Справа № 455/467/24
Провадження № 2/455/233/2024
Іменем України
18 квітня 2024 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі судді Титова А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні Старосамбірського районного суду Львівської області цивільну справу, сторонами в якій є:
позивач - ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач),
відповідач - ОСОБА_2 (далі за текстом - Відповідач),
про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
Зміст та обґрунтування позовних вимог
Позивач, звернулась до суду з позовом до Відповідача, в якому просить стягувати з останнього на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина сторін у справі - ОСОБА_3 , який продовжує навчання.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що сторони у справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач змінював своє прізвище та ім'я, а саме: з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_2 ».
Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.01.2024 року у справі №455/1336/20 вирішено стягувати з відповідача у користь позивачки на утримання сина який продовжує навчання ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку та доходу відповідача. Даним рішенням встановлено, що рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 15.11.2013 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, починаючи з 09.08.2013 року, в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не меншк ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення старшою дитиною повноліття.
Спільний син сторін у справі - ОСОБА_3 є здобувачем освіти I курсу Тернопільського національного університету імені Івана Пулюя денної форми навчання за спеціальністю комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії. Термін навчання з 19.09.2022 року до 30.06.2026 року.
Так як син навчається на денній формі навчання, то не має змоги працювати, не має інших джерел доходів і потребує матеріальної допомоги на своє утримання з боку обох батьків.
Грошове забезпечення сина здійснює позивач за свої особисті кошти: поточні витрати на придбання продуктів харчування, одягу, проїзду до місця навчання і назад.
Відповідач не покриває частини витрат необхідних для навчання сина, а тому є необхідність у зверненні до суду про примусове стягнення цих коштів.
За наведених обставин, позивач просить стягувати з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/6 частини із всіх видів заробітку (доходу) на період навчання починаючи з дня пред'явлення позову до закінчення навчання чи до досягненням сином двадцяти трьох років.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про здійснення судового розгляду справи шляхом направлення судом на встановлену в порядку частини 6 статті 187 ЦПК України зареєстровану адресу місця проживання останнього копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів та ухвали суду про відкриття провадження у справі, правом на надіслання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову та правом на подання зустрічного позову - не скористався.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статі 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі № 622/373/16-ц Верховний Суд роз'яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст.185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності в сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною 18 років але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням; наявність можливості у батьків надавати допомогу.
При цьому суд враховує, що, особи, які досягли 18 років є повнолітніми, отримують повну дієздатність і можуть самостійно піклуватися про себе, якщо це потрібно. Тому законодавець і передбачив, з одного боку, обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина або доньку, які продовжують навчання, оскільки це дозволить їм отримати освіту, але передбачив, що такий обов'язок виникає лише тоді, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, оскільки було б нерозумним ставити в скрутне матеріальне становище одну повнолітню людину в цілях утримання іншої повнолітньої працездатної людини.
Відповідно до ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина в твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ВИСНОВКИ СУДУ
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.07.2013 року Виконавчого комітету Опаківської сільської ради Дрогобицького району Львівської області.
Станом на час звернення до суду, син сторін у справі - ОСОБА_3 , досягнув повноліття.
Відповідно до даних довідки №973, виданої 03.05.2023 року, ОСОБА_3 навчається у Тернопільському національному університеті імені Івана Пулюя на І курсі денної форми навчання, за спеціальністю комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії, термін закінчення навчання 30.06.2026 року.
Згідно довідки №1268 виданої 05.07.2023 року виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , має такий склад сім'ї: мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; вітчим - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; брат - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сестра - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; бабуся - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
ОСОБА_3 навчається у вищому навчальному закладі, тому потребує матеріальної допомоги для забезпечення такого навчання: придбання підручників, канцтоварів, продуктів харчування, одягу, проїзду до місця навчання тощо. В матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що Відповідач не має можливості надавати таку допомогу, належною процедурою повідомлення суд про такі обставини відповідач не скористався.
В той же час, з представлених Позивачем документів, отриманих з Районного суду в ОСОБА_9 , вбачається, що Відповідач працевлаштований, періодично, однак регулярно працює столяром у м. Карлові Вари Чеської Республіки, у різних работодавців з 2015 року, на підставі трудових договорів, останній з яких укладено з работодавцем ОСОБА_10 з умовою про початок робіт 04.12.2023.
За викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 29.03.2019 року у справі 161/4985/17, відповідно до якої, у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись статтями 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї шостої із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову - 23.02.2024 року та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Інформація про учасників справи
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження
Рішення підписано без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Титов А.О.