ЄУН: 336/3500/17
Провадження №: 6/336/329/2024
16 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сапи А.Д. про примусове проникнення до житла,
Старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сапа А.Д. звернувся до суду з поданням про вирішення питання про примусове проникнення до будинку АДРЕСА_1 , де мешкає боржник за виконавчим провадженням - ОСОБА_1 .
В поданні державний виконавець зазначив, що у виконавчій службі перебуває виконавче провадження № 71004826 з виконання судового рішення № 336/3500/17 про зобов'язання ОСОБА_1 , знести самочинну прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 . Боржником постанова про відкриття виконавчого провадження отримана 10.05.2023 року, надано десятиденний строк для добровільного виконання рішення, яке у визначений строк не виконано, самовільна прибудова не знесена. Звернення представника боржника ОСОБА_2 щодо закінчення виконавчого провадження на підставі по станови Запорізького апеляційного суду від 28.06.2023 року залишено без задоволення, ініційовано перевірку виконання рішення. 22.09.2023 року, 27.02.2024 року, 15.03.2024 року, 05.04.2024 року державний виконавець здійснив виходи до житлового будинку АДРЕСА_1 , де фактично проживає боржник, про що державним виконавцем в означені дні складено акти про невиконання рішення.
Крім перелічених заходів забезпечення виконавчого провадження, державним виконавцем залучено спеціалістів для демонтажу самочинної прибудови, постановами від 18.03.2024 року, 08.04.2024 року ОСОБА_1 піддано штрафу в сумі 1700 грн. та 3400 грн. за невиконання вимог державного виконавця, накладено арешт на кошти боржника з метою забезпечення стягнення штрафу, виконавчого збору та інших витрат в межах виконавчого провадження.
На підставі викладеного державний виконавець просить вирішити питання про примусове проникнення до житла, де проживає боржник ОСОБА_1 .
Сторони виконавчого провадження в силу ч. 2 ст. 439 ЦПК України при вирішенні питання цього розгляду не викликались.
Дослідивши надані державним виконавцем матеріали, суд знаходить за можливе винесення ухвали про примусове проникнення до житла, виходячи з таких міркувань.
Судом встановлено, що в провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є виконавче провадження № 71004826 про зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинну прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно із ст. 1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як випливає із змісту наведених положень закону, метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб.
До засад виконавчого провадження в силу ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» відносяться засади верховенства права та законності, а також обов'язковість судових рішень, а статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зокрема, вказаною статтею законодавства про виконавче провадження передбачено право державного виконавця звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Зазначені положення узгоджуються зі змістом статті 439 ЦПК України, згідно з якою питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника вирішуються судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення, за поданням державного виконавця.
Підставою для такого проникнення, як логічно випливає з аналізу вказаних положень законодавства, є порушення боржником у виконавчому провадженні встановлених статтею 19 Закону «Про виконавче провадження» обов'язків, які свідчать про ухилення особи від виконання рішення суду.
До таких обов'язків, зокрема, відносяться: обов'язок допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Наданими суду фактичними даними доведено ухилення боржника від виконання рішення суду, а також вчинення дій, що ускладнюють виконання судового рішення.
Обізнаність боржника про існування виконавчого провадження не викликає сумнівів у суду, оскільки рішення, яке виконується, ухвалено за участі представника відповідача, який, користуючись процесуальними правами сторони, оскаржував всі рішення судів в цій справі та звертався до виконавчої служби з вимогами закінчення виконавчого провадження та відкладення проведення виконавчих дій.
Наявність у боржника невиконаних зобов'язань, від виконання яких, як вже зазначено, ОСОБА_1 ухиляється, на думку суду, є співмірними суворості обраного державним виконавцем заходу впливу на боржника.
На підставі наведених міркувань суд вбачає всі підстави для застосовування заходу забезпечення виконавчого провадження у спосіб, про який клопочеться державний виконавець.
Керуючись ст. ст. 353, 439 ЦПК України, суд
Подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сапи А.Д. задовольнити.
Дозволити старшому державному виконавцю Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сапі А.Д. примусове проникнення до будинку АДРЕСА_1 , де проживає боржник ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , з метою примусового виконання рішення без участі боржника шляхом залучення спеціалістів для проведення демонтажних робіт самочинної прибудови до житлового будинку з подальшим описом та арештом майна боржника, що перебуватиме у самочинній прибудові до будинку, у зв'язку із здійсненням виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 22 квітня 2024 року.
Суддя О. В. Щаслива