19.04.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5518/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023р.
(суддя Бажанова Ю.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.12.2023р.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 197 492,19 грн., -
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича на свою користь заборгованість за спожиту теплову енергію, за період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р., у розмірі 168 329,92 грн., пеню, у розмірі 1014,25грн., 3% річних. у розмірі 3670,61 грн., втрати від інфляції, у розмірі 24 299,80 грн. та плату за абонентське обслуговування, у розмірі 177,61 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023р. позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича про стягнення 197 492,19 грн. задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" 168 329,92 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 177,61 грн. плати за абонентське обслуговування, 3 670,61 грн. 3% річних, 24 299,80 грн. інфляційних втрат, 2 947,17 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Фізична особа-підприємць Мамедов Анар Тахирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі. Одночасно, в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції поставновлене при неповному з'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, Скаржник посилається на те, що в період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. не отримував будь-якого роду послуги у приміщенні за адресою: вул. Ракітіна. буд. 15, прим. 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. на підставі Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 4022/жб від 01.11.2021р., оскільки не є власником вказаного спірного нерухомого майна, бо 12.10.2021р. подарував вказане приміщення Мамедовій Ларисі Миколаївні.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими.
В обгрунтування своїх заперечень Позивач посилається на те, що Скаржник не дотримався встановленого законодавством порядку відключення від мереж централізованого опалення, а тому відсутні підстави для ненарахування та звільнення від сплати за послугу з централізованого опалення.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5518/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023р. відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
15.01.2024р. матеріали справи № 904/5518/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
Як вбачається з позовної заяви, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича, про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича заборгованості за спожиту теплову енергію, в нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 15, прим. 2 площею 152,7 кв.м., за період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р., у розмірі 168 329,92 грн., пені, у розмірі 1014,25грн, 3% річних, у розмірі 3670,61 грн, втрат від інфляції, у розмірі 24299,80 грн. та плату за абонентське обслуговування, у розмірі 177,61 грн..
Наявна заборгованість і стала причиною виникнення спору.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог Фізична особа-підприємець Мамедов Анар Тахирович зокрема, посилається на те, що він не є власником нежитлового приміщення, зазначеного в позовній заяві.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійсненого Центральним апеляційним господарським судом, вбачається, що власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 15, прим. 2 площею 152,7 кв.м., є Мамедова Лариса Миколаївна, відповідно до договору дарування.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що в період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, на загальну суму 168 329,92 грн. та надав послуги з абонентського обслуговування на суму, у розмірі 177,61 грн., в той час, як відповідачем за таку теплову енергію не було здійснено оплату вартості спожитої теплової енергії, в розмірі 168 329,92 грн., на яку позивачем нараховані суми, передбачені ст. 625 ЦК України та пеня.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної заборгованості є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.
Проте, з таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу; відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
За змістом ст. 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
З викладених норм процесуального закону вбачається, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідач є обов'язковим учасником господарського процесу - його стороною. Основною ознакою сторін господарського процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Отже, відповідач за своєю суттю є особою, яка за позовною заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання її прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках, й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві.
Належним Відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача ( див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 910/15792/20 ).
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018р. у справі №308/3162/15-ц, від 30.01.2019р. у справі № 552/6381/17 від 13.03.2019р. у справі №757/39920/15-ц, від 01.04.2020р. у справі №520/13067/17, від 05.05.2020р. у справі №554/8004/16-ц, від 21.12.2021р. у справі №5015/3683/11).
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020р. у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 р. у справі №233/1950/19.
Вирішення питання щодо заміни належного відповідача здійснюється лише під час розгляду справи в суді першої інстанції до початку розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2018р. у справі №910/20154/16).
Однак, за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
При цьому, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі та не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019р. у справі №910/7122/17).
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019р. у справі №905/386/18 та від 13.10.2020р. у справі №640/22013/18.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору за вимогами АТ "Криворізька теплоцентраль" є стягнення з Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича на користь Товариства 168 329,92 грн. заборгованості за постачання теплової енергії за типовим договором від 01.11.2021р., за період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р., за послугу з абонентського обслуговування, у розмірі 177,61 грн., 3 670,61 грн. 3% річних, 24 299,80 грн. інфляційних втрат та 1 014,25 грн. пені.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог Фізична особа-підприємець Мамедов Анар Тахирович зокрема, посилається на те, що він не є власником нежитлового приміщення, зазначеного в позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що відповідно до договору дарування від 12.10.2021р., зареєстрованого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Русак Ліною Анатолівною, власником спірного нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 152,7 кв.м., є Мамедова Лариса Миколаївна.
З огляду на наведені вище норми законодавства та матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що в спірний період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р., за який заявлено до стягнення заборгованість, ОСОБА_1 вже не був власником спірного об'єкта нерухомості.
Отже, в даному випадку, ОСОБА_1 є не належним відповідачем в даній справі.
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019р. у справі № 552/6381/17 (п. 39), від 01.04.2020р. у справі № 520/13067/17 (п. 75)).
Враховуючи викладене, та з огляду на те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах, у позові до нього слід відмовити саме із цієї підстави.
За таких обставин оскаржуване рішення підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України).
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли своє підтвердження.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасовано, з прийняттям нового рішення про відмову у задоводенні позову.
10. Судові витрати.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мамедова Анара Тахировича задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023р. у справі №904/5518/23 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір Констракшн” на користь Фізичної особи - підприємця Мамедова Анара Тахировича 4420,76 грн. витрат по сплаті судового збору, за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарськом суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін