12 квітня 2024 року Справа № 280/4470/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., за участю секретаря судового засідання Горенко В.Р., позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивача Хмарського Р.Б., представника відповідача , розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_3 (далі - позивач 2), до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (далі - відповідач), в якій позивачі просять суд:
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України від 03 березня 2023 № 733 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування», яким майора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано виним за порушення абзаців 2, 3 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за неприбуття з відпустки до місця служби, відсутність на службі без поважних причин в умовах воєнного стану.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України провести перерахунок та виплату майору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), грошового забезпечення за займаною посадою у повному обсязі з преміюванням та виплатою додаткової винагороди, передбаченої постановлю КМ України від 28 лютого 2022 року за березень 2023 року та наступні періоди до дня ухвалення судового рішення по суті цього спору, із врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України призначити додаткове службове розслідування за фактом зникнення без вісті 19 лютого 2023 року військовослужбовця за контрактом заступника начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду по цій справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження.
Постановою від 13 листопада 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнив. Скасував ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 про відмову у відкритті провадження. Направив матеріали за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження в адміністративній справі до Запорізького окружного адміністративного суду.
Справа повернулась до суду першої інстанції 22.12.2023.
Позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою суду від 27 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду оригіналу позовної заяви з доданими до неї матеріалами та копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами для відповідача.
04.01.2024 позивачами усунені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 09 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання на 26 січня 2024 року о 14:00 год.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначають, що рішуче не згодні зі змістом і висновками оскаржуваного наказу, зокрема вважають, він містить неправдиві дані щодо часу його складення (оскільки його датовано 03 березня 2023 року, у той час, як фактичні обставини свідчать про те, що службове розслідування продовжене наказом від 23 березня 2023 року та станом на 26 квітня 2023 року ще не було завершене) та містить неповну інформацію (в наказі відсутні будь-які дані про позатермінове бойове донесення від командування Війської частини НОМЕР_3 щодо обставин зникнення без вісті ОСОБА_4 , та відсутні пояснення водія ОСОБА_5 , який був очевидцем цих подій), що призвело до помилкових висновків про те, що «в діях військовослужбовця ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, яке полягає неприбутті з відпустки в зазначений час до місця служби в умовах воєнного стану» і вжиття заходів економічного характеру щодо позбавлення ОСОБА_6 премії та додаткової винагороди за березень 2022 року з одночасним направленням службового розслідування матеріалів до органу Військової служби правопорядку, що по суті є заходами дисциплінарного стягнення за допущений проступок. Висновки відповідача про вчиненням майором ОСОБА_4 дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, є безпідставними. Відповідачем допущені грубі порушення процедури проведення службового розслідування, що потягло за собою такі порушення прав ОСОБА_4 , що унеможливлюють застосування до нього жодних заходів дисциплінарного впливу. Позивачі просять позов задовольнити.
26.01.2024 до суду надійшло клопотання про залучення до розгляду справи представника позивачок і долучення письмових доказів до матеріалів справи. Представник позивача ОСОБА_7 повідомив суд, що позивач ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
26.01.2024 відкладено підготовче засідання у справі до 16.02.2024 - 14-30 год.
Відповідач 16.02.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому Військова частина НОМЕР_1 вважає, що позов задоволенню не підлягає з підстав наведених нижче. 01.03.2023 командир 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 повідомив про неповернення з відпустки ОСОБА_4 Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1226 від 01.03.2023 за даним фактом призначено службове розслідування. Цього ж дня відповідну доповідь зроблено до Командування сухопутних військ Збройних Сил України ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”. Вжитими заходами щодо з'ясування місцезнаходження зниклого військовослужбовця, а саме спробами встановити з ним телефонний зв'язок, опитування співслужбовців, позитивних результатів не дали. Результати службового розслідування затверджені наказом командира військової частини НОМЕР_1 №733 від 03.03.2023. Повідомлення про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України разом з копіями матеріалів службового розслідування 30.04.2023 скеровано до ТУ ДБР у м. Полтава. 01.05.2023 ТУ ДБР у м. Полтава за даним фактом розпочато кримінальне провадження №62023170020000796 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №60 від 01.03.2023 ОСОБА_4 , який самовільно залишив місце служби, призупинено виплату грошового забезпечення. Відповідно до п. 10 вимоги Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, місця служби, або дезертували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №77 від 18.03.2023 майора ОСОБА_4 з 17.03.2023 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 до повернення у військову частину або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №135 від 13.05.2023 ОСОБА_4 виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , облікові документи направлено до кадрового центру Збройних Сил України. Телефоніст-лінійний наглядач відділення зв'язку взводу зв'язку 2 стрілецького батальйону ОСОБА_5 в лютому 2023 відпустки не отримував, самовільно місце служби не залишав, під час проведення службового розслідування за фактом неповернення з відпустки ОСОБА_4 опитаний не був у зв'язку з відсутністю фактів сприяння вчиненню злочину останнім. Військова частина НОМЕР_1 не є органом досудового розслідування, тому відсутній обов'язок службових осіб військової частини щодо здійснення контролю/нагляду за діями військовослужбовця у відпустці, наданій останньому відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
На виконання ухвали суду відповідачем надані належним чином засвідченні копії матеріалів службового розслідування, які долучені до матеріалів справи.
