19.04.2024, року м.Дніпро Справа № 904/2829/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 (повний текст складено та підписано 03.10.2023 суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/2829/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” м. Дніпро
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” м. Київ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Запоріжжя
про стягнення суми боргу в розмірі 282305 грн. 67 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 282305грн.67коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань за договором факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 року у справі №904/2829/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” за участю за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк”, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення суми боргу в розмірі 282305 грн.67 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, між Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” (далі - постачальник) був укладений договір №221 від 22.01.2019 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів (далі - договір №221 від 22.01.2019), який відповідно до пункту 10.5 договору (в первісній редакції) договір діє до 20.01.2021. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за договором.
На підставі додаткової угоди №2 від 09.10.2020 до договору пункт 10.5 викладений в новій редакції та вказано, що договір діє до 08.10.2022.
Додатковими угодами №1 від 31.10.2019, №3 від 15.01.2021, №4 від 31.05.2021, №5 від 24.06.2021, №6 від 15.07.2021, №7 від 29.07.2021, №8 від 27.08.2021 сторони договору №221 від 22.01.2019 визначали строки оплати покупцем рахунків за грудень 2020року, травень 2021року, червень-серпень 2021року. У підписаній специфікації №7 від 07.04.2021 (додаток до договору №221 від 22.01.2019) покупець та постачальник визначили номенклатуру ресурсів (22.11.140000.01281 шина 18.00R25XHDT B (A)), їх якісні характеристики (MICHELIN), кількість (42шт), ціну за одиницю (76000грн без ПДВ), загальну вартість 3830400грн (з ПДВ), строки поставки (травень 2021року - 10шт, червень 2021року - 6шт, липень 2021року - 6шт, вересень 2021року - 4шт, жовтень 2021року - 4шт, листопад 2021року - 4шт, січень 2022орку - 6шт, лютий 2022року - 2шт).
Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 7 специфікації №7 від 07.04.2021 вартість ресурсів, що поставляються за специфікацією дорівнює 3830400грн (з ПДВ). ціна ресурсів зазначена з урахуванням транспортних витрат, які несе постачальник.
Згідно з товарно-транспортною накладною №УТ-102 від 26.11.2021 видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021, актом приймання - передачі ресурсів від 26.11.2021 постачальник поставив, а покупець прийняв товар на суму 576678грн48коп.
З огляду на пункт 5 специфікації №7 від 07.04.2021 покупець мав оплатити вартість товару в розмірі 576678грн48коп в строк до 24.04.2022.
Крім цього, місцевевим господарським судом встановлено, що між Акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк” (далі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” (далі - клієнт) був укладений договір факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019 (далі - договір факторингу з регресом) за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується здійснювати факторингове фінансування клієнта за плату на умовах факторингу з регресом. Додатковою угодою №3 від 26.04.2021 договір факторингу з регресом та додатки №1, №2 до договору були викладені в новій редакції, також договір доповнений додатком №3. Додатковими угодами №4 від 06.05.2021, №5 від 16.11.2021 до договору факторингу з регресом вносились зміни до підпункту 4.2.1 пункту 4.2, пунктів 1.2, 1.3, 2.7, 3.5, 3.7, підпункту 7.1.15 пункту 7.1., крім того, в додатковій угоді №5 від 16.11.2021 сторони договору факторингу з регресом дійшли згоди видалити пункт 2.9 та у зв'язку з цим вважати пункти 2.10 - 2.11 пунктами 2.9 - 2.10 договору.
В Переліку боржників (в редакції додаткової угоди №5 від 16.11.2021) серед боржників зазначене ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” із зобов'язаннями за договором №221 від 22.01.2019.
Згідно з підписаним фактором та клієнтом Реєстром №35 від 06.12.2021 (додаток №3 до договору факторингу з регресом) ТОВ “Технобуд Інвест” пропонує АТ “Перший Український Міжнародний Банк” придбати право вимоги (включаючи усі види штрафних санкцій, будь-яких інших платежів, які повинні бути сплачені ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” за договором №221 від 22.01.2019 та видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021 на суму 576678грн48коп. Розмір авансового платежу становить 547844грн56коп (95%). Відповідно до меморіального ордеру №30ЕАВ6DC3A від 06.12.2021 АТ “Перший Український Міжнародний Банк” перерахувало на користь ТОВ “Технобуд Інвест” 547 844грн56коп за договором факторингу з регресом та реєстром №35 від 06.12.2021, в зв'язку із чим, місцевий господарський суд, з огляду на положення договору факторингу з регресом, що АТ “Перший Український Міжнародний Банк” отримало право вимоги до ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” за договором №221 від 22.01.2019 та видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021 на суму 576 678грн48коп.
Між Акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк” (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” (далі - фактор) був укладений договір факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 (далі - договір від 17.01.2023).
Пунктом 1.5 договору від 17.01.2023 (в редакції додаткової угоди №1 від 18.01.2023) встановлено, що загальна сума прав вимоги до боржників та їх поручителів, що відступаються клієнтом на користь фактора за цим договором, становить 115 456 205грн23коп. Детальна інформація про суми прав вимоги за контрактами та договорами факторингу щодо кожного боржника та його поручителів зазначена в додатку №1 до договору.
В пункті 1.9 договору від 17.01.2023 вказано, що відступлення клієнтом прав вимоги за договорами факторингу включає в тому числі відступлення прав вимоги до первісних кредиторів за контрактами як поручителів боржників.
Згідно з пунктом 2.1 договору від 17.01.2023 за відступлені права фактор сплачує клієнту суму фінансування в розмірі 1% від суми прав вимоги на дату відступлення
В підписаному фактором та клієнтом акті приймання-передачі відступлених прав від 17.01.2023 (додаток №3 до договору від 17.01.2023) вказано, що клієнт відступив (передав), а фактор набув (прийняв):
- усі права клієнта незалежно від того, чи існують вони зараз або виникнуть у майбутньому за контрактами, вказаними в додатку №1 до договору, з усіма змінами, доповненнями і додатками до них (надалі - контракти), що укладені між клієнтом та боржниками;
- право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів (заборгованості) за контрактами, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/ виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-який штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів, що виникли/виникнуть на підставі контрактів;
- всі інші права вимог клієнта до боржників та їх поручителів, що випливають із контрактів, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником (-ами) за контрактами тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).
Фактор повністю сплатив, а клієнт отримав від фактора ціну договору в повному обсязі.
Листом №КНО-61.1.3.2/17-9 від 24.01.2023, підписаним у сервісі “Вчасно”, АТ “Перший Український Міжнародний Банк” повідомило ТОВ “Технобуд Інвест” про перехід до ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” прав вимоги до ТОВ “Технобуд Інвест” в загальному розмірі 673811грн43коп, що належали АТ “Перший Український Міжнародний Банк” за договором факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019.
За текстом ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі №908/2465/22 вказано, що на підставі договору факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” отримало від АТ “Перший Український Міжнародний Банк” права вимог до боржника на суму 56775873грн90коп боргу, які належали АТ “Перший Український Міжнародний Банк” відповідно до договорів факторингу з регресом, укладених із деякими суб'єктами господарювання, в тому числі ТОВ “Технобуд Інвест”.
Згідно з товарно-транспортною накладною №УТ-102 від 26.11.2021 видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021, актом приймання - передачі ресурсів від 26.11.2021 постачальник поставив, а покупець прийняв товар на суму 576 678грн48коп.
З огляду на пункт 5 специфікації №7 від 07.04.2021 покупець мав оплатити вартість товару в розмірі 576678грн48коп в строк до 24.04.2022.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан.
Події, які відбувались в м. Маріуполь з 24.02.2022, у тому числі, воєнні дії на території ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”в порядку частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визнані судом першої інстанції загальновідомими і такими, що не потребують доказування
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (Зареєстрований: Мін'юст України, 23.12.2022 за №1668/39004), вся територія Маріупольського району є територією тимчасово окупованою російською федерацією з 05.03.2022.
З урахуванням положень пункту 8.1 договору №221 від 22.01.2019р., згідно якого, строк виконання всіх зобов'язань за цим договором збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти форс-мажорні обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин усі перенесені зобов'язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим договором, з урахуванням пропорційного продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що строк виконання ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” зобов'язання з оплати поставленого товару за видатковою накладною №УТ-102 від 26.11.2021 на підставі договору №221 від 22.01.2019 збільшується пропорційно часу, протягом якого діятимуть форс-мажорні обставини. Станом на час розгляду справи строк виконання зобов'язань ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” зобов'язання з оплати поставленого товару за видатковою накладною №УТ-102 від 26.11.2021 не настав.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс”, в якій просив рішення господарського суду від 27.09.2023 року у цій справі скасувати та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
В обгрунтування своєї скарги Скаржник посилається на те, що висновки суду першої інстанції викладені у рішенні не відповідають обставинам справи та положенням чинного законодавства, спростовуються наведеним вище, а саме:
1.саме по собі введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
2.лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не є документом, що підтверджує форс мажор без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов'язання. Крім того, відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.
3.діючим законодавством не передбачено можливість встановлення наявності форс мажорних обставин щодо правовідносин, учасником яких є інші особи, відмінні від заявника. При цьому, безпосередній учасник відносин (ПРАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА») про такі обставини не заявляв.
4.Пунктом 8.1 Договору № 221 від 22.01.2019 року передбачено, що у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), в тому числі і війни, Сторони звільняються від відповідальності за затримку виконання зобов'язань або невиконання своїх обов'язків за Договором. Разом з тим, згідно п.8.2 Договору №221 від 22.01.2019 року, сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини повинна якнайшвидше повідомити в письмовій формі іншу сторону про їх настання. Факти викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої після його отримання, але, не пізніше 20 календарного дня з дати повідомлення про форс- мажорні обставини, також направляється стороною, для якої наступили форс- мажорні обставини, іншій стороні. Однак, сертифікат ТПП України, який підтверджує настання форс-мажорних обставин за Договором №221 від 22.01.2019 року, відсутній.
5.Кредиторські вимоги Позивача визнані у справі про банкрутство ПРАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» саме як конкурсні, тобто строк виконання яких настав до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” м. Дніпро надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В основу своїх доводів щодо недоведеності обставин справи, позивач зазначив, що виходячи з вимог КУзПБ для заявлення та включення вимог окремого кредитора до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном боржника, в першу чергу, необхідне підтвердження існування у відповідного кредитора права вимоги до боржника станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство; обов'язок кредитора звернутись до суду з заявою про визнання його вимог в порядку та строки встановлені статтею 45 КУзПБ пов'язаний не з наявністю у нього договірних зобов 'язань з кредитором, а з наявністю права вимагати виконання зобов 'язань строк яких наступив.
