про відмову у відкритті апеляційного провадження
19 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/4031/23 пров. № А/857/3173/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Мікули О. І.
суддів -Курильця А. Р.
Пліша М. А.
перевіривши апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 260/4031/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євтротранс Еліт" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 20 березня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" contact@dsbt.gov.ua, що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником подано до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій апелянт зазначає про те, що в кабінеті електронного суду відсутня інформація щодо інформування третьої особи - Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, копію рішення третя особа не отримувала. На думку апелянта, оскільки судом не було проінформовано третю особу у справі, тому представником не було вчасно здійснено заходи по своєчасному опрацюванню прийнятого рішення. Вищевказані підстави вважає поважними та просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення у справі.
Перевіривши вищевказану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Ст.44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
При цьому, п.2 ч.3 ст.2 КАС України передбачає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Таким чином, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання з реалізацією права на апеляційне оскарження, у встановлений законодавцем для оскарження судового рішення саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Таким чином, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Необхідно зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Компанія Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії).
Матеріалами справи стверджується, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено 06 грудня 2023 року, повний текст судового рішення виготовлено 12 грудня 2023 року, а апеляційну скаргу сформовано у системі "Електронний суд" 06 лютого 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Покликання апелянта на те, що судом першої інстанції не було вручено копію рішення у цій справі третій особі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки рішення суду від 06 грудня 2023 року у справі №260/4031/23 доставлено до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області 13 грудня 2023 року, що підтверджується довідкою Закарпатського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа (а.с.102).
Додатково колегією суддів за допомогою функціоналу комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» досліджено направлення копії судового рішення судом першої інстанції апелянту та встановлено, що така надіслана судом 13 грудня 2023 року в Електронний кабінет третьої особи та отримана останнім 13 грудня 2023 року.
Колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 21 грудня 2023 року в справі №400/5169/22, де суд, зокрема, зазначив, що оскільки з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного судового рішення, відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України доставлена апелянту та третій особі, які є суб'єктами владних повноважень, тому у суду першої інстанції не було обов'язку направляти оскаржуване судове рішення іншими засобами зв'язку.
Крім того, колегія суддів зауважує, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Отже, із заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, не вбачається наявності обставин, що вплинули на можливість своєчасного подання відповідачем апеляційної скарги і унеможливили її подання у встановлений законодавством строк.
Колегія суддів звертає увагу, що скаржник, як суб'єкт владних повноважень, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону та не може отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Разом з тим, скаржником у поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року зазначене залишено поза увагою.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі №260/4031/23 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 260/4031/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євтротранс Еліт" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш