Справа № 159/1217/24
Провадження № 2/159/642/24
18 квітня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, який укладений 17.11.2002 із ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що в шлюбі народилось двоє дітей, проте протягом останніх років сімейне життя та відносини з відповідачем поступово погіршувались, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних стосунків. Збереження сім'ї позивач вважає неможливим, оскільки відсутнє взаєморозуміння та втрачена повага один до одного.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала і пояснила, що неодноразові спроби налагодити сімейні стосунки не дали позитивного результату, вже півтора року вони проживають окремо, а тому вона настоює на розірванні шлюбу.
Належним чином повідомлений ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.
За матеріалами справи сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.11.2002 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів громадянського стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №531).
У шлюбі народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_2 від 25.06.2004, серії НОМЕР_3 від 29.03.2011.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
В силу статей 24, 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя вправі припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбу не допускається.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей, а також, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина третя статті 109 СК України, стаття 112 СК України).
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" N 11 від 21.12.2007 року надано роз'яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
В судовому засіданні суд встановив, що сторони з 2023 року проживають окремо. На час розгляду справи примирення не відбулось, позивач категорично заперечує проти збереження сім'ї та надання часу на примирення, рішення позивача припинити шлюб є усвідомленим та остаточним.
Суд не може примусити позивача зберегти сім'ю, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З огляду на позицію позивача щодо неможливості зберегти сім'ю, відсутність мотивованих заперечень від відповідача, суд вважає необхідним шлюб розірвати не вживаючи заходів примирення.
Судові витрати у справі необхідно залишити за позивачем відповідно до заявленого нею клопотання.
Керуючись статтями 24, 55, 56, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.11.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №531.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити « ОСОБА_6 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1
Повне судове рішення складене 18.04.2024.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК