про закриття пiдготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті
18 квітня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1036/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Павловій О.В.
за участю:
позивача - не з'явився,
відповідача: представник - Ясінець В.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2024 №18 про результати проведення службового розслідування, яким оголошено попередження про неповну службову відповідність командиру 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити безпідставно невиплачену частину грошового забезпечення за січень 2024 року.
11 квітня 2024 року позивач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заяву про розгляд справи без його участі.
Позивач у судове засідання 18 квітня 2024 року не з'явився.
Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву №292/1 від 19.03.2024 та запереченнях.
З метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення даної адміністративної справи протягом розумного строку в порядку підготовки справи до судового розгляду судом здійснено необхідні підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 180 КАС України. В тому числі, судом встановлено строки для подання сторонами відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
20 березня 2024 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву №292/1 від 19.03.2024, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено бездіяльність та ухиляння від виконання службових обов'язків позивача, що проявилося в самоусуненні від виконання наказів командира військової частини НОМЕР_1 та неналежного виконання обов'язків в частині виховання у військовослужбовців поваги до військової служби. Нормами Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено обов'язок командира аналізувати стан військової дисципліни, своєчасно виявляти та усувати випадки її порушення, а також своєчасно доповідати про це старшому командирові. У зв'язку з чим до позивача було застосовано заходи дисциплінарної відповідальності. При цьому вважає, що обрання конкретного виду стягнення за дисциплінарний проступок є дискреційними повноваженнями суб'єкта його накладення. Відхиляє твердження позивача про те, що доповідь про виконання наказу лежить саме його виконавцю, оскільки позивача протягнуто до відповідальності за інші дисциплінарні правопорушення. Зауважує, що командир батальйону відповідає за військову дисципліну та внутрішній порядок батальйону, а тому така особа зобов'язана налагодити роботу таким чином, щоб не допускати вчинення військовослужбовцями порушень дисципліни. Окрім того, вважає безпідставними твердження позивача про притягнення його до відповідальності до закінчення службового розслідування, оскільки акт службового розслідування було підписано уповноваженою особою 04 січня 2024 року та одразу подано на розгляд командиру.
29 березня 2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому проти доводів відповідача заперечує. Зокрема, стверджує, що 10 грудня 2023 року позивач подав командуванню військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому повідомив про стан виконання розпорядження командира від 27.11.20203 та від 04.12.2023 та наявність обставин, що його ускладнюють. При цьому наголошує, що обов'язок щодо виконання таких розпоряджень було покладено саме на лейтенанта ОСОБА_2 . Заявляє, що вказана особа належним чином виконувала військові обов'язки до випадку з виявленням неповаги з боку заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення до меморіального куточка за місцем розташування підрозділу. Повторно наголошує на тому, що акт службового розслідування не міг потрапити на розгляд командування до його реєстрації, оскільки це суперечить положенням Інструкції з діловодства у Збройних Силах України №40 від 31.01.2024. Окрім того, звертає увагу суду на неналежне доведення до його відома наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
10 квітня 2024 року відповідач подав до суду заперечення, в яких звертає увагу суду на помилкове розмежування позивачем понять "доповідь" (яку повинна була здійснити лейтенант ОСОБА_3 ) та "повідомлення про стан виконання розпорядження командира військової частини" (що стосується безпосередньо позивача), оскільки таке не передбачено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Зауважує, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2023 зобов'язано затвердити акт про приймання та здавання справ і посади до 02.12.2023. Тому позивач, як особа, яка повинна затвердити такий акт, був зобов'язаний, відповідно до ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, доповісти про дані обставини старшому командирові. Також відхиляє твердження позивача про обов'язковість згоди військовослужбовця на його переведення, оскільки в особливий період така згода не вимагається. Вважає безпідставними посилання позивача на норми Інструкції з діловодства у Збройних Силах України №40 від 31.01.2024, оскільки така набрала чинності після прийняття оскарженого наказу.
12 квітня 2024 року позивач подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зауважив, що з врахуванням часу перебування лейтенанта ОСОБА_3 на лікуванні та часу, необхідного для з'ясування факту та причин оголошення голодування, ним своєчасно, тобто 10 грудня 2023 року, було подано доповідь про аналіз стану військової дисципліни. Звертає увагу суду на те, що переведення лейтенанта ОСОБА_3 здійснено не з метою доукомплектування підрозділів, як передбачено п. 257 Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України, а задля покарання за висловлене невдоволення наругою з боку начальника над пам'яттю полеглого співвійськовослужбовця. Окрім того, вважає, що вказане законодавче положення не стосується військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту.
Окрім того, з'ясовано, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; роз'яснено, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовано, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовано, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; встановлено порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183 КАС України, за результатами підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність закрити підготовче провадження та призначити адміністративну справу №260/1036/24 до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 180, 183, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Закрити підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 16 травня 2024 року на 11:00 год. (засідання відбудеться за адресою: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 30).
З інформацією по справі учасники можуть ознайомитися за веб-адресою: http://adm.zk.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін