Справа № 580/6254/22 Головуючий у 1 інстанції: Трофімова Л.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
18 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 - правонаступник ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.04.2019 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 580/8604/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 із розрахунку відсоткового значення пенсії 71% суми грошового забезпечення згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.08.2021 № ФР51723, з урахуванням проведених виплат на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 580/8604/21.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року заяву ОСОБА_2 про заміну позивача правонаступником у справі №580/6254/22 задоволено. Замінено у справі №580/6254/22 позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) правонаступником ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року адміністративний позов задоволено. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення пенсії ОСОБА_1 з 71 % до 70 % суми грошового забезпечення - правонаступник ОСОБА_2 під час перехунку на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі 580/8604/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 71 % грошового забезпечення на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі №580/8604/21 та виплатити правонаступнику ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що предметом спору у даній справі № 580/6254/22 є право позивача ( ОСОБА_1 ) на отримання пенсії у розмірі 71% грошового забезпечення, яка йому виплачувалася в іншому розмірі. Однак, позивач ( ОСОБА_1 ) помер до винесення рішення у справі № 580/6254/22. Тобто, вказані виплати на час смерті ОСОБА_1 не призначалися і не виплачувалися, що і слугувало підставою для його звернення до суду з цим позовом. Водночас, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишено без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року залишено без змін.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років, призначену з 04.10.1991, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 580/4196/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із застосуванням 71% грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі №580/8604/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.08.2021 № ФР51723 відповідно до ст. 43, 51, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМ України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум (суддя-доповідач ОСОБА_3 ).
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 580/8604/21, здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.08.2021 № ФР51723.
19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 у розмірі 71 % сум грошового забезпечення на підставі довідки від 05.08.2021 № ФР51723.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 16.11.2022 № 6781-6779/О-02/8-2300/22 відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні вказаного перерахунку посилаючись на те, що законодавчі підстави відсутні. Зауважено, що, відповідно до ст. 13 Закону № 2262-XII, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року. Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року. Пунктом 23 Розділу ІІ вказаного Закону внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 580/8604/21, здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.08.2021 № ФР51723.
У відповідь на заяву позивача про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 у розмірі 71 % сум грошового забезпечення на підставі довідки від 05.08.2021 № ФР51723, відповідач листом від 16.11.2022 № 6781-6779/О-02/8-2300/22 відмовив у здійсненні вказаного перерахунку, посилаючись на те, що законодавчі підстави відсутні (а.с. 44-45).
При цьому, пенсійним органом зауважено, що, відповідно до ст. 13 Закону № 2262-XII, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до Протоколу за пенсійною справою №123010099938 (Міноборони) від 27.03.2018, при призначення позивачу пенсії, її розмір становив 71% грошового забезпечення (а.с. 10).
Колегія суддів зазначає, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки, визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Таким чином, застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області показника 70 % грошового забезпечення до перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Даний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 14 листопада 2022 року у справі №580/5957/21.
Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно знижено основний розмір пенсії з 71 % на 70 % сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивача, оскільки, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії в порядку, передбаченому частиною другою статті 13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18.
Доводи апелянта про необхідність закриття провадження у справі, оскільки, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, колегія судді вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Зі змісту свідоцтва про право на спадщину (за законом), виданого державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. у спадковій справі №295/2023, зареєстровано в реєстрі за №1-1601, вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_1 1946 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Слід зазначити, що реалізація права позивача на заміну правонаступником на будь-якій стадії судового провадження є способом захисту своїх інтересів, спрямованих ефективне завершення судового розгляду.
Щодо посилання апелента на те, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, у даному випадку предметом спору не є питання нарахування та виплати конкретної суми пенсії, а лише відсотковий показник, з якого обраховується сума пенсії. Водночас, сума пенсії визначається на підставі показників, що вказані у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.08.2021 № ФР51723, щодо перерахунку пенсії на її підставі, було ухвалено рішення суду у справі №580/8604/21.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі № 576/1388/17 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.
Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обґрунтовано зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 71 % грошового забезпечення на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі №580/8604/21 та виплатити правонаступнику ОСОБА_2 .
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 - правонаступник ОСОБА_2 та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.