22.04.2024 Справа № 756/7503/22
Справа №756/7503/22
Провадження №2/756/806/24
15 квітня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Косянчук Н.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в. м. Києві усну заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У судовому засіданні 15.04.2024 представником позивача ОСОБА_1 заявлено усний відвід головуючому судді Тихій О.О., в обґрунтування якого зазначено, що у сторони позивача виникають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді з огляду на постановлену 16.05.2023 ухвалу, якою позов був залишений без розгляду у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання позивача, разом з тим як вказана ухвала була скасована апеляційним судом з тих підстав, що у справі відсутні докази належного повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 16.05.2023, а надіслання судових повісток про виклик у застосунку "Viber" не є належним повідомленням згідно з ЦПК України; у той же час він як представник позивача не був допущений до участі у справі; вручення прийнятих процесуальних документів у справі відбувалось з порушенням вимог ст. 272 ЦПК України, оскільки копії ухвал не вручалися йомунегайно після проголошення; ухвала, якою позов був залишений без руху, не надсилалася позивачу, а він особисто отримав її у приміщенні суду. Вказане, на думку представника позивача, свідчить про свавілля з боку судді, неповагу до учасників справи, про що неодноразово зазначалося ним під час заявлення відводів головуючому судді у попередніх судових засіданнях. Також зазначив, що позивачем було подано до Вищої ради правосуддя скаргу на дії судді Тихої О.О.
Представникивідповідачів - Департаменту патрульної поліції та ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» у судове засідання не з'явилися, просили справу розглянути за їх відсутності.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи те, що відвід представником позивача заявлений безпосередньо у судовому засіданні, питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Вислухавши представника позивача суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено протилежне. Тобто, суддя має бути відведений від участі в процесі, якщо його неупередженість може бути обґрунтовано поставлена під сумнів.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, окрім зазначених у пунктах 1-4, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, вимоги про відвід головуючого судді Тихої О.О. представником позивача ОСОБА_1 вкотре обгрунтовані незгодою останнього з процесуальними рішеннями, ухваленими суддею, зокрема: ухвалою суду від 26.04.2023, якою ОСОБА_1 було відмовлено у допуску до участі у справі у якості представника позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності від 01.11.2022, яка не відповідала нормам діючого цивільного законодавства, та ухвалою суду від 16.05.2023, якою позов залишено без розгляду. При цьому, в ухвалі суду від 26.04.2023 судом наведено усі мотиви та правове обгрунтування, на підставі яких головуючим суддею зроблено такі висновки; короткий текст вказаної ухвали був негайно після проголошення вручений ОСОБА_1 , про що свідчить відповідна розписка, наявна у матеріалах справи, повний текст ухвали направлено позивачу ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.272 ЦПК України, проте, поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою про невручення.
Оцінка вказаним доводам в обгрунтування відводу судді надана у попередній ухвалі суду від 06.03.2024, якою відмовлено у відводі головуючого. Короткий текст вказаної ухвали був негайно після проголошення вручений ОСОБА_1 , про що свідчить відповідна розписка, наявна у матеріалах справи, повний текст ухвали направлено представнику позивача ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 272 ЦПК України, проте, поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою про невручення.
Ухвалою суду від 16.05.2023 позовну заяву залишено без розгляду, вказана ухвала у відповідності до вимог ст. 272 ЦПК України також направлялася позивачу засобами поштового зв'язку та отримана останнім, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення. У подальшому позивач скористався своїм правом на оскарження ухали суду від 16.05.2023 про залишення позову без розгляду до апеляційного суду.
Тож вказані доводи представника позивача зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді та не можуть бути підставою для відводу. Крім того, оцінка вказаним доводам представника позивача щодо порушення судом норм чинного цивільного процесуального законодавства під час вручення ухвал суду вже надавалась судом у попередніх ухвалах, якими відмовлено у задоволенні заяв представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Тихій О.О.
Твердження заявника про упередженість судді, небажання повно та всебічно розглянути справу є голослівними, не підтверджені жодними доказами, грунтуються виключно на особистих припущеннях представника позивача, а тому не можуть викликати сумнівів у неупередженості судді чи свідчити про певну особисту зацікавленість судді у результаті розгляду справи.
Посилання представника позивача ОСОБА_1 як на підставу для відводу судді на те, що позивач звернувся до Вищої ради правосуддя з метою притягнення судді Тихої О.О. до дисциплінарної відповідальності, а також заявлення у кожному судовому засіданні відводів головуючому, які вже неодноразово визнавалися необгрунтованими, у тому числі іншим складом суду, на переконання суду, свідчать про намагання представника позивача здійснити морально-психологічний тиск на суд у зв'язку з його діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя.
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Таким чином, обставини, на які послався представник позивача, заявляючи відвід головуючому судді, не можуть викликати сумніви у неупередженості та об'єктивності судді чи свідчити про його певну особисту заінтересованість, прихильність, уподобання стосовно однієї зі сторін у справі, у зв'язку з чим заявлений відвід є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата виготовлення повного тексту ухвали - 22.04.2024.
Суддя О.О. Тиха