16.02.2024 представник позивача надав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і відкладення підготовчого засідання
Ухвалою суду від 16 лютого 2024 року підготовче засідання у справі відкладено на 01 березня 2024 року о 14-00 год.
28.02.2024 відповідачем подана заява про розгляд справи без участі представника військової частини НОМЕР_1 за наявним письмовим відзивом та наданими доказами. В задоволенні позову просить відмовити повністю.
29.02.2024 представник позивача після ознайомлення з наданими відповідачем матеріалами службового розслідування дізнався про існування наказів, а саме витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 березня 2023 року № 60, пунктом 31 якого майора ОСОБА_4 знято з грошового забезпечення з 1 березня 2023 року та призупинення виплати грошового забезпечення з 1 березня 2023 року; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 березня 2023 року № 77, пунктом 4 якого ОСОБА_4 звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , залишаючи на всіх видах забезпечення та утримуючи у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 з 17 березня 2023 року; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 травня 2023 року № 135, пунктом 2 якого ОСОБА_4 , призупинено строк військової служби вислуги у військовому званні та вислугу років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключення зі всіх видів забезпечення з 1 березня 2023 року, а також виключено ОСОБА_4 з 13 травня 2023 року, зі списків особового складу частини, а також наказано направити облікові документи до кадрового центру Збройних Сил України. Накази мають характер похідних (пов'язаних) від оскаржуваного наказу, безпосередньо стосуються предмету судового спору, містять недостовірну інформацію (у тому числі щодо дат їх ухвалення, оскільки могли бути складені після складання акту службового розслідування) та грубо порушують права зниклого безвісті ОСОБА_4 , тому у сторони позивачок виникла необхідність у збільшенні обсягу позовних вимог шляхом включення до їх переліку вимог про скасування вищенаведених наказів (відповідних пунктів наказів) відповідача від 01 березня 2023 року № 60, від 18 березня 2023 року № 77 та від 13 травня 2023 року № 135.
Згідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивачі просять суд:
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03 березня 2023 № 733 «Про результати службового розслідування», яким майора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано виним за порушення абзаців 2.3 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за неприбуття з відпустки до місця служби, відсутність на службі без поважних причин в умовах воєнного стану.
Визнати протиправним та скасувати пункт 31 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 березня 2023 № 60, яким майора ОСОБА_4 знято з грошового забезпечення з 1 березня 2023 року та призупинено виплату грошового забезпечення з 1 березня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 березня 2023 № 77, яким майора ОСОБА_4 звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , залишаючи на всіх видах забезпечення та утримуючи у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 з 17 березня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 травня 2023 № 135, яким майору ОСОБА_4 призупинено строк військової служби вислуги у військовому званні та вислугу років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключено зі всіх видів забезпечення з 1 березня 2023 року, а також виключено з 13 травня 2023 року зі списків особового складу частини, і наказано направити облікові документи до кадрового центру Збройних Сил України.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату майору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), грошового забезпечення за займаною посадою у повному обсязі з преміюванням та виплатою додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за а березень 2023 року та наступні періоди до дня ухвалення судового рішення по суті цього спору, із врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 призначити додаткове службове розслідування за фактом зникнення без вісті 19 лютого 2023 року військовослужбовця за контрактом заступника начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду по цій справі.
01.03.2024 відкладено підготовче засідання у справі до 22.03.2024 - 14-00 год.
Ухвалою суду від 08 березня 2024 року продовжений строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
21.03.2024 відповідачем подана заява про розгляд справи без участі представника військової частини НОМЕР_1 за наявним письмовим відзивом та наданими доказами. В задоволенні позову просить відмовити повністю.
У підготовчому засіданні 22 березня 2024 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12 квітня 2024 року о 14:30 год., задоволено клопотання позивача про допиту у якості свідків позивачів та виклик у судове засідання як свідка ОСОБА_5
12 квітня 2024 року у судовому засіданні заслухані вступне слово та пояснення учасників справи, допитані свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 досліджені письмові докази, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши вступне слово та пояснення, надані представниками сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, надані сторонами, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 13 липня 2021 року, ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_5 , а наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 05 травня 2022 року № 141 - заступником начальника штабу 2 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
Позивач 1, ОСОБА_1 з1988 року по теперішній перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 . У шлюбі мають двох дітей: донька - ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 , позивач 2), ІНФОРМАЦІЯ_6 , і син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Син позивачки 1 і ОСОБА_4 - ОСОБА_9 був призваний на військову службу по мобілізації, після чого проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 Сил територіальної оборони ( НОМЕР_5 батальйон ТрО) на посаді головного сержанта 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти. Станом на 17 лютого 2023 року ОСОБА_9 у складі свого підрозділу виконував бойові завдання в районі населеного пункту Залізнянське Бахмутського району Донецької області.
18 лютого 2023 року ОСОБА_4 в телефонному режимі надійшло повідомлення про загибель сина ОСОБА_9 під час виконання бойового завдання на польовій позиції в районі вищезгаданого АДРЕСА_1 . Про це ОСОБА_4 доповів своєму командиру 2-го стрілецького батальйону відповідача ОСОБА_10 і отримав від останнього дозвіл на відпустку за сімейними обставинами на 10 днів та невідкладний виїзд до місця служби сина, цього ж дня, спільно із іншим колишнім військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 - водієм підрозділу зв'язку ОСОБА_5 , вибув до місця дислокації Військової частини НОМЕР_3 для супроводження тіла загиблого сина до місця поховання. 19 лютого 2023 року близько 19 годин 15 хвилин (з початком сутінок), ОСОБА_4 , попередньо вивчивши карту місцевості та оглянувши розташування польової позиції з квадракоптерів аеророзвідки, попрохав водія ОСОБА_5 вивезти його на край дороги приблизно за 1 км від розташування цієї польової позиції «Лицар», і далі один пішки вирушив у тому напрямку для надання допомоги своєму ймовірно пораненому сину ОСОБА_9 . Перед виходом ОСОБА_4 передав водію ОСОБА_5 всі свої особисті документи, шеврони і свій мобільний термінал, вдягнув на себе індивідуальні засоби бронезахисту (бронежилет та каску), взяв із собою трофейний автомат і лопату, та запропонував ОСОБА_5 від'їхати у безпечне місце і зачекати на нього протягом трьох годин, після чого забрати його у місці висадки. Якщо його не буде, повернутись на це місце наступної доби о 6 годині ранку, а за повторної відсутності - повертатись до місця своєї служби, тобто, у розташування відповідача. Зі слів водія ОСОБА_5 , він чекав на ОСОБА_4 протягом доби, декілька разів виїжджаючи на обумовлене місце зустрічі, спочатку - щотри години, а потім о 6-тій годині ранку, але так і не дочекався, після чого повернувся на своєму автомобілі, спочатку до розташування командно-спостережного пункту 3-тьої роти військової частини НОМЕР_3 , а наступного дня повернувся у розташування відповідача і доповів командуванню про те, що трапилось, та передав особисті документи і речі ОСОБА_4 .
З 19 лютого 2023 року зв'язок з ОСОБА_4 був втрачений.
Військовою частиною НОМЕР_1 призначене службове розслідування на підставі наказу командира (з адміністративно-господарської діяльності) від 01 березня 2023 року №1226 стосовно військовослужбовця за призовом по мобілізації заступника начальника штабу 2-ю стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , який не прибув з відпустки.
В акті службового розслідування від 03 березня 2023 року відповідачем зазначено: «згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 від 03.09.2022 № 6/3/І/39бкп/дск особовий склад 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 залучений до виконання завдань за призначенням, пов'язаних із захистом суверенітету країни, її територіальної цілісності та недоторканості в умовах воєнного стану.
З рапорту командира НОМЕР_7 стрілецького батальйону майора ОСОБА_10 за вхідним номером 1077/р від 01.03.2023 та доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2023 стало відомо, що 01.03.2023 під час перевірки особового складу підрозділу в районі розташування АДРЕСА_2 не прибув з відпустки військовослужбовець за призовом по мобілізації заступник начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_4 , якому згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1557 від 18.02.2023 було надано відпустку строком 10 календарних діб з 19.02.2023 по 28.02.2023.
Майор ОСОБА_4 вибув у відпустку 19.02.2023 та мав прибути 01.03.2023, але до теперішнього часу не повернувся до розташування підрозділу.
З пояснень начальника штабу - першого заступника 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_11 стало відомо, що 01.03.2023 під час перевірки особового складу підрозділу в районі розташування АДРЕСА_2 не прибув з відпустки військовослужбовець за призовом по мобілізації заступник начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_4 , якому згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1557 від 18.02.2023 було надано відпустку строком 10 календарних діб з 19.02.2023 по 28.02.2023, але військовослужбовець ОСОБА_4 01.03.2023 не прибув і відпустки.