Вважає таке бачення процедур банкрутства помилковими. Адже, якщо б так було, як зазначає апелянт, то безліч кредиторів (контрагентів особи, відносно якої порушена справа про банкрутства) залишилася би поза процедурою. А це суперечить її сутності.
Зокрема відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.
Щодо посилання позивача в якості доказів вимог на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі 908/2465/22, вважає за необхідне зауважити, що в ній зазначено, що представленими матеріалами підтверджується укладення АТ «Перший український міжнародний банк» - фактором договорів факторингу з регресом з клієнтами ... ТОВ «Технобуд Інвест»..., з метою виконання яких та безпосереднього здійснення факторингового фінансування фактором перераховані клієнтам авансові платежі, а клієнтами відступлені права вимоги за договорами, які укладені ними з Боржником ГІрАТ «ММК ім.Ілліча». В подальшому 17.01.2023 між АТ «ПУМБ» та заявником - ТОВ «ФК «Мустанг-Фінанс» укладений Договір факторингу № 17/01-2023, згідно з умовами якого до Заявника перейшли права вимоги до Боржника, які належали АТ «ПУМБ» на підставі згаданих угод. Розпорядник майна вимоги Кредитора визнав, Боржник вимоги не заперечив. Суд визнав грошові вимоги Кредитора до Боржника в розмірі 56 775 873,90 грн. основного боргу як правомірні, обгрунтовані та належно підтверджені поданими доказами. Також суд визнав вимоги в розмірі 5368,00 грн судового збору.
Таким чином, факти наявності порушення будь яких зобов'язань або чиїх би то не було прав нашим підприємством судом не встановлювався (та й об'єктивно і не міг бути встановлений з вищенаведених підстав), таке настання строку виконання грошових зобов'язань має різну правову природу ніж порушення зобов'язань боржником. Тому як , після визнання судом, в процедурі банкрутства, грошових зобов'язань боржника вони є грошовими вимогами кредитора до боржника в процесі банкрутства, а не порушенням зобов'язання боржником в розумінні ст. 610 ЦК України.
Також апелянт не спростував висновки суду щодо надзвичайних обставин та їх вплив на можливість виконання зобов'язань Комбінатом, відповідно, щодо врегулювання цього питання у п 8.1. Договору № 221 від 27.02.2019 на придбання Комбінатом ресурсів.
Згідно п.8.1. договору № 221 від 27.02.2019 на придбання ресурсів, при настанні виключних обставин соціального, політичного та міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, воєнні дії та т.п.), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або в повному обсязі виконання зобов'язань за цим договором строк виконання усіх зобов'язань за цим Договором збільшується відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасові окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, Маріупольська міська територіальна громада була віднесена до таких територій. А, загалом, є усім відомим факт, що фактично відбувалося в Маріуполі з 24.02.2022 та відбувається до цього часу (ч.3 ст. 75 ГПК України).
Позивачем надано заперечення на відзив відповідача, в якому зазначено, що у ньому відсутні нові обставини, всі доводи Відповідача вже зазначались останнім у поданих процесуальних документах до суду першої інстанції, вони є безпідставними та необґрунтованими, про що Позивач детально зазначав у апеляційній скарзі.
Так, зокрема, Позивач в апеляційній скарзі надав детальні пояснення відносно того, що визнання конкурсних вимог ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» у процедурі банкрутства ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» підтверджує факт настання строків виконання зобов'язань за Договором №221 від 22.01.2019 р. року та порушення Дебітором вказаних зобов'язань ще до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Також, Позивач надав пояснення відносно підстав виникнення зобов'язань у Відповідача, як солідарного боржника та впливу форс-мажорних обставин на виконання Відповідачем зобов'язань поруки за договором факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019 р,. у зв'язку з введенням воєнного стану на території України. Допустимих доказів, які б підтверджували, що введення воєнного стану є форс-мажорними обставини саме у випадку, що стосується виконання зобов'язань за Договором № 221 від 22.01.2019 року та Договором факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019 р., Відповідач не надав.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Кощеєва І.М., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2023 року відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2829/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/2829/23.
27.10.2023 року матеріали справи №904/2829/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023року справу №904/2829/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/2829/23. Призначено розглядати апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” (постачальник) був укладений договір №221 від 22.01.2019 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів (договір №221 від 22.01.2019).
Відповідно до пункту 10.5 договору (в первісній редакції) договір діє до 20.01.2021. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за договором.
На підставі додаткової угоди №2 від 09.10.2020 до договору пункт 10.5 викладений в новій редакції та вказано, що договір діє до 08.10.2022.
Додатковими угодами №1 від 31.10.2019, №3 від 15.01.2021, №4 від 31.05.2021, №5 від 24.06.2021, №6 від 15.07.2021, №7 від 29.07.2021, №8 від 27.08.2021 сторони договору №221 від 22.01.2019 визначали строки оплати покупцем рахунків за грудень 2020року, травень 2021року, червень-серпень 2021року.
У підписаній специфікації №7 від 07.04.2021 (додаток до договору №221 від 22.01.2019) покупець та постачальник визначили номенклатуру ресурсів (22.11.140000.01281 шина 18.00R25XHDT B (A)), їх якісні характеристики (MICHELIN), кількість (42шт), ціну за одиницю (76000грн без ПДВ), загальну вартість 3830400грн (з ПДВ), строки поставки (травень 2021року - 10шт, червень 2021року - 6шт, липень 2021року - 6шт, вересень 2021року - 4шт, жовтень 2021року - 4шт, листопад 2021року - 4шт, січень 2022орку - 6шт, лютий 2022року - 2шт).
Між Акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк” (далі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” (далі - клієнт) був укладений договір факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019 (далі - договір факторингу з регресом), згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується здійснювати факторингове фінансування клієнта за плату на умовах факторингу з регресом.
Додатковою угодою №3 від 26.04.2021 договір факторингу з регресом та додатки №1, №2 до договору були викладені в новій редакції, також договір доповнений додатком №3.
Додатковими угодами №4 від 06.05.2021, №5 від 16.11.2021 до договору факторингу з регресом вносились зміни до підпункту 4.2.1 пункту 4.2, пунктів 1.2, 1.3, 2.7, 3.5, 3.7, підпункту 7.1.15 пункту 7.1.
Крім того в додатковій угоді №5 від 16.11.2021 сторони договору факторингу з регресом дійшли згоди видалити пункт 2.9 та у зв'язку з цим вважати пункти 2.10 - 2.11 пунктами 2.9 - 2.10 договору.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3 договору факторингу з регресом (в редакції додаткових угод №3 від 26.04.2021, №4 від 06.05.2021, №5 від 16.11.2021) ліміт факторингового фінансування за цим договором встановлюється в 20 000 000грн зі строком до 01.06.2022.
У разі, якщо протягом трьох банківських днів, наступних за днем надання фактору реєстру, клієнт не отримав авансового платежу за таким Реєстром, вважається, що фактор відмовився від пропозиції клієнта про придбання прав вимог за таким Реєстром.
Згідно з пунктом 2.11 договору факторингу з регресом (в редакції додаткової угоди №3 від 26.04.2021) у випадку прийняття фактором рішення про акцепт (прийняття) пропозиції клієнта про придбання права вимоги за відповідним Реєстром, фактор перераховує грошові кошти в національній валюті України на поточний рахунок клієнта двома частинами в наступному порядку:
- первісна сума грошових коштів перераховується на користь клієнта в розмірі авансового платежу, розмір якого визначається в Реєстрі, не пізніше 3(трьох) банківських днів, наступних за днем надання клієнтом фактору відповідного Реєстру; клієнт надає фактору право зменшувати зазначену в Реєстрі суму авансового платежу (без підписання нового Реєстру) у випадку необхідності округлення суми авансового платежу до найближчого цілого числа. Для визначення суми зменшення фактор округлює суму авансового платежу шляхом застосування математичного методу округлення до найближчого цілого числа.
- залишкова сума грошових коштів перераховується на користь клієнта в розмірі” який визначається як різниця між вартістю права вимоги та авансовим платежем, що був перерахований фактором на користь клієнта за відповідним правом вимоги згідно з умовами, що містяться в Реєстрі, не пізніше 3(трьох) банківських днів, наступних за днем отримання банком від боржника повної суми його заборгованості за відступленим фактору відповідним правом вимоги в розмірі вартості права вимоги, за умови відсутності будь-якої заборгованості клієнта за борговими зобов'язаннями перед фактором за договором. Сума коштів, що підлягає перерахуванню клієнту згідно з цим підпунктом договору, визначається фактором за кожним окремим правом вимоги, яке виникло за відповідним документом/контрактом.
У разі наявності будь-якої заборгованості клієнта за борговими зобов'язаннями за договором станом на дату отримання фактором коштів від боржника за відступленими банку правами вимоги, фактор у відповідності до п.5.7 договору утримує з суми коштів, що підлягає перерахуванню клієнту згідно з цим підпунктом договору, суму заборгованості клієнта за борговими зобов'язаннями за договором і направляє ці кошти в рахунок її погашення; залишок суми коштів перераховується клієнту в строки, передбачені цим підпунктом договору.
Пунктами 3.2 - 3.4 договору факторингу з регресом (в редакції додаткової угоди №3 від 26.04.2021) визначено, що укладенням договору сторони домовилися, що клієнт поручається перед фактором за виконання боржником грошових зобов'язань перед фактором, що випливають з контракту/документів, права вимоги за якими відступлені фактору, в сумі несплаченої вартості прав вимог (надалі за текстом в статті 3 договору - зобов'язання).
Клієнт відповідає перед фактором за виконання зобов'язання (або будь-якої його частини) боржником в обсязі, визначеному в п.3.2 договору.
У разі порушення (невиконання чи неналежного/часткового виконання) боржником зобов'язання (або будь-якої його частини), боржник і клієнт відповідають перед фактором як солідарні боржники, що означає право фактора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і клієнта разом, так і від кожного з них окремо.
В пункті 3.5 договору факторингу з регресом (в редакції додаткових угод №3 від 26.04.2021, №5 від 16.11.2021) вказано, що моментом, з якого клієнт набуває статус поручителя за виконання зобов'язання боржника, є момент перерахування фактором на поточний рахунок клієнта суми авансового платежу, у розмірі, зазначеному у відповідному Реєстрі (з урахуванням права фактора зменшувати розмір авансового платежу на умовах, передбачених п.2.10.1 договору), що вважається акцептом (прийняттям) з боку фактора пропозиції клієнта про придбання прав вимоги, зазначених у Реєстрі, на умовах, вказаних у такому Реєстрі.
Згідно з пунктом 3.6 договору факторингу з регресом (в редакції додаткової угоди №3 від 26.04.2021) у разі порушення зобов'язання боржником, клієнт зобов'язаний не пізніше першого банківського дня після спливу періоду очікування виконати зобов'язання, незалежно від факту направлення фактором відповідної вимоги. Фактор не зобов'язаний підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання зобов'язання боржником. Порушення зобов'язання боржником буде достатньою для клієнта підставою виконати зобов'язання без будь-яких застережень, умов чи вимог до фактора про надання додаткової інформації чи документів. Моментом пред'явлення вимоги фактора вважається момент порушення зобов'язання боржником.
В Переліку боржників (в редакції додаткової угоди №5 від 16.11.2021) серед боржників зазначене ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” із зобов'язаннями за договором №221 від 22.01.2019.
Згідно з підписаним фактором та клієнтом Реєстром №35 від 06.12.2021 (додаток №3 до договору факторингу з регресом) ТОВ “Технобуд Інвест” пропонує АТ “Перший Український Міжнародний Банк” придбати право вимоги (включаючи усі види штрафних санкцій, будь-яких інших платежів, які повинні бути сплачені ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” за договором №221 від 22.01.2019 та видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021 на суму 576678грн48коп. Розмір авансового платежу становить 547844грн56коп (95%).
Відповідно до меморіального ордеру №30ЕАВ6DC3A від 06.12.2021 АТ “Перший Український Міжнародний Банк” перерахувало на користь ТОВ “Технобуд Інвест” 547844грн56коп за договором факторингу з регресом та реєстром №35 від 06.12.2021.
З огляду на положення договору факторингу з регресом АТ “Перший Український Міжнародний Банк” отримало право вимоги до ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” за договором №221 від 22.01.2019 та видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021 на суму 576678грн48коп.
Між Акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк” (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” (фактор) був укладений договір факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 (договір від 17.01.2023).
Згідно з пунктами 1.1 - 1.3 договору від 17.01.2023 в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор передає клієнту грошові кошти у розпорядження (надалі - сума фінансування) за винагороду, яка розраховується, як різниця між сумою фінансування та вартістю отриманих прав вимоги, а клієнт безумовно та безвідклично відступає (передає) фактору, який набуває (приймає) від клієнта усі права клієнта за контрактами незалежно від того, чи існують вони зараз або виникнуть у майбутньому, в тому числі, але не обмежуючись, усі права вимоги (як цей термін визначено нижче в п. 1.2 цього договору) (відступлені права).
На підставі положень пункту 1.1 цього договору клієнт безумовно та безвідклично відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від клієнта відповідні права грошової вимоги на отримання від боржників, визначених у додатку №1 до цього договору (далі - боржники), всієї заборгованості за контрактами, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-який штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів, що виникли/виникнуть на підставі контрактів, вказаних у додатку №1 до цього договору (надалі - права вимоги).
Разом із відступленням прав вимоги на користь фактора відступаються всі інші права вимог клієнта до боржників та їх поручителів, що випливають із контрактів, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником (-ами) за контрактами тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).
Відповідно до підпункту 1.4.17 пункту 1.4 договору від 17.01.2023 наявність у клієнта прав вимоги, що відступаються на користь фактора, а також загальний обсяг таких прав вимоги підтверджується, зокрема, договором факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019 (зі змінами та доповненнями до нього згідно з додатковими угодами №1-5), укладеним між клієнтом та ТОВ “Технобуд Інвест”.
Пунктом 1.5 договору від 17.01.2023 (в редакції додаткової угоди №1 від 18.01.2023) встановлено, що загальна сума прав вимоги до боржників та їх поручителів, що відступаються клієнтом на користь фактора за цим договором, становить 115456205грн23коп. Детальна інформація про суми прав вимоги за контрактами та договорами факторингу щодо кожного боржника та його поручителів зазначена в додатку №1 до договору.
В пункті 1.9 договору від 17.01.2023 вказано, що відступлення клієнтом прав вимоги за договорами факторингу включає в тому числі відступлення прав вимоги до первісних кредиторів за контрактами як поручителів боржників.
Згідно з пунктом 2.1 договору від 17.01.2023 за відступлені права фактор сплачує клієнту суму фінансування в розмірі 1% від суми прав вимоги на дату відступлення.
Пунктом 3.1 договору від 17.01.2023 передбачено, що відступлені права (в тому числі права вимоги) вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором в дату отримання клієнтом суми фінансування в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний в п. 2.3 цього договору (дата відступлення), про що в таку дату складається акт приймання-передачі відступлених прав у формі, погодженій сторонами в додатку №3 до цього договору (акт приймання-передачі відступлених прав).
Сторони зобов'язані підписати акт приймання-передачі відступлених прав в дату відступлення.
У випадку необґрунтованої відмови клієнта підписати акт приймання-передачі відступлених прав в дату відступлення, відступлені права (в тому числі права вимоги) та права за договорами забезпечення за контрактами вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором в дату відступлення за умови повної оплати фактором суми фінансування на користь клієнта.
Відповідно до пункту 3.2 договору від 17.01.2023 з дати відступлення:
- до фактора переходять усі права клієнта на підставі контрактів, у тому числі права вимоги;
- фактор замінює клієнта у правовідносинах, що існують на підставі контрактів, та набуває право замість клієнта вимагати від боржника (-ів) та їх поручителів належного виконання всіх зобов'язань за контрактами, в тому числі, але не обмежуючись, згідно з правами вимоги;
- усі та будь-які права (в тому числі, але не обмежуючись, відступлені права та права вимоги) клієнта до боржника (-ів) за контрактами та їх поручителів припиняються;
- всі та будь-які зобов'язання боржника (-ів) за контрактами та їх поручителів перед клієнтом припиняються.
