17 квітня 2024 рокуСправа №160/3677/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
08.02.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2023 №047050024820 про відмову у призначені пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, а саме: період роботи з 01.01.1992 по 27.08.1995 на посаді викладача по класу віолончелі в Криничанській дитячій музичній школі; період роботи з 27.08.1995 по 30.08.2000 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №6 м. Дніпродзержинська; період роботи з 01.09.2003 по 04.01.2005 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №3 м. Дніпродзержинська.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.11.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2023 №047050024820 відмовлено у призначені пенсії за вислугу років, оскільки станом на 11.10.2017 відсутній необхідний спеціальний стаж роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, 26 років 6 місяців, так до стажу роботи до 11.10.2017, який дає право на призначення пенсії за вислугу років не враховано період роботи на посаді викладача по класу віолончелі у Криничанській дитячій музичній школі з 01.01.1992 по 27.08.1995 згідно довідки від 07.11.2023 № 155, період роботи на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі № 6 м. Дніпродзержинська з 27.08.1995 по 30.08.2000 згідно довідки від 08.11.2023 № 10, період роботи на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі № 3 м. Дніпродзержинська з 01.09.2003 по 04.01.2005 згідно довідки від 29.08.2023 № 84, оскільки посада викладача в позашкільному навчальному закладі музичній школі не передбачена Постановою № 909. Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 28.02.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
04.03.2024 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України з заявою від 22.11.2023 про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами опрацювання заяви про перерахунок винесено рішення про відмову від 28.11.2023 №047050024820. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 38 років 11 місяців 14 днів, спеціальний стаж складає 13 років 07 місяців 3 дні. Представник зазначає, що періоди роботи з 01.01.1992 по 27.08.1995 на посаді викладача по класу віолончелі в Криничанській дитячій музичній школі; період роботи з 27.08.1995 по 30.08.2000 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №6 м. Дніпродзержинська; період роботи з 01.09.2003 по 04.01.2005 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №3 м. Дніпродзержинська зараховані позивачу до загального страхового стажу, а не до стажу роботи, як вважає позивач, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з огляду на те, що Криничанській дитячій музичній школі, Дитячій музичній школі №6 м. Дніпродзержинська, Дитячій музичній школі №3 м. Дніпродзержинська відноситься до навчальних закладів в галузі культури. Відповідно до ст.52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти відповідно до пункту "е" статті 55. При цьому, обов'язковою умовою для призначення пенсій за вислугу років за правилами п."е" ст.55 Закону №1788 є наявність спеціального стажу роботи на посадах у закладах і установах освіти, зазначених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, комунальні початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади Криничанській дитячій музичній школі, Дитячій музичній школі №6 м. Дніпродзержинська, Дитячій музичній школі №3 м. Дніпродзержинська, є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти та належить до системи позашкільної освіти. Тобто, робота на посаді викладача у позашкільних навчальних закладах не дає право на отримання пенсії за вислугу років. Таким чином, безпосередньо посада викладача позашкільного навчального закладу Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та спеціального захисту і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 не передбачена, в той час Переліком передбачена посада викладача в музичній школі. Представник зазначає, що зазначеним переліком, передбачена посада викладача в музичній школі, яка відноситься до загальноосвітніх учбових закладів. Посада викладача у позашкільних учбових закладах Переліком не передбачена. З вищевикладеного вбачається, що Законодавець передбачає надання права на пільгову пенсію за вислугою років та, відповідно виплату 10 місячних пенсій, не усім працівникам освіти, а лише певному їх колу. З огляду на вказане, представник зазначає, що управлінням правомірно не зараховано період роботи з 01.01.1992 по 27.08.1995, з 27.08.1995 по 30.08.2000, з 01.09.2003 по 04.01.2005 до спеціального трудового стажу, у зв'язку із чим, просить суд відмовити в задоволенні позову.
При цьому, відповідач-2 станом на 17.04.2024 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.
Крім того, відповідач станом на 17.04.2024 витребувані ухвалою суду докази не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином, що підтверджується довідкою та розпискою, наявною в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Приймаючи до уваги, що відповідачем-2 не надана витребувана судом копія матеріалів пенсійної справи, причини неподання цих доказів не повідомлено, суд вважає необхідним розглянути справу за наявними в ній доказами.
Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 22.11.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівник освіти згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 09.07.1991 №1788-ХІІ.
