Копія
154/1334/24
1-кс/154/348/24
22 квітня 2024 року м. Володимир
Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024030510000359, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,
Із клопотання вбачається, що 07.04.2024 в ч/ч Володимирського РВП надійшов рапорт від поліцейського РПП СПД №1 (сел. Локачі) сержанта поліції ОСОБА_4 про те, що 07.04.2024 перебуваючи в складі наряду «Ливар-11» спільно з інспектором РПП Сільмахаю під час перевірки автомобіля Фольтсваген Транспортер д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 було встановлено що його позбавлено права керування транспортним засобом, відповідно чим ОСОБА_5 не виконує рішення суду.
07.04.2024, в ході проведення огляду місця події на автодорозі сполученням Війниця - Іваничі в межах населеного пункту АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Transporter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , який поміщено на майданчик зберігання транспортних засобів, що за адресою: АДРЕСА_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 19.09.2023 органом ТСЦ 0744.
Згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Transporter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
08.04.2024 відомості про вказаний факт СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування № 12024030510000359, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вищевказаний автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Transporter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 19.09.2023 органом ТСЦ 0744 вважається тимчасово вилученим майном.
Таким чином, автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Transporter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 19.09.2023 органом ТСЦ 0744, підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки мають значення речових доказів і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за їх участю ряду судових експертиз та слідчих дій, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вказані речі, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних експертиз, оскільки сліди злочину на них можуть бути знищені.
В судове засідання слідчий не з'явився, однак подав заяву у якій зазначив, що вимоги клопотання підтримує та просить проводити розгляд справи за його відсутності.
Власника майна у судове засідання не з'явився.
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літтоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з'ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрог проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо необхідності накладення арешту на даний автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію, то суд зазначає, що у клопотанні не було жодним чином обґрунтовано, яке доказове значення для справи має дане майно та яким критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, воно відповідає.
Зважаючи, що органом досудового розслідування не доведено наявність підстав для накладення арешту на автомобіль, не доведено, що дане майно має доказове значення у даному кримінальному провадженні, а відтак наявність критеріїв, визначених ч.2 ст. 170 КПК України, не доведено ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для арешту на автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Transporter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 19.09.2023 органом ТСЦ 0744 та у задоволенні клопотання відмовляє.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Володимирського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя /--/ підпис.
Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_1