В пункті 17 Переліку контрактів, за якими відступаються права вимоги (додаток №1 до договору в редакції додаткової угоди №1 від 18.01.2023), зазначені - договір факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019, договір постачання №221 від 22.01.2019; боржники ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” та ТОВ “Технобуд Інвест”; загальний розмір права вимоги 673811грн43коп.
На виконання пункту 2.1 договору від 17.01.2023 платіжними дорученнями №295 від 17.01.2023 на суму 1112361грн46коп, №299 від 17.01.2023 на суму 44476грн85коп (з урахуванням листа №17/01-2023д від 17.01.2023) ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” перерахувало АТ “Перший Український Міжнародний Банк” суму фінансування в розмірі 1156838грн31коп.
В підписаному фактором та клієнтом акті приймання-передачі відступлених прав від 17.01.2023 (додаток №3 до договору від 17.01.2023) вказано, що клієнт відступив (передав), а фактор набув (прийняв):
- усі права клієнта незалежно від того, чи існують вони зараз або виникнуть у майбутньому за контрактами, вказаними в додатку №1 до договору, з усіма змінами, доповненнями і додатками до них (надалі - контракти), що укладені між клієнтом та боржниками;
- право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів (заборгованості) за контрактами, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/ виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-який штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів, що виникли/виникнуть на підставі контрактів;
- всі інші права вимог клієнта до боржників та їх поручителів, що випливають із контрактів, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником (-ами) за контрактами тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).
Фактор повністю сплатив, а клієнт отримав від фактора ціну договору в повному обсязі.
Листом №КНО-61.1.3.2/17-9 від 24.01.2023, підписаним у сервісі “Вчасно”, АТ “Перший Український Міжнародний Банк” повідомило ТОВ “Технобуд Інвест” про перехід до ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” прав вимоги до ТОВ “Технобуд Інвест” в загальному розмірі 673811грн43коп, що належали АТ “Перший Український Міжнародний Банк” за договором факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019.
Згідно з розрахунком АТ “Перший Український Міжнародний Банк” станом на 16.01.2023 до ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс”, зокрема, перейшло право вимоги в розмірі 282305грн67коп за договором №221 від 22.01.2019 та видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021 (решта суми в розмірі 294373грн81коп була погашена раніше).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/2465/22 відкрите провадження у справі про банкрутство ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі №908/2465/22 визнані грошові вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” до боржника (ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”) в розмірі 56775873грн90коп боргу.
В ухвалі Господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі №908/2465/22 було вказано, що на підставі договору факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” отримало від АТ “Перший Український Міжнародний Банк” права вимог до боржника на суму 56775873грн90коп боргу, які належали АТ “Перший Український Міжнародний Банк” відповідно до договорів факторингу з регресом, укладених із деякими суб'єктами господарювання, в тому числі ТОВ “Технобуд Інвест”.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:
« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».
Звертаючись до суду першої інстанції з позовом про стягення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” боргу в розмірі 282 305грн.67коп, позивач посилався на наступні юридичні факти:
Між відповідачем (постачальник) та ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (покупець) був укладений договір №221 від 22.01.2019 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів. За цим договором постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали, товари на умовах, передбачених контрактом. Відповідно до видаткової накладної №УТ-581 від 26.11.2021 постачальник поставив покупцю товар на суму 576678грн.48коп.
Між АТ “Перший Український Міжнародний Банк” (фактор) та відповідачем (клієнт) був укладений договір факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019 (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами №1 від 02.07.2019, №2 від 25.08.2020, №3 від 26.04.2021, №4 від 06.05.2021, №5 від 16.11.2021).
Відповідно до меморіального ордеру №30ЕАВ6DC3А від 06.12.2021 на підставі договору факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019 фактор перерахував клієнту суму авансового платежу в розмірі 547844грн.56коп.
На підставі пунктів 1.3, 1.5 договору №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019, до АТ “Перший Український Міжнародний Банк” перейшло право вимоги до ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” за договором №221 від 22.01.2019 на суму 576678грн.48коп.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.4, 3.5 договору факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019, укладенням договору факторингу з регресом сторони домовились, що клієнт поручається перед фактором за виконання боржником (ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”) грошових зобов'язань, що випливають з контракту /документів, права вимоги за якими відступлені фактору, в сумі несплаченої вартості прав вимоги.
У разі порушення зобов'язання боржником (або будь-якої його частини), боржник і клієнт відповідають перед фактором як солідарні боржники, що означає право фактора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і клієнта разом, так і від кожного з них окремо.
Моментом, з якого клієнт набуває статус поручителя за виконання зобов'язання боржника, є момент перерахування фактором на поточний рахунок клієнта суми авансового платежу, у розмірі, зазначеному у відповідному реєстрі.
Позивач повідомив, що ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” частково виконав свої зобов'язання за договором №221 від 22.01.2019 з оплати поставленого товару згідно з видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021. Сума боргу дорівнює 282 305грн.67коп.
Позивач вказав, що між ним (фактор) та АТ “Перший Український Міжнародний Банк” (клієнт) був укладений договір факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023, згідно з яким до позивача перейшли права вимоги за рядом договорів/контрактів, які належали АТ “Перший Український Міжнародний Банк”, в тому числі, право вимоги до відповідача.
Також позивач зазначив, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі №908/2465/22 про банкрутство ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” кредиторські вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” визнані.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 20.06.2023. Залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - АТ “Перший Український Міжнародний Банк” та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.
Відповідно до пунктів 4-7 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив, в тому числі, повинен містити:
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті.
