Справа № 201/4395/24
Провадження № 1-кс/201/1491/2024
19 квітня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22024050000000852 від 22.03.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000000852 від 22.03.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений період часу, але не пізніше 05.05.2022 на території окупованого м. Маріуполя Донецької області створено так звану «Администрацию Орджоникидзевского района г. Мариуполь», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В травні 2022 року (точна дата, час та місце органом досудового розслідування не встановлено) громадянин РФ ОСОБА_5 , перебуваючи на території міста Маріуполя Донецької області, діючи умисно, за власною ініціативою, за попередньою змовою із не встановленою в ході досудового розслідування групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, прийняв рішення про добровільне зайняття однієї із посад в структурі так званої «Адміністрації Орджонікідзевського району м. Маріуполь ДНР», надавши при цьому згоду на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
Так, у не встановлений період часу, але не пізніше другої половини травня 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування невстановлено), ОСОБА_5 добровільно прийняв пропозицію так званого «голови адміністрації м. Маріуполя ДНР» - ОСОБА_6 , та наказом «глави г. Мариуполя ДНР» ОСОБА_6 № 214-лс від 20.05.2022 останнього призначено на посаду так званого «первого заместителя главы администрации Орджоникидзевского района г. Мариуполя ДНР».
20.05.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи в місті Маріуполі Донецької області, усвідомлюючи, що діяльність так званої «Донецької народної республіки» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, з метою досягнення злочинних цілей терористичної організації «Донецька народна республіка» щодо насильницької зміни меж території України, діючи умисно, з особистих міркувань, добровільно вступив до складу цієї організації та зобов'язався дотримуватися правил поведінки, встановлених у ній, і виконувати визначені йому функції.
В подальшому у невстановлений в ході досудового розслідування період часу, але не пізніше 25.12.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Маріуполі Донецької області, добровільно прийняв пропозицію так званого «голови адміністрації м. Маріуполя ДНР» - ОСОБА_6 , та «наказом» «глави г. Мариуполя ДНР» ОСОБА_6 № 1054-лс від 25.12.2022, останнього призначено на посаду так званого «главы администрации Орджоникидзевского района г. Мариуполя ДНР».
Таким чином, в період часу з 20.05.2022 по даний час ОСОБА_5 , перебуваючи на посадах т.зв. «первого заместителя главы администрации Орджоникидзевского района г. Мариуполя ДНР» та «главы администрации Орджоникидзевского района г. Мариуполя ДНР» відповідно, знаходячись у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою групою осіб, здійснює умисні дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:
- оглядом від 23.06.2023, в ході якого оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію, а саме публікації в телеграм каналі « АДМИНИСТРАЦИЯ ОРДЖАНИКИДЗЕВСКОГО РАЙОНА ГОРОДА МАРИУПОЛЯ » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3
- оглядом від 23.06.2023, в ході якого оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію, а саме публікації в телеграм каналі « НОМЕР_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 18.11.2022 року;
- результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 06.12.2022 року;
- оглядом від 20.11.2023, в ході якого оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію, а саме публікації в телеграм каналі « НОМЕР_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- показаннями свідка ОСОБА_7 від 09.03.2023, який показав що особисто знайомий з ОСОБА_5 та обізнаний про зайняття останнім посад в окупаційній АДРЕСА_2 ;
- пред'явленням особи для впізнання за фотознімками від 09.03.2023 за участі свідка ОСОБА_7 в ході проведення якого свідком впізнано особу ОСОБА_5 ;
- оглядом інтернет сторінки «телеграм каналі « Новый Мариуполь » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 за участі свідка ОСОБА_7 від 09.03.2023;
- оглядом інтернет сторінки «RUSPROFILE» від 29.01.2024, в ході проведення якого отримано відомості щодо зайняття ОСОБА_5 посади в окупаційній адміністрації Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області;
- оглядом інтернет сторінки « ПРЕДОСТАВЛЕНИЕ СВЕДЕНИЙ ИЗ ЕГРЮЛ/ЕГРИП В ЭЛЕКТРОННОМ ВИДЕ », що розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.04.2024, в ході проведення якого отримано відомості щодо зайняття ОСОБА_5 посади в окупаційній АДРЕСА_2 .
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням АДРЕСА_2 та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 54 ( 7714 ) від 14.03.2024 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 14.03.2024 опубліковано повістку про виклик особи - ОСОБА_5 , на 18.03.2024 об 11:00, 19.03.2024 об 11:00 та 20.03.2024 об 11:00 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22022050000001657, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, допиту підозрюваного та проведення інших слідчих та процесуальних дій.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
14 березня 2024 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено, внаслідок не встановлення його місцезнаходження на території будь якого населеного пункту, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження. Встановлено, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування.
Згідно вимог, передбачених ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК України вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, але вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик близьким родичам та членам сім'ї підозрюваного ОСОБА_5 , не представилося можливим.
14 березня 2024 року захиснику підозрюваного вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Постановою слідчого від 20.03.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено права власності на об'єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_5 , а саме:
- 1/1 частки нежитлового приміщення загальною площею 94,3 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;
- 1/1 частки земельної ділянки, площею 0,0576 га, кадастровий номер: 1412336900:01:013:0923;
- 1/1 частки житлового будинку загальною площею 222,2 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно ч. 2 ст. 110 КК України Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що за таких обставин, зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі підозрюваного.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000000852 від 22.03.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
14 березня 2024 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено, внаслідок не встановлення його місцезнаходження на території будь якого населеного пункту, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження. Встановлено, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування.
14 березня 2024 року захиснику підозрюваного вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Постановою слідчого від 20.03.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Доведено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено права власності на об'єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_5 , а саме: 1/1 частки нежитлового приміщення загальною площею 94,3 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/1 частки земельної ділянки, площею 0,0576 га, кадастровий номер: 1412336900:01:013:0923; 1/1 частки житлового будинку загальною площею 222,2 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкцією ч. 2 ст. 110 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22024050000000852 від 22.03.2024, із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме: 1/1 частки нежитлового приміщення загальною площею 94,3 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/1 частки земельної ділянки, площею 0,0576 га, кадастровий номер: 1412336900:01:013:0923.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22024050000000852 від 22.03.2024, із забороною розпорядження та відчуження на майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме: 1/1 частки житлового будинку загальною площею 222,2 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1