справа № 274/762/24
провадження № 2/0274/585/24
Рішення
Іменем України
16.04.2024 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., сторін, представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів на дитину -
Позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом, просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який визначено рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.12.2018, з твердої грошової суми в розмірі 1000 грн 00 коп на 1/4 частину з усіх видів заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_4 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначає, що визначений вищезгаданим судовим рішенням спосіб стягнення аліментів на даний час не забезпечує право дитини на достатній життєвий рівень, відповідач на даний час проходить військову службу в ЗСУ та отримує гідну заробітну плату.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 30.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін (а.с.21-22).
26.02.2024 відповідач ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву. Проти заявлених позовних вимог заперечує частково, зазначає, що згоден сплачувати аліменти на утримання в сумі 3500,00 грн або не більше 15 % від його доходу. Свої заперечення проти заявлених позовних вимог обґрунтовує тим, що 26.12.2018 року рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області по справі №274/5100/18 шлюб між ним та позивачкою було розірвано, та призначено стягнення аліментів на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн, до досягнення сином повноліття. Протягом часу сплати аліментів сума збільшувалась відповідно до збільшення прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Заборгованості по сплаті аліментів він не має. Окрім призначених судом аліментів допомагав сину додатково, надаючи грошові кошти на одяг, витрати на школу, подарунки, та інші витрати. 25.02.2022 року був мобілізований та по теперішній час перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України. Зазначає, що має старшого сина від першого шлюбу - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається на першому курсі у Київському університеті будівництва і архітектури за контрактом. Син ОСОБА_7 постійного доходу не має, через неповну освіту, а тому він допомагає йому сплачувати за навчання та інші витрати на життя. Окрім цього, надає фінансову допомогу матері-пенсіонерці. До того ж, як військовослужбовець, несе витрати на військову амуніцію, засоби захисту, а тому, на теперішній час, не спроможний сплачувати грошову суму зазначену позивачкою ( а.с. 30-33).
27.02.2024 відповідачем подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивачка не зазначила жодних інших підстав для зміни способу стягнення та розміру аліментів, окрім як постійне місце роботи та його стабільний дохід. Вважає позовні вимоги позивачки не обґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні ( а.с.44-45).
07.03.2024 позивачка надала відповідь на відзив та 21.03.2024 додаткові пояснення, згідно яких зазначає, що відповідач не надав достовірну інформацію щодо розміру свого доходу. Зокрема, в серпні 2023 він отримав дохід в розмірі 54170,20 грн, в грудні 2023 - 50599,72 грн, в жовтні відповідач мав додатковий дохід 6210 грн у вигляді плати за оренду земельної ділянки. Також, окрім основної заробітної плати, відповідач отримав премію в лютому 2024 року в розмірі 30 000 грн. Відповідач, являючись учасником бойових дій, має монетизовану пільгу від держави в розмірі 75% на оплату комунальних послуг, а отже, він сплачує лише 25% від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги в місяць. Мати відповідача - ОСОБА_8 , окрім відповідача, має ще одного повнолітнього, працездатного сина, який також може допомагати їй фінансово. Офіційно мати відповідача на його утриманні не перебуває. Відповідач, маючи двох синів, несправедливо розподіляє між ними фінансову допомогу. Так, оплативши навчання старшого сина 2 рази на рік: 22.06.2022 та 27.02.2024 по 7272 грн, на рахунок молодшого сина сплачує аліменти в значно меншому розмірі, тому вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти в частці від його доходу в розмірі 1/4 ( а.с. 49-51, 117-119).
Позивачка та її представник ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позові, просили їх задоволити.
Позивачка пояснила, що відповідач нещодавно почав сплачувати аліменти в розмірі по 3000,00 грн щомісячно, до цього сплачував в розмірі по 2000,00 грн. на утримання сина. Інколи відповідач купує дитині продукти харчування, а раз на рік вони з відповідачем спільно купують одяг сину.
Відповідач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Відповідач суду пояснив, що не вважає отримуване ним грошове забезпечення доходом, вказав, що даний закон придумали для ухилянтів, а він допомагає старшому сину та матері, тому не може сплачувати аліменти на утримання молодшого сина в розмірі 1/4 частки його заробітку, згоден сплачувати в розмірі 1/7 частки його заробітку. Молодшому сину він сплачує аліменти в розмірі по 3000, 00 грн щомісячно, допомагає коштами добровільно. Зазначив, що дійсно має пільги по сплаті комунальних послуг, якими користується його мати. Чи отримував він кошти за пай він не пам"ятає, пам"ятає, що отримував зерно.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що є сином відповідача. Він дійсно навчається на 2 курсі в КНУБА, навчання заочне, батько сплачує кошти в розмірі 14000,00 грн. на рік за його навчання, його мати кошти за його навчання не сплачує, оскільки не має такої можливості. Він підробляє на будівництві, отримує в середньому 600-700 грн в день. Кошти на його потреби та одяг щомісячно йому також дає батько, приблизно це 5000,00 -6000,00 грн. Він живе з матір"ю.
Свідок ОСОБА_8 ( мати відповідача) пояснила, що отримує пенсію в розмірі 3500,00 грн. За комунальні послуги вона сплачує 3000,00-5000,00 грн, їй допомагає син ОСОБА_10 , інший син не допомагає, оскільки має трьох дітей на утриманні.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи,прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 являються батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.7).
Згідно Витягів з реєстру Бердичівської територіальної громади від 19.01.2024 №2024/000640394 та №2024/000640883 позивачка ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6, 9).
На підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.12.2018 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно, починаючи від 24.09.2018 р. та до досягнення сином повноліття На виконання зазначеного судового рішення 26.12.2018 видано виконавчий лист (а.с.10-12).
Згідно довідки про доходи ОСОБА_3 від 23.01.2024 №2, розмір її доходу за липень - грудень 2023 склав 66975,28 грн (а.с.13).
Відповідач ОСОБА_4 на підставі Указу Президента № 69/2022 від 24.02.2022 призваний у Збройні Сили України по мобілізації, що підтверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_2 ( а.с.36).
ОСОБА_4 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 25.09.2015 (а.с.37).
На підтвердження сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачем також надано виписку по його картковому рахунку за період 30.03.2022 по 16.02.2024 (а.с.38-41).
Згідно довідки №20/31265810 від 22.02.2024, виданої Бердичівським відділом ДВС у Бердичівському районі Житомирської області, на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження АСВП № 58005110 щодо примусового виконання виконавчого документа № 274/5100/18 від 28.12.2018, який видав Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000,00 грн, щомісячно, починаючи з 24.09.2018 і до повноліття сина. Згідно матеріалів виконавчого провадження, боржник ОСОБА_4 аліменти сплачує щомісячно та в повному обсязі. Станом на 22.02.2024 заборгованість відсутня (а.с.42).
Згідно довідки довідки №20/31265811 від 22.02.2024, виданої Бердичівським відділом ДВС у Бердичівському районі Житомирської області, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження АСВП № 31265811 щодо примусового виконання виконавчого документа № 2-2317/09 від 14.12.2009 року, який видав Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_12 аліментів на утримання сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.10.2009 і до повноліття дитини. 05.08.2022 виконавче провадження АСВП № 31265811 було завершено па підставі п.7 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно матеріалів виконавчого провадження, боржник ОСОБА_4 аліменти сплачував щомісячно та в повному обсязі, заборгованість відсутня (а.с.43).
Позивачкою ОСОБА_3 на підтвердження сплати відповідачем аліментів на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано квитанції за період з вересня 2023 по лютий 2024 та довідку розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 12.03.2024 №20, складену Бердичівським відділом ДВС у Бердичівському районі Житомирської області, згідно якої станом на 29.02.2024 заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 по виконавчому листу №274/5100/18 від 28.12.2018, виданому Бердичівським міськрайонним судом відсутня ( а.с. 52-57, 123-127).
Згідно довідки №2383/600 від 01.03.2024 ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 01.08.2023 ( а.с.64).
Згідно довідки №2383/610 від 04.03.2024 в період з 27.12.2023 по 02.02.2024 ОСОБА_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України ( а.с. 65).
Як вбачається з довідки про доходи отримані у В/ч НОМЕР_1 від 07.06.2024 №8/66 ОСОБА_4 в січні- лютому 2024 отримав дохід в розмірі 37530,88 грн ( а.с.66).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 09.03.2024 ОСОБА_4 в липні 2023 отримав дохід - 29008,91 грн; в серпні 2023 - 54170,2 грн; у вересні 2023 - 27719,23 грн; у жовтні 2023 - 27719,23 грн +6210 грн; у листопаді 2023- 27719,23 грн; у грудні - 50599,72 грн. Всього за період липень-грудень 2023 в розмірі 223146,52 грн ( а.с. 67-68).
ОСОБА_4 являється батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 ( а.с. 70).
Згідно довідки №423 від 26.02.2024 ОСОБА_6 навчається на І курсі заочного відділення в Київському Національному університеті будівництва і архітектури, за кошти фізичних осіб ( а.с.71)
Згідно квитанцій від 27.02.2024 №1 ОСОБА_4 сплачено 7200 грн за навчання ОСОБА_6 ( а.с.72).
ОСОБА_8 отримує пенсію за віком довічно з 18.08.2011 року. Розмір пенсії ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_5 за період з січня 2022 по лютий 2024 року становив 65286,35 грн ( а.с.73-74).
Відповідачем надано виписки з його особового рахунку з відміченими грошовими переказами на рахунок ОСОБА_14 ( а.с. 75-113).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отримувати необхідний і достатній розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
В Державному бюджеті прожитковий мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2024 року встановлений в розмірі 3196 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню.
З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру шляхом зміни способу їх стягнення.
За змістом ст.192 СК України у системному зв'язку із положеннями ст.182 СК України, при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, суд зобов'язаний виходити з пріоритету інтересів дитини.
Спільна дитина сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дитини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява №31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява №2091/13 у справі "М.С. проти України" йдеться про визначення "інтересів дитини", їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання та, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
При прийнятті рішення суд виходить з принципу захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувались обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1000 грн на 1/4 частку від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, підлягають задоволенню, оскільки з моменту присудження аліментів на дитину (2018 року) син сторін підріс і витрати на його утримання значно зросли, матеріальне становище платника аліментів покращилося. Відповідач проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 з 01.08.2023 та отримує щомісячний стабільний дохід. Доказів, що мати відповідача перебуває на його повному утриманні суду не надано, навпаки в судовому засіданні встановлено, що мати відповідача перебуває на утриманні держави, як пенсіонерка та отримує щомісячно пенсію в розмірі 3371 грн 16 коп., користується пільгами, які має відповідач, за сплату комунальних послуг. Син відповідача від першого шлюбу - ОСОБА_15 досяг повноліття, навчається на заочній формі, наявність судових рішень по примусовому стягненню аліментів з відповідача на утримання сина ОСОБА_13 судом не встановлено. Той факт, що відповідач добровільно фінансово допомагає матері та повнолітньому сину, не звільняє його від обов'язку забезпечувати належне утримання свого малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, а тому може сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх його доходів .
Суд звертає увагу відповідача на те, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою (висновки Верховного Суду викладені у постанові від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20).
Як роз'яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006року, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1211,20 грн стягується з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. 4,12- 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів на дитину задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів визначених рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.12.2018 року в цивільній справі № 274/5100/18, які стягуються з ОСОБА_4 на корить ОСОБА_3 , на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень .
Стягнення аліментів у зазначеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.
Виконавчий лист № 274/5100/18 виданий 28.12.2018 в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, відкликати, та після закінчення його виконання станом на день набрання законної сили рішенням суду, повернути до суду, що його видав.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 22 квітня 2024 року
Суддя Т.М. Вдовиченко