Справа № 991/2179/24
Провадження 1-кс/991/2203/24
16 квітня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника ДМС України ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисники просять надати тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Державної міграційної служби України .
Подане клопотання обґрунтовується тим, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, у якому ОСОБА_7 22.08.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, зокрема, що він у період листопад 2014 - березень 2020, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займану посаду та зловживаючи своїм службовим становищем, діючи як організатор злочину, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а в подальшому у складі створеною та очолюваної ним злочинної організації, заволодів коштами АБ « Укргазбанк » на загальну суму 205 998 435,93 грн, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Захисники зазначають, що за версією сторони обвинувачення заволодіння коштами АБ « Укргазбанк » здійснювалось з використанням осіб - «фіктивних Партнерів», а саме: 42 фізичні особи та 10 юридичних осіб та з якими особи, яких обвинувачення вважає членами злочинної організації, повинні були мати певні корисливі взаємовідносини.
Стверджують, що у матеріалах кримінального провадження № 52019000000000143 від 20.02.2019, досудове розслідування у якому, завершено, відсутні належні та допустимі докази взаємодії ОСОБА_7 із «фіктивними Партнерами» АБ « Укргазбанк » та відсутні підтвердження задоволення ним у будь-якій формі особистих потреб матеріального характеру у результаті обставин та подій, відображених у повідомленні про підозру.
З метою отримання відомостей щодо взаємовідносин з ОСОБА_7 , проведення з ним або іншими особами, які діяли від його імені особистих зустрічей та переговорів, наявності будь-яких фінансових, матеріальних або інших особистих домовленостей, наявності особистої зацікавленості ОСОБА_7 у поліпшенні фінансового становища таких осіб та причин наявності такої зацікавленості сторона захисту в порядку ст. 220 КПК України зверталась з клопотаннями до сторони обвинувачення про проведення допиту свідків - фізичних осіб, службових осіб (колишніх службових осіб) юридичних осіб - «фіктивних Партнерів». Постановами старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 відмовлено у їх задоволенні.
Також зазначають, що захисником ОСОБА_5 до таких осіб направлені відповідні адвокатські запити. Для цього використані анкетні дані та адреси, зазначені у матеріалах кримінального провадження. Разом із цим, стороною захисту виявлено, що у більшості випадків такі дані є застарілими та не можуть бути використані як для отримання від цих осіб будь-якої інформації на підставі адвокатських запитів, так і в подальшому для виклику їх до суду для допиту як свідків в порядку, передбаченому ст. 315, 352 КПК України.
Зазначають, що на адресу відправника - адвоката ОСОБА_5 за закінченням терміну не врученими повернулись поштові відправлення на адреси: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ; ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_19 ; ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_20 ; ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_21 ; ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_22 ; ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_23 ; ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_24 ; ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_25 ; ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_26 ; ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_27 .
У подальшому захисником ОСОБА_5 направлено до Державної міграційної служби України адвокатський запит № 1 від 28.02.2024 про надання відомостей, які містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі щодо зареєстрованого або задекларованого місця проживання (перебування) вказаних осіб, у відповідь на який листом № 6.2-2260/2-24 від 06.03.2024 Державна міграційна служба України відмовила з огляду на належність таких відомостей до інформації з обмеженим доступом.
Посилаючись на п. 5-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», п. 1 Положення про Державну міграційну службу України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 360 від 20.08.2014, п. 15 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 159, ч. 1 ст. 160, ч. 5, 6 ст. 163 КПК України, сторона захисту стверджує про необхідність отримати тимчасовий доступ до документів з Єдиного державного демографічного реєстру, що перебувають у володінні Державної міграційної служби України , щодо зареєстрованого або задекларованого місця проживання (перебування) зазначених осіб, оскільки, в інший спосіб не можливо отримати вказані документи. Також, такі відомості є необхідними для самостійного отримання стороною захисту відомостей, які у подальшому можуть бути використані для формування позиції захисту, подання відповідних клопотань про виклик та допит таких осіб як свідків в порядку, передбаченому ст. 315 КПК України, після направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 до суду.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 просили задовольнити клопотання, з викладених у ньому підстав.
Представник Державної міграційної служби України ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що відомості, тимчасовий доступ до яких планується отримати, перебувають у володінні Державної міграційної служби України .
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення захисників, представника особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
За змістом ст. 2, 131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, у тому числі забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Частиною 5 ст. 163 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей та документів надається стороні кримінального провадження, якщо остання у своєму клопотанні доведе наявність підстав вважати, що речі та документи, до яких планується отримати тимчасовий доступ: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України підставою для надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, є достатність підстав вважати, що відомості, які містять ці речі та документи, можуть бути використані як докази, а іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів неможливо.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.
Тому, отримання стороною захисту зазначених у клопотанні документів іншим шляхом аніж звернення до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів у даному випадку неможливо.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019.
22.08.2023 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції статті до 27.06.2020), ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (в редакції статті до 01.07.2020, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції статті до 28.04.2020) КК України.
Перевіряючи наявність достатніх підстав для надання тимчасового доступу до документів, доступ до яких планує отримати сторона захисту, слідчий суддя враховує таке.
Встановлено, що у відповідь на адвокатський запит захисника ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_7 , № 1 від 28.02.2024 щодо надання інформації про місце проживання, зокрема, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ; ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_19 ; ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_20 ; ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_21 ; ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_22 ; ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_23 ; ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_24 ; ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_25 ; ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_26 ; ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , Державна міграційна служба України листом № 6.2-2260/2-24 від 06.03.2024 повідомила про відсутність правових підстав для обробки персональних даних запитуваних осіб та надання відомостей про їх місце проживання з огляду на положення ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» розпорядник Єдиного державного демографічного реєстру - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно з п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360 із змінами, Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
До Реєстру вноситься така інформація про особу: відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи (п. 5-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»).
Таким чином, характер і зміст документів, тимчасовий доступ до яких планується отримати, дають слідчому судді достатні підстави вважати, що такі документи перебувають або можуть перебувати у володінні Державної міграційної служби України .
Запровадження інституту тимчасового доступу до речей і документів спрямоване на розширення змагальності в кримінальному провадженні, надання його сторонам рівних можливостей щодо збирання доказів шляхом тимчасового доступу до речей і документів, які у подальшому можуть бути визнані доказами.
Як зазначено вище однією із умов надання тимчасового доступу є необхідність доведення стороною кримінального провадження, яка звернулася із клопотанням, наявності достатніх підстав вважати, що документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні (п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України).
Звертаю увагу, що документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати, містять конфіденційну інформацію, а саме: персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних (п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України).
Тобто, сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про тимчасовий доступ до документів, має довести, що такі документи містять відомості, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні (ч. 6 ст. 163 КПК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У свою чергу, обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні визначені у ст. 91 КПК України.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У судовому засіданні встановлено, що до переліку осіб, відомості про які планує отримати сторона захисту, включені свідки у кримінальному провадженні, які були допитані, також підозрювані, провадження стосовно яких виділені у окремі провадження, та інших осіб, які встановлені у ході досудового розслідування, що підтверджується матеріалами справи.
У той же час, слідчим суддею враховано, що на час розгляду клопотання досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 завершено, сторона захисту ознайомлюється з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
На цьому етапі кримінального провадження відсутні відомості про те, хто з осіб, у тому числі, зазначених у клопотанні сторони захисту про тимчасовий доступ до речей і документів, буде заявлений свідком обвинувачення, у випадку звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.
Разом з тим, з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідків, відповідно до ст. 352 КПК України, також в порядку ст. 315, 350 КПК України заявити клопотання про здійснення судового виклику певних осіб, про яких не заявить сторона обвинувачення, для допиту у судовому засіданні.
Також слідчий суддя враховує пропорційність втручання у права і свободи особи та оцінює таке втручання на відповідність трьом критеріям, встановленим Європейським судом з прав людини: 1) чи відбувається втручання згідно із законом; 2) чи переслідує втручання законну мету та 3) чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві. Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено процедуру отримання тимчасового доступу до речей і документів, який здійснюється на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст. 159 КПК України). Втручання у права і свободи особи шляхом надання тимчасового доступу до речей і документів, якими вона володіє, повинно мати законну мету - надання доступу до документів, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути доказами, що підтверджують або спростовують існування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, а також характер і зміст інформації, доступ до якої планується отримати стороною захисту, слідчий суддя вважає, що захисниками не наведено переконливих доводів того, що відомості, тимчасовий доступ до яких планується отримати, можуть бути використані як докази та що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні сторони захисту.
З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 159-166, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1