154/1018/20
1-кп/154/24/24
17 квітня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.361-2, ч.3 ст.368 КК України, про зміну запобіжного заходу,
У провадженні Володимир-Волинського міського суду Волинської області на розгляді перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.361-2, ч.3 ст.368 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_5 у вичненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
03 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому він просить змінити йому запобіжний захід із застави на особисте зобов'язання. Клопотання обґрунтовує тим, що йому стало відомо, що заставодавець ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про повернення йому застави, у зв'язку з тим, що він хворіє і йому необхідні кошти на проведення хірургічної операції. Вказує, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави пройшов тривалий час, як він сумлінно виконує усі покладені на нього обов'язки, не зважаючи на ту обставину, що строк дії обов'язків, які покладались на нього разом із заставою, не продовжувався. З моменту початку досудового розслідування та в подальшому під час розгляду справи в суді не було зафіксовано жодної його неявки на виклики до слідчого, прокурора та суду, він не змінював місце проживання. На даний час він працює інспектором Волинської митниці Державної митної служби України, одружений, має 3 дітей. З огляду на зазначене, враховуючи те, що заставодавець ОСОБА_8 постійно хворіє та потребує хірургічної операції і лікування, обвинувачений вважає, що такий запобіжний захід як застава, може бути змінений на більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу через його безпідставність та необґрунтованість.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши документи долучені до клопотання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ч.1 ст.201 КПК України).
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 28 січня 2020 року, під час досудового розслідування, до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040,00 грн та покладені обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
30 січня 2020 року застава визначена ухвалою слідчого суді у розмірі 42 040,00 грн була внесена іншою фізичною особою ОСОБА_8 . Строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 не продовжувався.
На стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Судом констатовано, що зі сплином часу, у зв'язку з тривалістю розгляду кримінальної справи, стадією судового розгляду, тим фактом, що наразі допитані усі основні свідки, усі письмові докази надані прокурором до суду, заявлені раніше прокурором ризики неминуче втратили свою актуальність, а отже суттєво зменшились.
При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що фактично на даний час застава забезпечувала лише один обов'язок, визначений КПК України, стосовно явки обвинуваченого до суду, який до цього моменту впродовж тривалого часу не порушувався ОСОБА_4 .
З моменту обрання запобіжного заходу та внесення суми вказаної застави, минуло більше чотирьох років. За вказаний строк досудове слідство було завершено та кримінальне провадження було передано на розгляд до суду. За вказаний термін ні стороною обвинувачення, ні судом не було зафіксовано жодного факту неналежної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
При вирішенні питання щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу суд також враховує клопотання заставодавця ОСОБА_8 , що надійшло до суду 28.11.2023, в якому він просить повернути йому заставу у сумі 42 040,00грн, оскільки останнім часом він сильно хворіє, потребує хірургічної операції та лікування, що в свою чергу потребує немалих коштів.
Разом з тим, суд вважає, що на даний час продовжує існувати ймовірність такого ризику як ухилення обвинуваченого від суду (ризик переховування), враховуючи серйозність висунутого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі за ч.3 ст.368 КК України, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст.12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого у разі визнання його судом винуватим передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років.
З огляду на тривалість досудового розслідування та судового розгляду, встановивши неможливість обвинуваченого знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та малоймовірність перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи дані про особу обвинуваченого, його бездоганну процесуальну поведінку під час судового розгляду, міцність його соціальних зв'язків, сімейний, майновий стан обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що на даній стадії судового провадження запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку та гарантуватиме виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, сприятиме меті застосування запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні, а тому суд вважає можливим змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді застави на особисте зобов'язання.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до суду за його першою вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду, за виключенням випадків доїзду на/та з роботи.
Згідно вимог ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Керуючись вимогами статей 131, 132, 176-178, 182, 201, 331 КПК України,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Змінити з 17 квітня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави на особисте зобов'язання.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за його першою вимогою;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду, за виключенням випадків доїзду на/та з роботи.
Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків визначити до 17 червня 2024 року.
Повернути заставодавцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , заставу в розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, яка була внесена 30 січня 2020 року на депозитний рахунок ТУ ДСА в Львівській області за підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 28 січня 2020 року (Камінь-Каширське відділення АТ КБ «Приватбанк», код квитанції №1855-5037-0427-5286) та перерахувати її на рахунок ОСОБА_8 в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2024.
Головуючий ОСОБА_1