Справа № 201/1786/24
Провадження № 3/201/1198/2024
17 квітня 2024 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Бойко В.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП,
01.02.2024 року о 15 год 15 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Варус», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. М. Кюрі, 5, таємно викрала з полиці філе куряче смажене в яйці в прозорому пакеті вагою 0,148 кг, вартістю 44 грн.25 коп., тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
На виконання вимог ст.ст. 268, 277, 277-2 КУпАП щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання, судом направлено судову повістку на вказаний у протоколі мобільний номер. Однак, ОСОБА_1 до суду не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило.
Виходячи з положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, ураховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вважаю, що вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП за викладених в постанові обставинах, в повному обсязі підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, у їх сукупності, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №068548 від 01.02.2024 року, заявою начальника відділу безпеки супермаркету «Варус-56» від 01.02.2024 року, довідкою про спричинений майновий збиток керуючого «Варус-56» від 01.02.2024 року, актом інвентаризації від 01.02.2024 року, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вважаю, що у справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об'єктивного розгляду цієї справи.
Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в її діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого правопорушення, визначаючи останній вид і розмір адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую дані про особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан та обставини, що обтяжують і пом'якшують її відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі дотримання законів України, а так само попередження здійснення нею нових правопорушень необхідно застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.П. Бойко