Справа № 240/20423/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
18 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заробітної плати,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати заробітної плати в частині щомісячної додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 (Постанова №168) та стягнення недоплаченої суми за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 115927,94 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 позов задоволено частково, ухвалено:
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року у розмірі 30000, 00 грн на місяць.
Зобов'язати Державну установу "Житомирська установа виконання покарань (№8)" нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, виходячи з її розміру 30000,00 грн на місяць, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з урахуванням внесених до Постанови №168 змін нарахування та виплата додаткової винагороди проведені позивачу пропорційно часу несення служби, розрахованого у годинах за період, протягом якого в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована установа виконання покарань, надавалась допомога в рамках програми "єПідтримка".
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач проходить службу в ДУ "Житомирська УВП".
У період з 24 лютого по 25 квітня 2022 року відповідач на виконання положень Постанови №168 провів нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 16203,39 грн, про що свідчить додаток до наказу від 26.05.2022, а за період з 26.04.2022 по 31.05.2022 у сумі 7311,60 грн, згідно наказу від 16.08.2022.
Вважаючи, що розмір додаткової винагороди відповідачем безпідставно занижений, позивач звернувся до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущена бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 30000,00 грн на місяць за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV (Закон №2713-IV).держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною 1 статті 24 Закону № 2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Пунктом 3 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (Порядок № 925/5) визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення підвищення посадового окладу (надбавки; доплати; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань).
Пунктом 4 розділу І Порядку № 925/5 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров'я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно пункту 8 розділу І Порядку №925 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє станом на час ухвалення даної постанови.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми є-Підтримка" затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, на якій може надаватися допомога в рамках Програми є-Підтримка, до яких, в тому числі відносилася і Житомирська область.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" №168, якою на виконання Указів Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64 та "Про загальну мобілізацію" №69 у пункті 1 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
У подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року № 400, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30000 гривень щомісячно та 100000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 (Постанова №217) внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", виключивши в абзаці першому слова "(крім військовослужбовців строкової служби)". Згідно з п.2 вказаної постанови така набрала чинності з дня її опублікування та підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 (Постанова №350) внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", зокрема доповнено абзац перший після слів "та поліцейським" словами ", а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка". Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 (Постанова №754) внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в абзаці першому слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "є-Підтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"; після слова "щомісячно" доповнено словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)". Така постанова набирала чинності з дня її опублікування та підлягала застосуванню з 1 червня 2022 року (п.2).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 (Постанова №793) внесені наступні зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану":
"У пункті 1:
1) в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінити словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць". Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, лише 01.07.2022 постановою Кабінету Міністрів України №754 (Постанова №754) внесено зміни до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, а саме в абзаці першому:… після слова "щомісячно" доповнено словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)".
Отже, Постанова №168 у редакції Постанови №754 та №793 замість раніше фіксованого права на отримання додаткової винагороди осіб, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", встановлено право на отримання такої осіб, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, а також замість розміру додаткової винагороди 30000,00 грн., встановлено граничний розмір такої винагороди до 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.
Верховний Суд у рішенні від 06 квітня 2023 року, ухваленому за наслідками розгляду зразкової справи №260/3564/22, вказав, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість " 30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Як свідчать матеріали справи, у період з 24 лютого по 25 квітня 2022 року відповідач на виконання положень Постанови №168 провів нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 16203,39 грн, , а за період з 26.04.2022 по 31.05.2022 у сумі 7311,60 грн.
Інші відомості про нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди у матеріалах справи відсутні.
Як зазначив відповідач та підтверджується матеріалами справи, додаткову винагороду позивачу нараховано згідно табелів обліку робочого часу за час фактичного несення служби.
Разом з тим, Постановою №168 в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", тобто у розмірі фіксованої суми (30 000 гривень) щомісячно, без застосування пропорційності до фактично відпрацьованого часу.
Отже, у період з 24.02.2022 до 31.05.2022 позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно.
Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.12.2023 у справі №240/30961/22, у постанові від 29.11.2023 у справі №240/20401/22.
Посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України №38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 колегія суддів відхиляє, оскільки роз'яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер. Застосуванню до спірних правовідносин підлягає постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою №168 за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 із розрахунку 30000 грн на місяць, а не з 24.02.2022 по 07.07.2022, як просив позивач.
Порушене право позивача в межах спірних правовідносинпідлягає захисту шляхом зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30000,00 грн на місяць з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.
Такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення та узгоджується зі способом, обраним Верховним Судом у зразковій справі №260/3564/22.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до доданих до позову доказів позивач, за наслідками розгляду адміністративної справи понесено судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 10000,00 грн. На підтвердження понесення судових витрат, позивача суду надав: копію договору про надання правової допомоги від 06.07.2022, укладеного між позивачем та адвокатом; акт прийому-передачі юридичних послуг №1 від 24.08.2022.
Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу: розмір вказаних послуг з огляду на незначну складність даної справи та наявність судової практики в аналогічних справах, а також обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, є явно завищеним; у провадженні суду знаходиться певна кількість справ за аналогічним предметом спору, де представником є адвокат Крижов М.О.
Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи те, що позов задоволено частково, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв'язку із розглядом адміністративної справи підлягають відшкодуванню у розмірі 2000,00 грн.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.