Провадження № 11-сс/803/750/24 Справа № 209/1652/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 квітня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12023041790000631 від 07.09.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
підозрюваного у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 березня 2024 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 17 травня 2024 року. Визначено заставу у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень (дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень). У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до положень ст. 194 КПК покладено обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора; не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого тяжкого злочину, санкція якого передбачає довготривале позбавлення волі, що може спонукати останнього до здійснення спроб переховування. Також слідчим суддею визнано доведеним ризик продовження злочинної діяльності, у звязку з тим що останній вчинив кримінальне правопорушення в період іспитопового строку, за вчинення аналогічного злочину у сфері незконного обігу наркотичних речовин. Слідчим суддею враховані дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу, міцних соціальних зв'язків та утриманців не має.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК, при постановленні ухвали про тримання під вартою слідчий суддя з урахуванням тяжкості скоєного злочину, особи підозрюваного та його майнового стану визначив розмір застави, яка на думку суду є достатньою та співмірною для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині визначеного розміру застави та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладанням на останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК.
В обгрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та доведеність заявлених ризиків.
Так, органом досудового слідства відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК встановлено наявність ризиків передбаченого п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді довготривалого позбавлення волі, у зв'язку з чим останній з метою уникнення від відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Зазначає, що підозрюваний вчинив злочин в період іспитового строку, раніше судимий за вчинення аналогічного злочину у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, що свідчить про стійку антисоціальну поведінку останнього та ймовірність продовження злочинної діяльності у разі перебування на волі.
Вважає, що слідчим суддею не взято до уваги дані про особу підозрюваного, який міцних соціальних зв'язків та утриманців не має, офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу не має, що свідчить про доведеність ризиків продовження злочинної діяльності та вчинення іншого кримінального правопорушення. Прокурор вважає, що слідчий суддя в порушення норм ст. ст. 177, 178 КПК, не у повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, не співставив існуючи у справі ризики, характер скоєного кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю запобігти вказаним ризикам, шляхом визначення застави у розмірі 35 прожиткових мінімумів доходів громадян, що не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін та зазначили, що визначений розмір застави відповідає тяжкості скоєного злочину, майновому стану підозрюваного.
Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні з викладених в ній підстав. Зазначив, що визначений розмір застави не відповідає тяжкості скоєного злочину є майже мінімальним та таким, що не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, яка підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання слідчого доказами і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції. Крім того, обґрунтованість підозри не оскаржується стороною захисту та прокурором в суді апеляційної інстанції, тому колегія суддів, з огляду на положення ст. 404 КПК не входить в її детальне обговорення.
Слідчий суддя, окрім обґрунтованості підозри, також дійшов висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, зокрема, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, яке відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином, за яке передбачене покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а отже, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від суду.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Враховуючи, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню перебуває на початковій стадії та стороні обвинувачення необхідно провести низку слідчих розшукових дій, допиатати свідків по справі, отримати експертні висновки, колегія суддів вважає ризик переховування ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності є реальним і вагомим.
Водночас апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про доведеність ризиків продовження злочинної діяльності та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний вчинив новий, аналогічний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних речовин під час іспитового строку, що свідчить про те, що ОСОБА_7 схильний до протиправної поведінки та належних висновків для себе не зробив.
Зважаючи на те, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпечність, апеляційний суд вважає, що у даній справі, з урахуванням презумпції невинуватості, превалює суспільний інтерес, який виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Відтак, тимчасова ізоляція підозрюваного від суспільства є цілком виправданою мірою, насамперед превентивною, оскільки, окрім захисту прав і інтересів підозрюваного, суд повинен приймати до уваги захист інтересів суспільства в цілому і запобігти можливій злочинній діяльності особи, якій пред'явлено підозру та висунуто обвинувачення у сфері незаконного обігу наркотичних речовин.
Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги прокурора, не може погодитись з рішенням слідчого судді в частині визначеної застави у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб яка, на думку колегії суддів, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та належну процесуальну поведінку, з огляду на наступне.
Так, визначаючи підозрюваному заставу у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя належним чином не мотивував оскаржену ухвалу в цій частині та не зазначив будь-яких мотивів своєї незгоди з доводами клопотання прокурора, який просив визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Норма ч. 4 ст. 182 КПК визначає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15) ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Слідчий суддя не врахував належним чином характер інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, а також рівень суспільної небезпеки вчиненого підозрюваним діяння, а відтак для запобігання встановленим слідчим суддею ризиків застава у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осібне буде достатньою, з огляду на суспільний інтерес даного кримінального провадження та необхідність недопущення негативного впливу від протиправної поведінки підозрюваного.
За викладених вище обставин у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить висновку про обґрунтованість апеляційної скарги прокурора, яка підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи доводи клопотання прокурора частині визначення підозрюваному застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, суд апеляційної інстанції вважає їх слушними, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що рішення слідчого судді або суду в частині визначення застави повинно бути належним чином вмотивоване.
Враховуючи фактичні обставини справи, а також дані про особу ОСОБА_7 який раніше судимий та через невеликий проміжок в період іспитового строку вчинив аналогічний злочинй у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, не працевлаштований, легального джерела доходу не має, соціально стримуючі фактори у попередженні протиправної поведінки останнього відстуні. Крім того, підозрюваний неодружений, міцних соціальних зв'язків та утриманців не має, беручи до уваги доводи клопотання прокурора, колегія суддів вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у даному випадку буде достатньою, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення встановлених обмежень буде достатнім фактором, що виключає з його сторони будь-які спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду або продовження злочинної діяльності.
Ця сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку колегії суддів, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Апеляційний суд враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.
Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_7 під вартою з визначеним розміром застави, колегія суддів, погоджуючись з думкою слідчого судді та вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими. У подальшому доцільність тримання цього підозрюваного під вартою може бути предметом перегляду, втім та на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з скасуванням ухвали слідчого судді та постановленням нової ухвали.
Керуючись статті 132, 176, 177, 181, 183, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12023041790000631 від 07.09.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті статті 307 Кримінального кодексу України скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ВП №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 травня 2024 року. Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень).
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 на період дії запобіжного заходу, а саме до 17 травня 2024 року обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК: прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора; не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити ОСОБА_7 , що в разі неявки за викликом до слідчого чи прокурора або суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки, застава звертається на користь держави.
Взяти підозрюваного ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 19 квітня 2024 року о 12 годині 00 хвилин.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4