З пояснень помічника начальника штабу-начальника зв'язку 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_12 також підтверджується факт того, що 01.03.2023 під час перевірки особового складу підрозділу в районі розташування АДРЕСА_2 не прибув з відпустки військовослужбовець за призовом по мобілізації заступник начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_4 , якому згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1557 від 18.02.2023 було надано відпустку строком 10 календарних діб з 19.02.2023 по 28.02.2023.
Таким чином, відповідач в діях військовослужбовця ОСОБА_4 вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, яке полягає неприбутті з відпустки в зазначений час до місця служби в умовах воєнного стану.
Своїми умисними діями на думку відповідача майор ОСОБА_4 грубо порушив вимоги, передбачені абзацом 2, 3 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацом 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. які покладають на кожного військовослужбовця зобов'язання свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, не допускати негідних вчинків та протиправних дій.
За час проходження служби майор ОСОБА_4 зарекомендував себе посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягався.
Обставиною, що обтяжує відповідальність майора ОСОБА_4 є вчинення правопорушення під час дії воєнного стану.
Обставин, що пом'якшують відповідальність майора ОСОБА_4 в ході проведення службового розслідування не встановлено.
Причиною скоєного правопорушення майором ОСОБА_4 є виключно особиста недисциплінованість вказаного військовослужбовця через його небажання виконувати обов'язки військової служби в умовах бойової обстановки.
Умов, які б мали негативні чинники для скоєння вказаного військовослужбовцем вищевказаного правопорушення, під час проведення службового розслідування не встановлено.
З метою недопущення подібних випадків в подальшому та виходячи із вищевказаного, наказано:
1. Питання вжиття заходів дисциплінарного характеру відносно військовослужбовця за призовом по мобілізації заступника начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_8 майора ОСОБА_4 за неприбуття з відпустки до місця служби, відсутність на службі без поважних причин в умовах військового стану, відсутність на службі з 01 березня 2023 року по теперішній час, умисне та грубе порушення вимог, передбачених абзацом 2,3 статті II Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацом 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відкласти до повернення військовослужбовця.
2. Помічнику командира бригади з фінансово-економічної роботи начальнику служби військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця за призовом по мобілізації заступника начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 за неприбуття з відпустки до місця служби, відсутність на службі без повалених причин в умовах військового стану, відсутність на службі з 01 березня 2023 року по теперішній час, порушення вимог, передбачених абзацами 2.3 статті II Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацом 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
2.1 Позбавити премії за березень місяць 2023 року в повному обсязі.
2.2 Позбавити додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за березень місяць 2023 року повністю.
3. Заступнику командира 2 стрілецького батальйону з морально-психологічного забезпечення:
3.1 Направити копії матеріалів даного службового розслідування стосовно військовослужбовця майора ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що письмово повідомити спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сич та Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтава.»
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03 березня 2023 року № 733 «Про результати службового розслідування», майора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано виним за порушення абзаців 2.3 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за неприбуття з відпустки до місця служби, відсутність на службі без поважних причин в умовах воєнного стану.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 березня 2023 року № 60, пунктом 31 майора ОСОБА_4 знято з грошового забезпечення з 1 березня 2023 року та призупинено виплати грошового забезпечення з 1 березня 2023 року.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 березня 2023 року № 77, пунктом 4 ОСОБА_4 звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , залишаючи на всіх видах забезпечення та утримуючи у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 з 17 березня 2023 року.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 травня 2023 року № 135, пунктом 2 ОСОБА_4 , призупинено строк військової служби вислуги у військовому званні та вислугу років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключення зі всіх видів забезпечення з 01 березня 2023 року, а також виключено ОСОБА_4 з 13 травня 2023 року, зі списків особового складу частини, а також наказано направити облікові документи до кадрового центру Збройних Сил України.
Вважаючи протиправними наказ «Про результати службового розслідування» та зазначені вище накази, позивачі звернулись до суду з цим позовом.
У судовому засіданні 12.04.2024 судом допитаний свідок ОСОБА_5 який пояснив, що в середині лютого 2023 року з дозволу командування разом з ОСОБА_4 вибув до місця дислокації Військової частини НОМЕР_3 . У місці дислокації Військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 та свідок перебували приблизно одну-дві доби та ОСОБА_4 намагався в цей час з'ясувати можливість евакуації свого сина з позиції. 19 лютого 2023 року з початком сутінок, ОСОБА_4 , попередньо вивчивши карту місцевості та оглянувши розташування польової позиції з квадракоптерів аеророзвідки, попрохав водія ОСОБА_5 вивезти його на край дороги приблизно за 1 км від розташування цієї польової позиції «Лицар», для надання допомоги своєму сину. ОСОБА_4 передав водію ОСОБА_5 всі свої особисті документи, шеврони і свій мобільний телефон, вдягнув на себе індивідуальні засоби бронезахисту (бронежилет та каску), взяв із собою трофейний автомат і лопату, та запропонував ОСОБА_5 від'їхати у безпечне місце і зачекати на нього протягом трьох годин, після чого забрати його у місці висадки. Якщо його не буде, повернутись на це місце наступної доби о 6 годині ранку, а за повторної відсутності - повертатись до місця своєї служби, тобто, у розташування відповідача. Зі слів водія ОСОБА_5 , він чекав на ОСОБА_4 протягом доби, декілька разів виїжджаючи на обумовлене місце зустрічі, спочатку - щотри години, а потім о 6-тій годині ранку, але так і не дочекався, після чого повернувся на своєму автомобілі, спочатку до розташування командно-спостережного пункту 3-тьої роти військової частини НОМЕР_3 , а наступного дня повернувся у розташування відповідача і доповів командуванню про те, що трапилось, та передав особисті документи і речі ОСОБА_4 .
Під час судового розгляду судом допитаний свідок ОСОБА_2 , свідок повідомив, зокрема, що її батько ( ОСОБА_4 ) перед тим як з ним був втрачений зв'язок мав намір вийти на позицію, на якій було поранено його сина ( ОСОБА_9 ) та самостійно евакуювати сина, оскільки до складу евакуаційної групи його не включали. Після втрати зв'язку з батьком ОСОБА_2 звернулась з заявою в поліцію, заява зареєстрована 23.02.2023 за кваліфікацією ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. Свідок зазначила, що неодноразово зверталась для з'ясування обставин зникнення батька та брата як до командування відповідача так і на гарячу лінію Міністерства оборони України. Записи таких розмов надані позивачем до матеріалів позову.
Також, допитана судом в якості свідка позивач 1 ОСОБА_1 . Свідок, зокрема, повідомила суду, що її чоловік ОСОБА_4 попередив командира 3-ї роти ОСОБА_13 про те, що у разі, якщо його не включать до складу евакуаційної групи, він піде на таку евакуацію самостійно, та 19 лютого 2023 року ОСОБА_4 один пішки вирушив у напрямку позиції для надання допомоги своєму сину ОСОБА_9 09 березня 2023 року заступником командира відповідача з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_14 їй надіслані особисті речі чоловіка ОСОБА_4 , включаючи його мобільний телефон, в якому збереглися CMC-листування з різними військовослужбовцями та донькою ОСОБА_3 безпосередньо перед його зникненням, фотографії місця зникнення сина та інша інформація. З цього часу позивач отримала доступ до контактів свого чоловіка ОСОБА_4 в його мобільному телефоні, серед яких, зокрема були номери телефонів командира 2-го стрілецького батальйону відповідача ОСОБА_10 і його заступника з МПЗ ОСОБА_15 , з якими стала вести листування, запитуючи про долю свого чоловіка. На ці повідомлення, в період з 13 березня 2023 року до 22 березня 2023 року від командира 2-го стрілецького батальйону ОСОБА_10 отримувала обмежену інформацію про те, що вони чекають на телеграму або довідку з підрозділу, де зник чоловік ОСОБА_4 , і що після її отримання вони завершають службове розслідування по результатам якого його мають визнати ОСОБА_4 «безвісті зниклим». А ОСОБА_16 , зокрема 09 квітня 2023 року відповідав на повідомлення, що службове розслідування «ще продлили, а 26 квітня 2023 року написав «сьогодні закриваємо но не как безвісті. Не повернувся з відпустки». В середині квітня 2023 року позивач отримала лист Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 06 квітня 2023 №116/3/5192, у якому по суті її звернення на гарячу лінію Міністерства оборони України щодо місцезнаходження чоловіка ОСОБА_4 повідомлено, серед іншого, що її чоловік, майор ОСОБА_4 , з 19 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року перебував у відпустці за сімейними обставинами, з якої не повернувся до військової частини. За даним фактом наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01 березня 2023 було призначено службове розслідування, яке 24 березня 2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 продовжено до 09 квітня 2023 року.
Судом досліджені речові докази надані позивачами до матеріалів справи, а саме записи телефонних розмов ОСОБА_2 з ОСОБА_17 (ротний 206 батальйону військової частини НОМЕР_3 ), ОСОБА_10 (комбат стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ), ОСОБА_18 (комбат НОМЕР_9 батальйону військової частини НОМЕР_3 ).
У розмові з ОСОБА_2 , ОСОБА_17 (ротний 206 батальйону військової частини НОМЕР_3 ) повідомлено, зокрема, що в п'ятницю « ОСОБА_19 » був на позиції, після обіду почався танковий, потім мінометний обстріл, старший на позиції «Кузьміч» повідомив про необхідність евакуації, однак військовослужбовці відмовились від евакуації, сказали, що дочекаються зміни, щоб спокійно з відти виїхати, поки пересидіти в бліндажі, обстріл тривав і один снаряд влучив прямо в бліндаж, внаслідок цього бліндаж почав розвалюватись… Після обвалення бліндажа «Поляка» завалило в колодах … Планувався ввечері ще один захід для спроби відкопати «Поляка»… Під час того як ОСОБА_20 був на КСП йому повідомили, що пан ОСОБА_21 хоче спробувати самостійно піти відкопати « ОСОБА_19 », ОСОБА_22 наказав його зупинити та дочекатись його… Пан ОСОБА_21 зібрався та самостійно пішов, сказав йому не заважати, зі своїм водієм доїхав до перехрестя, від позиції десь 1 - 1,5 км, його наздогнали спробували зупинити, він відмовився слухати, сказав, що мало робиться і він має спробувати сам, з автоматом і з лопатою пішов.
ОСОБА_23 (комбат 206 батальйону військової частини НОМЕР_3 ) у розмові з ОСОБА_2 , зазначив, що ОСОБА_4 , після того як він пішов о 19 годині, не знайшли… ОСОБА_4 не бачили не на позиціях, ні через засоби аеророзвідки… Повідомив, що написали позатермінове донесення про те, що сталось, доповіли керівному складу про ситуацію яка склалась.
Під час розмови з ОСОБА_2 , ОСОБА_10 (комбат стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ) повідомлено, що поговорив з ОСОБА_4 , який повідомив, що йому треба їхати, йому дали водія, оформили рапорт на командира, та ОСОБА_4 поїхав туди де загинув син. В цьому місці ОСОБА_4 вирішив сам піти на позиції, водій його вивіз, ОСОБА_8 віддав йому телефон, документи, пішов в напрямку позицій і далі пропав. ОСОБА_10 такі обставини стали відомі з позатермінового бойового донесення місцевого командира (206 батальйону), фото якого він бачив.
З заслуханих записів вказаних телефонних розмов, судом зокрема встановлено, що позатерміновим бойовим донесенням військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 повідомлено Військову частину НОМЕР_1 про вищенаведені обставини зникнення ОСОБА_4 після прибуття до позицій військової частини НОМЕР_3 .
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 2232-XII, якщо інше не визначено законодавством, для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, військова служба призупиняється.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.
Так, пунктом 144-1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 передбачено, що для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
На виконання пункту 144-2 Положення, військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.
На виконання пункту 144-4 Положення, у разі прибуття до місця служби військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини з'ясовує підстави його відсутності і негайно інформує про це орган досудового розслідування та орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтями 84, 85 та 87 Дисциплінарного статуту, серед іншого, передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виконавською дисципліною є належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов'язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин).
Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися у разі: - невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; - невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; - неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; - дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; - втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; - порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; - недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; - повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; - вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією; - скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; - надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України Про запобігання корупції, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зокрема, мають право: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування); отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді.
Згідно п. 3 розділу IV Порядку, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
На підставі пунктів 1-4 розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акту службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акту службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акту службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
За результатами розгляду акту та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (пункт 2 розділу VI Порядку). Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Отже, за змістом вказаних норм, у випадку самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, з метою встановлення вини такого військовослужбовця, а також уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню таких дій, відповідно до вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та частини 4 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, має бути проведено службове розслідування.
Верховний Суд в постанові по справі № 813/1021/17 від 19 лютого 2020 висловив правову позицію відповідно до якої підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
В постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 804/4633/17 викладена правова позиція, що визначальною ознакою для встановлення факту самовільного залишення Військової частини і місця служби є доведення вини військовослужбовця, якому такий проступок ставиться у провину. Оскаржити результати службового розслідування може не тільки військовослужбовець, відносно якого воно проведено, а і члени його сім'ї, оскільки оскаржуваний наказ безпосередньо впливає на права та інтереси позивачів.
Як свідчать матеріали справи та пояснення свідків, 18 лютого 2023 року ОСОБА_4 в телефонному режимі надійшло повідомлення про загибель сина ОСОБА_9 під час виконання бойового завдання на польовій позиції в районі вищезгаданого АДРЕСА_1 . Про це ОСОБА_4 доповів своєму командиру 2-го стрілецького батальйону відповідача ОСОБА_10 і отримав від останнього дозвіл на відпустку за сімейними обставинами на 10 днів та невідкладний виїзд до місця служби сина, цього ж дня, спільно із іншим колишнім військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 - водієм підрозділу зв'язку ОСОБА_5 , вибув до місця дислокації Військової частини НОМЕР_3 для супроводження тіла загиблого сина до місця поховання. 19 лютого 2023 року близько 19 годин 15 хвилин (з початком сутінок), ОСОБА_4 , попередньо вивчивши карту місцевості та оглянувши розташування польової позиції з квадракоптерів аеророзвідки, попрохав водія ОСОБА_5 вивезти його на край дороги приблизно за 1 км від розташування цієї польової позиції «Лицар», і далі один пішки вирушив у тому напрямку для надання допомоги своєму сину ОСОБА_9 . Перед виходом ОСОБА_4 передав водію ОСОБА_5 всі свої особисті документи, шеврони і свій мобільний термінал, вдягнув на себе індивідуальні засоби бронезахисту (бронежилет та каску), взяв із собою трофейний автомат і лопату, та запропонував ОСОБА_5 від'їхати у безпечне місце і зачекати на нього протягом трьох годин, після чого забрати його у місці висадки. Якщо його не буде, повернутись на це місце наступної доби о 6 годині ранку, а за повторної відсутності - повертатись до місця своєї служби, тобто, у розташування відповідача. Зі слів водія ОСОБА_5 , він чекав на ОСОБА_4 протягом доби, декілька разів виїжджаючи на обумовлене місце зустрічі, спочатку - щотри години, а потім о 6-тій годині ранку, але так і не дочекався, після чого повернувся на своєму автомобілі, спочатку до розташування командно-спостережного пункту 3-тьої роти військової частини НОМЕР_3 , а наступного дня повернувся у розташування відповідача і доповів командуванню про те, що трапилось, та передав особисті документи і речі чоловіка ОСОБА_4 .
В зв'язку з зазначеним Військовою частиною НОМЕР_1 призначене службове розслідування на підставі наказу командира (з адміністративно-господарської діяльності) від 01 березня 2023 року №1226 стосовно військовослужбовця за призовом по мобілізації заступника начальника штабу 2-ю стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , який не прибув з відпустки.
Строк службового розслідування визначено до 15 березня 2023 року, за результатами якого скласти акт, який разом із матеріалами подати командиру Військової частини НОМЕР_1 на затвердження.
Суд звертає увагу, що акт службового розслідування та наказ про результати службового розслідування датовані відповідачем 03.03.2024, однак як встановлено судом з листа ІНФОРМАЦІЯ_9 від 06 квітня 2023 №116/3/5192 наданого на звернення позивача 2, відповідно до інформації, наданої військовою частиною НОМЕР_1 , майор ОСОБА_4 перебував у відпустці (за сімейними обставинами) з 19.02.2023 по 01.03.2023, з якої не повернувся до військової частини. За даним фактом було призначено службове розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2023, яке продовжене до 09.04.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2023.
Разом з тим, в наказі командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03 березня 2023 року № 733 «Про результати службового розслідування», майора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано виним за порушення абзаців 2.3 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за неприбуття з відпустки до місця служби, відсутність на службі без поважних причин в умовах воєнного стану.
Тобто, обставини залишення позивачем місця служби та неповернення з відпустки до місця служби відповідачем під час проведення службового розслідування не з'ясовані.
Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем ОСОБА_4 вибув з Військової частини НОМЕР_1 у відпустку, при цьому відповідачу достеменно було відомо та погоджено вибуття ОСОБА_4 до місця дислокації військової частини НОМЕР_3 , де проходив військову службу його син ОСОБА_9 , який потрапив під ворожий обстріл.
Свідок ОСОБА_5 під час допиту повідомив, що керівництвом Військової частини НОМЕР_1 йому надане розпорядження про виїзд з ОСОБА_4 до місця дислокації військової частини НОМЕР_3 .
Однак, такі обставини не відображені відповідачем та не встановлені під час проведення службового розслідування.
Суд зауважує, що ОСОБА_5 , який повернувся у розташування відповідача та доповів командуванню про те, що трапилось, передав особисті документи і речі чоловіка ОСОБА_4 не був опитаний під час службового розслідування, пояснення свідка не були взяті до уваги відповідачем.
Таким чином, відсутність визначення обставин і причин, за яких позивач залишив Військову частину НОМЕР_1 та не повернувся з відпустки, а також відсутність доказів, які б підтверджували самовільно залишення розташування військової частини позивачем, свідчить про відсутність підстав для висновку про самовільне залишення цим військовослужбовцем військової частини.
Зі змісту акту службового розслідування, встановлено, що мета і завдання службового розслідування відносно позивача належним чином не досягнуті, а процедура його проведення не дотримана, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.
Відтак, необхідно зробити висновок, що військовою частиною НОМЕР_1 не було вжито всіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин, з приводу яких призначалось службове розслідування відносно позивача.
При цьому, надані суду матеріали службового розслідування містять недоліки, які не дозволяють стверджувати, що обставини вчиненого позивачем проступку мали місце, встановлені повно і всебічно, що, в свою чергу, не може зумовити настання правомірних наслідків.
Розглядаючи цю справу, суд також враховує, що відповідачем не надано жодного доказу про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України. Натомість, у провадженні Печерського управління поліції Головного управління поліції Національної поліції у м.Києві знаходиться кримінальне провадження від 23.02.2023 №12023100060000345, досудове розслідування в якому досі триває, за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (вбивство), за заявою ОСОБА_2 , стосовно зникнення батька ОСОБА_4 .
За таких підстав, суд вважає, що заступником командира 2 стрілецького батальйону з морально-психологічного забезпечення ОСОБА_14 , яким проводилось службове розслідування, в ході проведення службового розслідування не було вжито всіх необхідних заходів для встановлення в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
Проаналізувавши матеріали справи, суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті встановлено невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, адже оскаржуваний наказ «Про результати службового розслідування» прийнятий за наслідками службового розслідування, яке не відповідає критеріям щодо обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень передбачає, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03 березня 2023 № 733 «Про результати службового розслідування», яким майора ОСОБА_4 , визнано виним за порушення абзаців 2.3 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за неприбуття з відпустки до місця служби, відсутність на службі без поважних причин в умовах воєнного стану є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим з метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування щодо військовослужбовця за контрактом заступника начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , який не прибув з відпустки, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду по цій справі.
Щодо позовних вимог про призначення додаткового службове розслідування за фактом зникнення без вісті 19 лютого 2023 року військовослужбовця за контрактом заступника начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , суд вважає, що такі до задоволення не підлягають, оскільки в межах розгляду цієї справи не досліджуються не може бути встановлений факт зникнення ОСОБА_4 .
Оцінюючи правомірність оскаржуваних позивачами наказів, а саме пункт 31 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 березня 2023 № 60, яким майора ОСОБА_4 знято з грошового забезпечення з 1 березня 2023 року та призупинено виплату грошового забезпечення з 1 березня 2023 року, пункт 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 березня 2023 № 77, яким майора ОСОБА_4 звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , залишаючи на всіх видах забезпечення та утримуючи у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 з 17 березня 2023 року, пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 травня 2023 № 135, яким майору ОСОБА_4 призупинено строк військової служби вислуги у військовому званні та вислугу років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключено зі всіх видів забезпечення з 1 березня 2023 року, а також виключено з 13 травня 2023 року зі списків особового складу частини, і наказано направити облікові документи до кадрового центру Збройних Сил України, суд враховує, що такі накази прийняті відповідачем з підстави самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 01.03.2023, яка не знайшла свого підтвердження під час розгляду цієї справи.
Відтак, такі накази винесені відповідачем за відсутності фактичних та правових підстав визначених законом, та підлягають скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03 березня 2023 № 733 «Про результати службового розслідування», яким майора ОСОБА_4 , визнано виним за порушення абзаців 2.3 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за неприбуття з відпустки до місця служби, відсутність на службі без поважних причин в умовах воєнного стану.
Визнати протиправним та скасувати пункт 31 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 березня 2023 № 60, яким майора ОСОБА_4 знято з грошового забезпечення з 1 березня 2023 року та призупинено виплату грошового забезпечення з 1 березня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 березня 2023 № 77, яким майора ОСОБА_4 звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , залишаючи на всіх видах забезпечення та утримуючи у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 з 17 березня 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 травня 2023 № 135, яким майору ОСОБА_4 призупинено строк військової служби вислуги у військовому званні та вислугу років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключено зі всіх видів забезпечення з 1 березня 2023 року, а також виключено з 13 травня 2023 року зі списків особового складу частини, і наказано направити облікові документи до кадрового центру Збройних Сил України.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 грошового забезпечення за займаною посадою у повному обсязі з премією та виплатою додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 з березня 2023 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування щодо військовослужбовця за контрактом заступника начальника штабу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , який не прибув з відпустки, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду по цій справі.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач 1 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_10 ),
Позивач 2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_11 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_5 ; фактична адреса (для листування): АДРЕСА_6 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ).
Повне судове рішення складено 18.04.2024.
Суддя Б.В. Богатинський