ЄУ№712/342/24
Провадження №2/712/1151/24
22 квітня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.
за участю секретаря судового засідання Дубини В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб між ними, зареєстрований 19.10.2002 Черкаським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №1737.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з 19 жовтня 2002 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2018 року сторони не ведуть спільного господарства. Погіршення стосунків призвело до припинення шлюбних відносин, що стало підставою для розірвання шлюбу.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.02.2024 відкрито позовне провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 13.03.2024.
13.03.2024 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи призначено на 22.04.2024.
Позивач до судового засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти розірвання шлюбу не заперечує.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Матеріалами справи встановлено, що з 19 жовтня 2002 року сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим Черкаським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №1737.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис №11.
Статтею 105 Сімейного кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.
Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, відповідач з позовними вимогами згоден, проти розірвання шлюбу не заперечує, а тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 0.0.3382442774.1 від 26.12.2023 сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Таким чином, оскільки позовні вимоги про розірвання шлюбу визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у сумі 536,80 грн., та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн., понесений нею при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 115 Сімейного Кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19.10.2002 Черкаським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №1737,розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 50 відсотків судового збору, що складає 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), сплаченого при подачі позову до суду згідно квитанції № 0.0.3382442774.1 від 26.12.2023, виданої АТ КБ «ПриватБанк».
Зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області, яке знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 192, повернути позивачу ОСОБА_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), сплаченого при подачі позову до суду згідно квитанції № 0.0.3382442774.1 від 26.12.2023, виданої АТ КБ «ПриватБанк».
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Стеценко