про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
19 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/4925/22 пров. № А/857/5543/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Курильця А. Р.
суддів -Мікули О. І.
Пліша М. А.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 260/4925/22 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "Сіко" про стягнення податкового боргу, -
У листопаді 2022 року Головне управління ДПС в Закарпатській області звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» про стягнення податкового боргу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко», код ЄДРПОУ 30506880 із місцезнаходженням: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коритнянська, буд. 25, податковий борг у розмірі 304 675,35 грн., у т.ч. пеня в розмірі 304 659,51 гри: -по платежу 30 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» пеня в розмірі 137 369,75 грн; -по платежу 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 167 305,60 грн. , у т.ч. пеня в розмірі 167 289,76 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» задоволено.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі № 260/4925/22 - скасовано в частині задоволення позову про стягнення пені по платежу 3011021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 137369 гривень 75 копійок та пені по платежу 3014010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в розмірі 167289 гривень 76 копійок та прийнято постанову, якою в задоволенні позову Головного управління ДПС в Закарпатській області в частині стягнення пені по платежу 3011021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 137369 гривень 75 копійок та пені по платежу 3014010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в розмірі 167289 гривень 76 копійок відмовлено.
В решті рішення суду першої інстанції в справі №260/4925/22 залишено без змін.
Надалі на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» про ухвалення додаткової постанови в справі № 260/4925/22 щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши підстави поданої заяви про ухвалення додаткового судового щодо розподілу судових витрат, зазначає наступне.
Відповідно до частин першої - третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції відповідач вважає, що в постанові апеляційного суду від 10 травня 2023 року не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає у його резолютивній частині (частина перша статті 143, частина п'ята статті 246 КАС).
Стаття 252 КАС України передбачає, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: п.3 судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог; б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Отже, процесуальний закон передбачає, що за результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції вирішує питання про наявність підстав для здійснення нового розподілу судових витрат і розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Питання нового розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції урегульоване частиною шостою статті 139 КАС України, якою передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вже зазначено вище, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі № 260/4925/22 - скасовано в частині задоволення позову про стягнення пені по платежу 3011021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 137369 гривень 75 копійок та пені по платежу 3014010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в розмірі 167289 гривень 76 копійок та прийнято постанову, якою в задоволенні позову Головного управління ДПС в Закарпатській області в частині стягнення пені по платежу 3011021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 137369 гривень 75 копійок та пені по платежу 3014010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в розмірі 167289 гривень 76 копійок відмовлено.
В решті рішення суду першої інстанції в справі №260/4925/22 залишено без змін.
Отже, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року в цій справі набрало законної сили 10 травня 2023 року, прийняттям постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Колегія суддів звертає увагу, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина друга статті 252 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відтак, враховуючи те, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року набрала законної сили 10 травня 2023 року, а предметом спору в адміністративній справі № 260/4925/22 є стягнення податкового боргу, відповідно стягувачем є державний орган, відтак строк на виконання судового рішення закінчується 10 серпня 2023 року.
Однак із заявою про ухвалення додаткового судового рішення позивач звернувся лише 04 березня 2024 року, тобто поза межами строку на виконання судового рішення.
Таким чином, підстави для ухвалення додаткового судового рішення згідно з п.1-2 ч.1 ст.252 КАС України відсутні.
Аналогічний підхід до правозастосування наведений Верховним Судом 16 березня 2023 року в межах розгляду справи № 2-а-690/12 (адміністративне провадження № К/990/7234/23).
При цьому рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено не може вважатись невиконаним.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду в складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року в справі № 818/1793/18.
За таких обставин, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі задоволенню не підлягає.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвала про відмову в ухваленні додаткового судового рішення постановляється виключно у випадку відсутності передбачених процесуальною нормою підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 252 КАС України).
Керуючись ст. ст. 132, 243, 252, 308, 311, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 260/4925/22 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 19 квітня 2024 року.