За принципом екстериторіальності рішення про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та 28.11.2023 прийнято рішення №047050024820 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з відсутністю станом на 11.10.2017 необхідного спеціального стажу роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, 26 років 6 місяців. У рішенні вказано, що загальний страховий стаж роботи заявниці складає 38 років 11 місяців 14 днів. Спеціальний страховий стаж, який дає право на даний вид пенсії станом на 11.10.2017 року складає 13 років 7 місяців 3 дні. До стажу роботи до 11.10.2017, який дає право на призначення пенсії за вислугу років не враховано: період роботи на посаді викладача по класу віолончелі у Криничанській дитячій музичній школі з 01.01.1992 по 27.08.1995 згідно довідки від 07.11.2023 № 155, період роботи на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі № 6 м. Дніпродзержинська з 27.08.1995 по 30.08.2000 згідно довідки від 08.11.2023 № 10, період роботи на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі № 3 м. Дніпродзержинська з 01.09.2003 по 04.01.2005 згідно довідки від 29.08.2023 № 84, оскільки посада викладача в позашкільному навчальному закладі музичній школі не передбачена Постановою № 909; період роботи на посаді вихователя в дитячому оздоровчому таборі "Ювілейний" з 16.06.2007 по 06.07.2007 згідно довідки від 03.11.2023 № 828, оскільки дитячий оздоровчий табір відсутній в переліку установ закладів освіти, охорони здоров'я, затверджених Постановою № 909.
Вважаючи рішення протиправним позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно зі статтею 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Так, Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набув чинності з 01.04.2015 пункт "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ викладений в іншій редакції, згідно якої право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців.
Вподальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ з 01.01.2016 року викладений у новій редакції, відповідно до якої право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема, станом з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців.
У свою чергу, рішенням від 04.06.2019 № 2-р/2019 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами № 213-VIII та № 911-VIII.
Конституційний Суд України вказав, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку (для працівників, зазначених у пунктах "е", "ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ - 55 років), нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.
Таким чином, з 04.06.2019 пенсія за вислугу років на умовах пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII призначається незалежно від віку, але за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, не менше 25 років.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 по справі № 440/1286/20.
Отже, позивач має право на призначення пенсії за вислугою років на умовах пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII за наявності спеціального стажу роботи - не менше 25 років.
Тому, відсутність у позивача спеціального стажу роботи 26 років 06 місяців не може слугувати підставою для відмови щодо призначення їй пенсії за вислугою років на умовах пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII.
З матеріалів справи вбачається, що до спеціального стажу позивача для призначення пенсії за вислугу років відповідачем зараховано стаж 13 років 7 місяців 3 дні.
Відповідач відмовив у зарахуванні до спеціального стажу періоди роботи позивача на посаді викладача по класу віолончелі у Криничанській дитячій музичній школі з 01.01.1992 по 27.08.1995 згідно довідки від 07.11.2023 № 155; період роботи на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі № 6 м. Дніпродзержинська з 27.08.1995 по 30.08.2000 згідно довідки від 08.11.2023 № 10; період роботи на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі № 3 м. Дніпродзержинська з 01.09.2003 по 04.01.2005 згідно довідки від 29.08.2023 № 84, оскільки посада викладача в позашкільному навчальному закладі музичній школі не передбачена Постановою № 909.
Визначаючись щодо спірного питання про зарахування періоду до спеціального стажу, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 і ч.2ст. 10 Закону України «Про освіту», невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта. Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення. Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про освіту» невід'ємними складниками системи освіти є:дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта. Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Пунктом 3 ст. 12 Закону України «Про позашкільну освіту» встановлено, що заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.
Відповідно до листа Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року № 01-3/133-02-2 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України, Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 № 909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 06.01.95 № 397/21).
Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Відповідно до листа Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року №01-3/133-02-2 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України, Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 № 909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 06.01.95 № 397/21).
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.
До вказаного Переліку включені викладачі загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл.
Згідно з Приміткою 2 до Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року, затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників за змістом, якого викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №876/5312/17 викладено правову позицію, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІпри розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
В постанові від 20.02.2019 по справі №462/5636/16-а Верховний Суд підтвердив право викладачів позашкільних навчальних закладів на грошову допомогу відповідно до п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що музичні школи та музичні училища віднесені до установ та закладів освіти, а отже робота на посадах викладачів музичних шкіл та концертмейстеру повинна зараховуватись до педагогічного стажу, оскільки зазначені посади відносяться до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.
За приписами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок - № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.
При цьому пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці мають бути вказані періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, додаткові підтверджуючі довідки необхідно надавати у разі відсутності в трудовій книжці відповідних записів.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а та інших.
Дослідивши записи копії трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_2 судом встановлено, що позивач у спірний період працювала:
- 01.09.1988 - прийнята викладачем по класу віолончелі;
- 27.08.1995 - звільнена з посади викладача класу віолончелі переводом у ДМШ №6;
-27.08.1995 - прийнята на посаду викладача по класу віолончелі по переводу;
- 30.08.2003 - звільнена з займаної посади викладача по класу віолончелі по переводу у дитячу музичну школу №3 Дніпродзержинська;
- 01.09.2003 - прийнята на посаду викладача по класу віолончелі до Дніпродзержинської дитячої музичної школи №3;
- 04.01.2005 - звільнена з займаної посади, за взаємною згодою.
При цьому, як встановлено судом, вказані записи не містять виправлень, описок, підчищень, а тому є належними та допустимими доказами, які підтверджують період її роботи.
Окрім того, на підтвердження спірного періоду роботи позивачем додатково надано довідку Комунального закладу Спеціалізованої мистецької освіти «Мистецька школа №3» Кам'янської міської ради від 29.08.2023 за №84, з якої вбачається, що ОСОБА_1 була прийнята до Дитячої музичної школи № 3 м. Дніпродзержинська з 01.09.2003 р. на посаду викладача по класу віолончелі по переводу до ДМШ № 6 (Наказ № 24 від 16.09.2003) та 04.01.2005 р. звільнена (Наказ № І від 04.01.2005); довідку Комунального закладу Спеціалізованої мистецької освіти «Мистецька школа №6» Кам'янської міської ради від 08.11.2023 за №10, з якої вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Дитячій музичній школі № 6 м. Дніпродзержинська з 27.08.1995р. по 30.08.2003р.; довідку Комунального закладу культури Криничанської селищної ради «Криничанська мистецька школа» від 07.11.2023 за №155 про те, що ОСОБА_1 працювала в Криничанській дитячій музичні школі з 01.09.1988р. по 27.08.1995р. на посаді викладача по класу віолончелі.
Таким чином, належними документами підтверджено, що позивач працювала на посадах, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Окремо суд зазначає, що така підстава для не зарахування спеціального стажу є суто формальною, оскільки відповідачами не надано підтверджуючих доказів в обґрунтування того, що музичні школи, де працювала позивач не відносяться до освітніх закладів (позашкільних навчальних закладів). Тому, відмовляючи у зарахуванні до спеціального стажу позивача спірного періоду суб'єкти владних повноважень діяли необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Ухвалене рішення не є пропорційним з огляду на те, що воно порушує баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивача на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) і цілями на які, врешті, спрямоване це рішення.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що відповідач-1 протиправно не зарахував ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1992 по 27.08.1995 на посаді викладача по класу віолончелі в Криничанській дитячій музичній школі; період роботи з 27.08.1995 по 30.08.2000 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №6 м. Дніпродзержинська; період роботи з 01.09.2003 по 04.01.2005 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №3 м. Дніпродзержинська, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, періоди роботи з 01.01.1992 по 27.08.1995 на посаді викладача по класу віолончелі в Криничанській дитячій музичній школі; з 27.08.1995 по 30.08.2000 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №6 м. Дніпродзержинська; з 01.09.2003 по 04.01.2005 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №3 м. Дніпродзержинська.
За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 28.11.2023 №047050024820, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення Головним управлінням пенсійного фонду в Дніпропетровській області не ухвалювалось, а отже суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову до цього відповідача.
При цьому суд зазначає, що період роботи на посаді вихователя в дитячому оздоровчому таборі "Ювілейний" з 16.06.2007 по 06.07.2007 згідно довідки від 03.11.2023 № 828, який не зарахований Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у рішенні 28.11.2023 №047050024820 не є спірним, та позивачем не оскаржується.
З правилами ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2023 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією №0.0.3453424071.1 від 06.02.2024.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн, підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2023 №047050024820 про відмову у призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, а саме: період роботи з 01.01.1992 по 27.08.1995 на посаді викладача по класу віолончелі в Криничанській дитячій музичній школі; з 27.08.1995 по 30.08.2000 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №6 м. Дніпродзержинська; з 01.09.2003 по 04.01.2005 на посаді викладача по класу віолончелі у Дитячій музичній школі №3 м. Дніпродзержинська.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2023 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду у цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець