П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26690/23
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 22.12.2023р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.09.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо видачі йому довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008р. №402, стосовно поранення отриманого 29.03.2022р.; зобов'язання видати йому довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008р. №402, стосовно поранення, отриманого 29.03.2022р.; визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за період з жовтня 2022р. по серпень 2023р.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем в порушення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260 не видано йому довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008р. №402, стосовно поранення, отриманого 29.03.2022р. та не проведено нарахування та виплату грошового забезпечення за період з жовтня 2022р. по серпень 2023р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2023р. позов задоволений частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008р. №402, стосовно поранення, отриманого ОСОБА_1 29.03.2022р.; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008р. №402, стосовно поранення, отриманого ОСОБА_1 29.03.2022р.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, сторони у справі подали апеляційні скарги в яких просять: позивач - рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове про задоволення позовних вимог; відповідач - рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 зазначає, що висновок лікарняного закладу (або військово-лікарської комісії) про продовження перебування військовослужбовця у такому лікарняному закладі є підставою для командира військової частини прийняти відповідне рішення про продовження перебування військовослужбовця в лікарняних закладах, а відтак є підставою продовження виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах.
Відповідач посилається на відсутність доказів отримання травми (поранення) позивачем саме під час бою, оскільки останній перебував в полоні.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України та з 04.03.2022р. проходить її на посаді старшого механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . /а.с.79/
У період з 29.03.2022р. по 21.04.2022р. позивач перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. /а.с.12/
24.12.2022р. ОСОБА_1 надав до військової частини НОМЕР_1 документи про періоди лікування з 03.05.2022р. по теперішній час, з метою нарахування та виплати грошового забезпечення. /а.с.16-51/
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із рапортом про видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008р. №402, щодо поранення, яке буле отримано 29.03.2022р. під час бою, у результаті якого його було взято в полон.
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та виплати грошового забезпечення за період з жовтня 2022р. по серпень 2023р., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Пунктом 6 статті 2 Закону №2232-XII передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022р., який діє і на теперішній час.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України та з 04.03.2022р. проходить її на посаді старшого механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ./а.с.79/
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 04.03.1999р. №548-XIV (надалі - Статут).
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Відповідно до ст.ст.5, 6 Статуту внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Статтею 59 Статуту визначено, зобов'язання командира (начальника), зокрема до обов'язків командира входить обов'язок, щодо необхідності знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями; організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; під час вирішення питань, пов'язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю.
Відповідно до ч.2 ст.260 Статуту, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 29.03.2022р. по 21.04.2022р. позивач перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. /а.с.12/
При цьому, 21.04.2022р. ОСОБА_1 звільнено з полону відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України. Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 №441. /а.с.13-14/
21.04.2022р. позивач госпіталізований до Запорізького військового шпиталю, 10.06.2022р. до Трускавецької міської лікарні із діагнозом: ушкодження внаслідок військових операцій від вогнепальної та іншої звичайної зброї. /а.с.34-37/
Таким чином, станом на 21.04.2022р. (день звільнення позивача з місця несвободи (полону) внаслідок збройної агресії проти України) ОСОБА_1 отримав ушкодження внаслідок військових операцій від вогнепальної та іншої звичайної зброї, що спричинено діями противника, що згідно вимог ч.2 ст.260 Статуту, виключає необхідність проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) та свідчить про наявність у військової частини НОМЕР_1 обов'язку скласти протягом п'яти днів та у такий самий строк направити до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 .
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, затверджено Положення «Про військово лікарську експертизу в Збройних силах України» (надалі - Положення №402).
Відповідно до п.1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п.1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п.1.2 розділу ІІ Положення №402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення визначено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.
Пунктом 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення № 402 визначено, який перелік документів подається на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК.
Зокрема, абзацом 10 даного пункту визначено, що на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. №402, стосовно поранення, отриманого ним 29.03.2022р.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260 (надалі - Порядок №260).
Відповідно до абз.4 п.1 Порядку №260 грошове забезпечення згідно з цим Порядком виплачується: військовослужбовцям, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, військовій частині НОМЕР_2 (далі - військові частини).
Пунктом 2 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Згідно з п.3 Порядку №260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
У відповідності до абз.3 п.9 Порядку №260, грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вбачається з картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 , військовою частиною НОМЕР_1 у вересні 2023р. здійснено нарахування та виплату йому грошового забезпечення за період з жовтня 2022р. по серпень 2023р. у розмірі 304745,72грн.
Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з жовтня 2022р. по серпень 2023р.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому у відповідності до ст.316 КАС України залишає його без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на військову частину НОМЕР_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв