29 січня 2024 рокуСправа №160/23423/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/23423/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
12.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ; скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке оформлено листом від 10.08.2023 року № 38118-29762/Д-01/8-0400/23 «Про розгляд звернення», яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.2023 року та надані документи про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди служби з 30.04.2018 року по 11.10.2018 року, 04.03.2019 року по 14.09.2019 року, з 15.03.2020 року по 25.11.2020 року, з 08.08.2021 року по 20.05.2022 року із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також, службу в періоди з 21.12.2016 року по 10.02.2017 року, з 20.02.2017 року по 01.12.2017 року, з 17.04.2018 року по 30.04.2018 року в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.06.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №046450011923 від 06.07.2023 року було відмовлено у призначенні пенсії. В рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідач зазначив, що страховий стаж особи з урахуванням додаткових років за роботу за Списком №1 становить 32 роки 07 місяців 16 днів, в тому числі: роботи підземні за постановою 202 (25) 11 років 9 місяців 17 днів, роботи підземні провідні професії (20) 07 років 0 місяців 11 днів, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу право на призначення пенсії за віком на пільогових умовах відсутнє. 12.07.2023 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. Проте відповідач листом від 10.08.2023 року № 38118-29762/Д-01/8-0400/23 відмовив у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю в Законі України №1058-IV умов для зарахування періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції в розрахунку один місяць служби за три місяці служби. Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо обчислення пенсії без урахування пільг з обчислення страхового стажу за час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичиій операції, а також у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях протиправними, а тому звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/23423/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Цією ухвалою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати суду належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
17.11.2023 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли витребувані копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 року залучено до участі у справі № 160/23423/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, як другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Заперечуючи проти позовної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.09.2023 року № 047050023443, позивачу було відмолено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність необхідного пільгового стажу. 12.07.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання пенсійного забезпечення. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.08.2023 вих. № 38118-29762/Д-01/8-0400/23 позивача повідомлено, що заяву від 29.06.2023 було розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області та винесено рішення за №046450011923 від 06.07.2023 про відмову в призначенні пенсії, через відсутність необхідного пільгового стажу. Зарахування періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції в розрахунку один місяць служби за три місяці служби Законом № 1058 не передбачено. Отже дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області правомірні та відповідають чинному законодавству. Відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
03.01.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що рішенням від 06.07.2023 № 046450011923 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 через відсутність необхідного пільгового стажу роботи. За матеріалами відмовної пенсійної справи загальний страховий стаж позивача становить 32 роки 07 місяців 16 днів в тому числі: роботи підземні 11 років 9 місяців 17 днів, роботи підземні провідні професії 07 років 0 місяців 11 днів. Вік позивача становить 44 роки. За доданими позивачем документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Стверджує, що підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: наявність професії і виробництва в Списках № 1 і № 2; зайнятість робітника на роботах, передбачених Списками № 1 або № 2, не менше 80% робочого часу, встановленого для цього виробництва; підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації. Відсутність хоч би однієї з цих умов не надає права робітникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Таким чином, у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України № 1058-ІV відсутнє. Отже зарахування до стажу періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції в розрахунку один місяць служби за три місяці при визначені права на отримання пенсії не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.06.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та прийнято рішення від 06.07.2023 року № 046450011923, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах.
У рішенні зазначено, що вік заявника 44 роки, страховий стаж особи з урахуванням додаткових років за роботу за Списком №1 становить 32 роки 07 місяців 16 днів, в тому числі: роботи підземні за постановою 202 (25) 11 років 9 місяців 17 днів, роботи підземні провідні професії (20) 07 років 0 місяців 11 днів. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу право на призначення пенсії за віком на пільогових умовах, згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на даний час відсутнє.
10.08.2023 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 38118-29762/Д-01/8-0400/23 на заяву позивача від 12.07.2023 року з питання пенсійного забезпечення, відповідач повідомив наступне. 29.06.2023 позивач надав заяву та документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільської області та винесено рішення №046450011923 від 06.07.2023 про відмову в призначенні пенсії, через відсутність необхідного пільгового стажу. Зарахування періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції в розрахунку один місяць служби за три місяці служби Законом №1058 не передбачено.
Позивач, вважаючи протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зарахування певних періодів до пільгового стажу роботи за Списком № 1, звернувся до суду з даним позовом
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058-IV).
Згідно з пунктом 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХУ Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статтею 114 цього Закону передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічна норма закріплена в статті 13 Закону України № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року.
Згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за списком №1 за статтею 114 Закону № 1058-ІV, є належність професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та наявність необхідного страхового та пільгового стажу.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 6 Порядку №637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці вбачається наступна інформація про працю позивача у спірні періоди:
- запис №19 від 18.04.2011 року прийнятий до ВСП «Шахти «Павлоградська» ВАТ «Павлоградвугілля» гірником очисного забою 4 розряду на дільницю з видобутку вугілля №7 з повним робочим днем під землею, на підставі наказу №290-к від 18.04.11 року;
- запис №20 - Виробничий структурний підрозділ «Шахта Павлоградська» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» перейменовано у Виробничий структурний підрозділ «Шахта «Павлоградська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 22.04.2011 р. Статут ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» затверджений загальними зборами акціонерів ВАТ «Павлоградвугілля» від 19.04.2011 р., протокол №11.
- запис № 21 від 04.11.2011 року - переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю №7, на підставі розпорядження 842п від 04.11.11 року;
- запис №22 від 12.05.2012 року - переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю №5, на підставі розпорядження 381п від 11.05.12 року;
- запис №23 від 01.01.2022 року - переміщено гірником очисного забою по 5-му розряду з повним робочим днем в шахті, на підставі наказу 267 від 23.12.2021 року.
Вказані дані підтверджені довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.05.2023 року №1-4/977.
Відповідно до довідки від 04.05.2023 року №1-4/977 позивач працював повний робочий день в ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 18.04.2011 року по 31.12.2021 року виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під земелю), на посаді гірник очисного забою на дільниці з видобутку вугілля. Додаткові відомості: з 20.10.2016 року по 31.12.2021 року проходив військову службу по мобілізації.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу не зараховано до пільгового стажу роботи, який дає право для призначення пенсії згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди проходження військової служби, протягом яких позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганскій областях, забезпеченні їх здійснення.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року.
Приписами статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII, який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Нормами цього Закону визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2023 року у справі № 392/1357/17.
Так, наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 року за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей.
Пунктом 2.3 розділу 2 вказаного Положення встановлено, що, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Крім того, відповідно до підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - один місяць служби за три місяці.
Тобто, час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на момент призову на військову службу 21.12.2016 року ОСОБА_1 працював за професією, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме, гірник очисного забою на дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.02.1999 року та уточнюючою довідкою про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.05.2023 року №1-4/977, виданою ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Згідно записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 20.10.2016 року був призваний у Збройні Сили України на військову службу за контрактом, на підставі наказу командира військової частини ПП НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ).
Позивач в період з 21.12.2016 року по 10.02.2017 року, з 20.02.2017 року по 01.12.2017 року, з 17.04.2018 року по 30.04.2018 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції Донецької області, що підтверджується довідкою № 1035/48/172 від 07.03.2023 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_4 .
При цьому, позивач у період з 30.04.2018 року по 11.10.2018 року, з 04.03.2019 року по 14.09.2019 року, з 15.03.2020 року по 25.11.2020 року, з 08.08.2021 року по 20.05.2022 року брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганскій областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, Донецької області що підтверджено довідкою № 1035/48/171 від 07.03.2023 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_4 .
Таким чином, оскільки позивач на час призову на військову службу в особливий період працював за професією, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме, гірником очисного забою на дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею) та брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період з 21.12.2016 року по 10.02.2017 року , з 20.02.2017 року по 01.12.2017 року, з 17.04.2018 року по 30.04.2018 року та брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганскій областях, забезпеченні їх здійснення в період з 30.04.2018 року по 11.10.2018 року, з 04.03.2019 року по 14.09.2019 року, з 15.03.2020 року по 25.11.2020 року, з 08.08.2021 року по 20.05.2022 року, тому зазначені періоди військової служби ОСОБА_1 , підлягають зарахуванню до його пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, протиправно не було зараховано до пільгового стажу позивача періоди проходження служби, що стало підставою для передчасного прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Отже в даному випадку, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 06.07.2023 року № 046450011923.
При цьому, вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке оформлено листом від 10.08.2023 року № 38118-29762/Д-01/8-0400/23 «Про розгляд звернення», яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку, заяву позивача про призначення пенсії від 29.06.2023 року було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та за результатами її розгляду прийнято рішення від 06.07.2023 року № 046450011923. В той час, як листом від 10.08.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області лише розглянуто звернення позивача та повідомлено про прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення від 06.07.2023 року № 046450011923 про відмову у призначенні пенсії.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Так, порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пунктів 4.3, 4.10 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Щодо вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.2023 року та надані документи про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди служби з 30.04.2018 року по 11.10.2018 року, 04.03.2019 року по 14.09.2019 року, з 15.03.2020 року по 25.11.2020 року, з 08.08.2021 року по 20.05.2022 року із забезпечення національної безпеки і оборони, і відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також, службу в періоди з 21.12.2016 року по 10.02.2017 року, з 20.02.2017 року по 01.12.2017 року, з 17.04.2018 року по 30.04.2018 року в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями. Зокрема, частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період з 21.12.2016 року по 10.02.2017 року, з 20.02.2017 року по 01.12.2017 року, з 17.04.2018 року по 30.04.2018 року із розрахунку один місяць служби за три місяці, періоди безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганскій областях, забезпеченні їх здійснення в період з 30.04.2018 року по 11.10.2018 року, з 04.03.2019 року по 14.09.2019 року, з 15.03.2020 року по 25.11.2020 року, з 08.08.2021 року по 20.05.2022 року із розрахунку один місяць служби за три місяці та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2023 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів проходження військової служби.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору, суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м.Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 06.07.2023 року № 046450011923 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період з 21.12.2016 року по 10.02.2017 року, з 20.02.2017 року по 01.12.2017 року, з 17.04.2018 року по 30.04.2018 року із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганскій областях, забезпеченні їх здійснення в період з 30.04.2018 року по 11.10.2018 року, з 04.03.2019 року по 14.09.2019 року, з 15.03.2020 року по 25.11.2020 року, з 08.08.2021 року по 20.05.2022 року із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів проходження військової служби.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська