П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/8219/23
Суддя першої інстанції: Фульга А.П.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 04.09.2023р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.07.2023р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо відмови їй у нарахуванні та виплаті пенсії призначеної за життя спадкодавця ОСОБА_2 ; зобов'язання виплатити їй недоотриману пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 нараховану на виконання судового рішення у справі №400/5411/22.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про виплату їй заборгованості з пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 , однак їй повідомлено про відсутність правових підстав для виплати зазначеної заборгованості, що на думку позивача, суперечить положенням ч.1 ст.61 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.09.2023р. позов задоволений, оскільки дружина померлого ОСОБА_2 відповідно до ст.61 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання заборгованості з виплати пенсії чоловіка.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на відсутність нарахування ОСОБА_2 сум пенсії на виконання судового рішення у справі №400/5411/22, та як наслідок неможливість їх виплати позивачу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.09.2023р. у справі №400/5411/22 (набрало законної сили 09.02.2023р.) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.09.2022р. №9/1/2233; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.04.2019р. перерахунок пенсії ОСОБА_2 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виплатити ОСОБА_2 перераховану пенсію, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, про що 08.12.2022р. Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис №1451. /а.с.9/
01.06.2023р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області із заявою про виплату заборгованості по пенсії її чоловіка, яка виникла на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.01.2023р. у справі №400/5411/22. /а.с.19-20/
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області від 16.06.2023р. №11551-11081/1-02/8-1400/23 повідомлено ОСОБА_1 про відсутність правових підстав виплати їй зазначеної заборгованості по пенсії померлого ОСОБА_2 /а.с.21/
Не погоджуючись із діями пенсійного органу щодо відмови у виплаті позивачу заборгованості по пенсії чоловіка, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до наступних висновків.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон України №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами першою - третьою ст.61 Закону України №2262-ХІІ встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст ч.1 ст.61 Закону України №2262-XII також узгоджується зі змістом ст.1227 Цивільного кодексу України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон України №2262-XII визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді, зокрема, пенсії яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певних осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
Тобто, у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 (надалі - Порядок № 3-1), абзацом 3 п.4 якого встановлено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Згідно з абз.1 ч.2, ч.4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.1973р. зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.10/
Відповідно, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , як член сім'ї (дружина) ОСОБА_2 , яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті, відповідно до ч.1 ст.61 Закону України №2262-ХІІ має право на отримання недержавної суми пенсії, нарахованої на виконання рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.09.2023р. у справі №400/5411/22.
При цьому, оскільки ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату неодержаної суми пенсії, нарахованої на виконання рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.09.2023р. у справі №400/5411/22, протягом шести місяців після смерті пенсіонера, тобто в межах строку, встановленого ч.3 ст.61 Закону України №2262-ХІІ, у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на відсутність нарахування ОСОБА_2 сум пенсії на виконання судового рішення у справі №400/5411/22, оскільки таке твердження апелянта прямо суперечить приписам обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, встановленим ст.129-1 Конституції України та ст.370 КАС України.
Оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи вірно застосував норми матеріального закону, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв