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. Отже показання технічного приладу можуть бути використані як докази в адміністративній справі, лише за умови того, що такий прилад має працювати в автоматичному режимі.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.2, ст.ст.7-12, ст.ст.69-71, ст.ст.158-167 КАС України, ст.9, п.1) ч.1 ст. 247, 280, 283, 284, п.3) ч.1 ст.293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову інспектора ДПС Кагарлицького взводу при УДАІ УМВС України в Київській області Кулініченко Віталія Вікторовича серії АІ № 387657 в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.М.Адаменко
З оригіналом згідно:
Суддя І.М. Адаменко