Вирок від 18.04.2024 по справі 756/2912/24

18.04.2024 Справа № 756/2912/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/2912/24

1-кп/756/1090/24

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000274 від 30.01.2024, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Києва, зареєстрованого та жителя цього АДРЕСА_1 ), такого, що має середньо-спеціальну освіту, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено: 1) з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022; 2) з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022; 3) з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022; 4) з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022; 6) з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023; 7) з 05:30 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 №255/2023; 8) з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023; 9) з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023.

Водночас, судом встановлено, що 28.01.2024 приблизно о 10:00 ОСОБА_3 перебував у приміщенні магазину «АВРОРА» у місті Києві (вул. Героїв Дніпра, 31а), де у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), належного ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» (код ЄДРПОУ 41130363), вчиненого в умовах воєнного стану.

Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, того ж дня в той же час і в тому ж місці ОСОБА_3 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення шляхом вільного доступу підійшов до вітрин з товаром та взяв товар, належний ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» (код ЄДРПОУ 41130363), а саме: навушники бездрот. в кейсі з індикат.зар Oanas Wireless sport (арт. 82913) в кількості 1 шт., вартістю 332,50 грн (без урахування ПДВ) та навушники Bluetooth X-DIGITAL HBS-310 білі (арт. 92854) в кількості 1 шт., вартістю 332,50 грн (без урахування ПДВ), а всього майна на загальну суму 665,00 грн, які сховав до кишені куртки, в яку був одягнений того дня, після чого, не розрахувавшись за вказаний товар та, тримаючи його при собі, вийшов з приміщення магазину «АВРОРА» і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок вчинення злочину ОСОБА_3 спричинив майнову шкоду ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» (код ЄДРПОУ 41130363) на загальну суму 665,00 грн (без урахування ПДВ).

Представник потерпілого ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» - ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з'явився. При цьому, в матеріалах кримінального провадження міститься заява від останнього, в якій представник потерпілого просить судове провадження кримінального провадження здійснювати за його відсутності, претензій будь-якого характеру до обвинуваченого немає, цивільний позов у кримінальному провадженні подавати не буде, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Заслухавши позиції учасників судового провадження про можливість проведення судового розгляду, враховуючи відсутність цивільного позову у кримінальному провадженні, суд прийняв рішення про проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро покаявся, зазначив, що жалкує, що так сталося, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, при цьому не оспорював день, час, місце та спосіб вчиненого злочину відповідно до висунутого обвинувачення й надав наступні показання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 показав, що 28.01.2024 він, не маючи грошей на сплату товару, викрав товар з магазину «АВРОРА» у місті Києві ( вул. Героїв Дніпра, 31а ), взявши із полиць товар (дрібну електронну техніку), сховав його до кишені та прямував до виходу з магазину, минаючи лінії кас. Одні з викрадених навушників він обміняв на їжу. Інші викрадені навушники він самостійно добровільно надав органу досудового розслідування, коли прийшов зізнаватись у вчиненому ним злочині, оскільки йому стало соромно за свій вчинок.

При цьому, ОСОБА_3 , висловивши самозасудження свого вчинку та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, свою винуватість в учиненні злочину визнав повністю, щиро покаявся, та просив суд суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин вчинення злочину.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, за відсутністю будь-яких сумнівів у добровільності та істинності позиції останніх, за згодою учасників судового провадження, суд провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що мають істотне значення для вирішення обвинувачення по суті, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом роз'яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 в межах висунутого обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши письмові матеріали, долучені прокурором відповідно до встановленого порядку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, за обставин, установлених у судовому засіданні, доведено повністю та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 зі змінами від 06.11.2009 «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.

Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, характер, мотиви та обставини вчинення злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.

Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що, на переконання суду, свідчить про наявність обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття.

Крім того, суд вважає за можливе врахування обставиною, що пом'якшує покарання винної особи, - «активне сприяння розкриттю злочину», що обґрунтовується наступним.

Під активним сприянням розкриттю злочину необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна.

Так, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , наполягаючи на тому, що він активно сприяв розкриттю злочину показав, що того дня на місці вчинення крадіжки навушників його не затримували в порядку ст. 208 КПК України, натомість він самостійно прийшов до органів Національної поліції та повідомив про вчинений ним злочин, добровільно пішов на співпрацю з органом досудового розслідування, видав одні з викрадений навушників, однак не зміг видати другі внаслідок їх міни на їжу. Під час досудового розслідування він жодного разу не порушив процесуальний обов'язок та за першою вимогою з'являвся до слідчого та прокурора, під час допиту давав детальні показання про обставини та деталі вчиненого злочину.

Вищевказані обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом'якшує покарання, - «активне сприяння розкриттю злочину», оскільки повідомлені обвинуваченим факти сприяння органу досудового розслідування розкриттю злочину не спростовані прокурором у судовому засіданні.

Такий висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 07.04.2021 справа №263/15605/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зважив суд і на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема те, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується формально посередньо, на спеціальних обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.

Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції норми закону, що передбачає відповідальність за вчинене.

Водночас, умови, підстави та порядок звільнення особи від покарання та його відбування визначені розділом ХІІ Загальної частини КК України. Одним із таких випадків є звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КК України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами 1, 2 цієї статті, суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. При цьому, статтею 76 цього Кодексу визначено коло обов'язків, які суд покладає на особу в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження в сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого, а також те, що одну одиницю викраденого товару повернуто представнику потерпілого, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.

Керуючись положеннями статей 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- кейс темного кольору з бездротовими навушниками з написом «Oanas» (постанова від 30.01.2024), які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» - ОСОБА_6 (протокол передачі від 31.01.2024), - після набрання вироком законної сили залишити потерпілому за належністю;

- оптичний диск із відеозаписом події від 28.01.2024 у приміщенні торгівельного залу магазину «АВРОРА» у місті Києві (вул. Героїв Дніпра, 31а) (постанова від 30.01.2024), - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
118531719
Наступний документ
118531721
Інформація про рішення:
№ рішення: 118531720
№ справи: 756/2912/24
Дата рішення: 18.04.2024
Дата публікації: 24.04.2024
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.05.2024)
Дата надходження: 07.03.2024
Розклад засідань:
20.03.2024 14:00 Оболонський районний суд міста Києва
17.04.2024 16:20 Оболонський районний суд міста Києва