Так, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у своєму відзиві визнавав наступні обставини: " ... між нами та ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілтчя» 22.01.2019 був укладений договір № 221 про придбання відповідачем ресурсів (копії договору та додаткових угод № 1 від 31.10.2019, № 2 від 09.10.2019, № 3 від 15.01.2021, № 4 від 31.05.2021, № 5 від 24.06.2021, № 6 від 15.07.2021, № 7 від 29.07.2021, № 8 від 27.08.2021 додаються). Відповідно до п.10.5. договору № 221 строк дії договору був встановленій до 20.01.2021.
Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 09.10.2020, строк дії договору був встановлений до 08.10.2022 та сторонами визначено, що закінчення його дії не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків.
Крім того, умовою корпорації Комбінату (https://metinvestholding.com/ua/about) було укладення договору факторингу з банком (копія в матеріалах справи).
Між нами та третьою особою (банком) 27.02.2019 був укладений договір факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-2121 (копії договору та додаткових угод № 1 від 02.07.2019, № 2 від 25.08.2020, № 3 від 26.04.2021 (нова редакція договору), № 4 від 06.05.2021 (пролонгація договору до 01.08.2022) в матеріалах справи) про факторингове фінансування з регресом.
Відповідно до п.1. Додатку № 1 до договору факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019 «Перелік боржників» та Додатку № 1 до договору факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-2121 від 26.04.2021 (в новій редакції) «Перелік боржників» (копію в матеріалах спраь . сторонами було передбачене факторингове фінансування, зокрема, зобов'язань за договором № 221 про придбання ресурсів від 22.01.2019 Комбінатом.
На підставі вищевказаного договору № 221 від 27.02.2019 на придбання ресурсів позивач зобов'язався поставити відповідачу товар (копія специфікації № 7 від 07.04.2021 до договору № 221 від 22.01.2019 додається) за вантажними реквізитами відповідача як вантажоодержувача: вул. Шевченка,1 , м. Маріуполь, Донецька область, 87504.
В п. 5 Специфікації № 7 до договору № 221 від 22.01.2019, сторони визначили, ш: оплата здійснюється Покупцем (відповідачем) 100% з дати поставки з відтермінування платежу 150 днів. Датою поставки, відповідно до п. 7 вказаної Специфікації є дата підпис; представника Покупця про отримання товару в товаротранспортній накладній або видатковії накладній, що супроводжує вантаж.
На підставі чого, позивач поставив відповідачу 26.11.2021 шини в кількості 7 штук на суму 576 678,48 грн. (копії рахунку № УТ-818 від 26.11.2021, видаткової накладної № УТ-581 від 26.11.2021 та акту приймання-передачі ресурсів, товарно-транспортної накладної № УТ-102 від 26.11.2021 додаються); кінцевий строк оплати до 25.04.2022.
Відповідно до ст.2 договору факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-2121, в редакції додаткової угоди № 3 від 26.04.2021, - після вказаної поставки, - позивачем банку був наданий реєстр № 35 від 06.12.2021 на суму 576 678,48 грн. (копія додається), та банком перераховано нам оплату за вказану поставку в сумі 547 844,56 грн. (копія виписки банку та меморіального ордеру від 06.12.2021 додаються)..."
Відповідні обставини, визнаються такими, що не потребують доказування в порядку частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
З урахуванням вищевикладенного, висновок місцевого господарського суду в частині того, що з огляду на положення договору факторингу з регресом АТ “Перший Український Міжнародний Банк” отримало право вимоги до ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” за договором №221 від 22.01.2019 та видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021 на суму 576 678грн48коп визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
При цьому відповідач позбавляється в порядку частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України заперечувати проти того, що: « … позивач не довів у справі в чому саме полягає порушення нашим підприємством прав позивача та яких саме прав.
Зокрема, в обґрунтування своїх вимог, відповідач поклав:
• положення п.3.6. Договору факторингу МБ-Ф-РМ-2121. відповідно до якого у разі порушення (невиконання чи неналежного/часткового виконання) Боржником Зобов'язання (так і будь-якої його частини). Боржник і Клієнт відповідають перед Фактором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Моментом пред'явлення вимог фактора вважається момент порушення зобов'язання боржником.
• положення ст.ст. 610, 611ЦК України, відповідно до яких Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
• положеннями ст.ст.. 553, 554 ЦК України, відповідно до яких Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
При цьому, позивач, всупереч ст. 74 ГПК України, не навів суду жодного доказу порушення зобов'язання боржником - Комбінатом (ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»), що є необхідною та єдиною передбаченою договором та законом умовою для пред'явлення вимог нашому підприємству…» .
Оскільки позивачем визнається та обставина, що ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” частково виконав свої зобов'язання за договором №221 від 22.01.2019 з оплати поставленого товару згідно з видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021; Сума боргу дорівнює 282 305грн.67коп.
Відповідно, місцевий господарський суд вірно встановив, що з огляду на пункт 5 специфікації №7 від 07.04.2021 покупець мав оплатити вартість товару в розмірі 576678 грн 48 коп в строк до 24.04.2022.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ридичною адресою ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” є Запорізька область, місто Запоріжжя, Південне шосе будинок 80 кабінет 9.
Щодо посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 колегія суддів зазначає наступне:
Колегія суддів констатує, що Торгово-промислова палата України (ТПП України) листом від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України “Про торгово-промислові палати в Україні” та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 за №40(3) (з наступними змінами).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.
За умовами п. 6.2 регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов'язань/обов'язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов'язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).
Таким чином, порівнюючи офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 з правилами засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які містяться в регламенті, апеляційний господарський суд встановив, що у законі та регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист.
У загальному офіційному листі ТПП України від 28.02.2022 зазначено, що його видано на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” та Статуту ТПП України.
Проте, в ст.ст. 14 та 141 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” нічого не повідомлено про офіційні листи ТПП України та їх правовий статус, а статут ТПП України у вільному доступі відсутній.
Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не містить (і не може містити) ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов'язання.
Таким чином, використання лише загального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання через військову агресію російської федерації проти України повинно супроводжуватися принаймні і іншими доказами на підтвердження неможливості виконати зобов'язання в строк та належним чином.
Крім цього, відповідач мав змогу звернутися до ТПП України або відповідної регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин або ж обставин непереборної сили відповідно до регламенту, проте цього не зробив, а причин неможливості звернутися суду не повідомив.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили або ж випадком) не вважаються: недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника; відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання; відсутність у боржника необхідних коштів.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Також Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та виконувати свої зобов'язання, які випливають за договором факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-2121.
Висновок суду першої інстанції в частині того, що : « …Події, які відбувались в м. Маріуполь з 24.02.2022, у тому числі, воєнні дії на території ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, є загальновідомими та не потребують доказування. Ці події є форс-мажорними обставинами.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (Зареєстрований: Мін'юст України, 23.12.2022 за №1668/39004), вся територія Маріупольського району є територією тимчасово окупованою російською федерацією з 05.03.2022.
Як зазначалось раніше Таким чином строк виконання ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” зобов'язання з оплати поставленого товару за видатковою накладною №УТ-102 від 26.11.2021 на підставі договору №221 від 22.01.2019 збільшується пропорційно часу, протягом якого діятимуть форс-мажорні обставини. Станом на час розгляду справи строк виконання зобов'язань ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” зобов'язання з оплати поставленого товару за видатковою накладною №УТ-102 від 26.11.2021 не настав…» визнається колегією суддів таким, що прийнято при неправильному застосування норм матеріального права і не відповідає фактичним обставинам справи.
Колегія суддів констатує, що спір між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” виник в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019р. щодо стягнення залишку боргу в розмірі 282305грн.67коп від загальної суми 576 678грн48коп за видатковою накладною №УТ-581 від 26.11.2021р.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (частина 1 статті 1077 Цивільного кодексу України).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Цивільного кодексу України).
Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт (частина 1 статті 1079 Цивільного кодексу України).
Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (частина 2 статті 1079 Цивільного кодексу України).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина 3 статті 1079 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.4 договору факторингу з регресом (в редакції додаткової угоди №3 від 26.04.2021) визначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного/часткового виконання) боржником зобов'язання (або будь-якої його частини), боржник і клієнт відповідають перед фактором як солідарні боржники, що означає право фактора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і клієнта разом, так і від кожного з них окремо.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” (як солідарного боржника) стягнення суми боргу в розмірі 282305грн67коп є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що апелянт не спростував висновки суду щодо надзвичайних обставин та їх вплив на можливість виконання зобов'язань Комбінатом й, відповідно, щодо врегулювання цього питання у п 8.1. Договору № 221 від 27.02.2019 на придбання Комбінатом ресурсів та того, що до настання строку оплати Комбінатом розпочали діяти обставини форс- мажору, внаслідок чого, відповідно до п.8.1. Договору № 221 строк виконання усіх зобов'язань за цим Договором збільшується відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
А тому, доводи позивача у цій справі про порушення Комбінатом зобов'язань з оплати за поставлений товар, й позовні вимоги до нас суперечать обставинам справи та абзацу другому частини першої статті 553 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Оскільки спір виник між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” до Товариством з обмеженою відповідальністю “Технобуд Інвест” в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019р. щодо стягнення боргу в розмірі 282 305грн.67коп, доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що : « … Вважаємо таке бачення процедур банкрутства помилковими. Адже, якщо б так було, як зазначає апелянт, то безліч кредиторів (контрагентів особи, відносно якої порушена справа про банкрутства) залишилася би поза процедурою. А це суперечить її сутності.
Зокрема відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори
- кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац одинадцятий статті 1 КУГІБ).
Щодо посилання позивача в якості доказів вимог до нашого підприємства на Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі 908/2465/22, вважаємо за необхідне зауважити, що в ній зазначено, що представленими матеріалами підтверджується укладення АТ «Перший український міжнародний банк» - фактором договорів факторингу з регресом з клієнтами ... ТОВ «Технобуд Інвест»..., з метою виконання яких та безпосереднього здійснення факторингового фінансування фактором перераховані клієнтам авансові платежі, а клієнтами відступлені права вимоги за договорами, які укладені ними з Боржником ГІрАТ «ММК ім.Ілліча». В подальшому 17.01.2023 між АТ «ПУМБ» та заявником - ТОВ «ФК «Мустанг-Фінанс» укладений Договір факторингу № 17/01-2023, згідно з умовами якого до Заявника перейшли права вимоги до Боржника, які належали АТ «ПУМБ» на підставі згаданих угод. Розпорядник майна вимоги Кредитора визнав, Боржник вимоги не заперечив. Суд визнав грошові вимоги Кредитора до Боржника в розмірі 56 775 873,90 грн. основного боргу як правомірні, обгрунтовані та належно підтверджені поданими доказами. Також суд визнав вимоги в розмірі 5368,00 грн судового збору.
Таким чином, факти наявності порушення будь яких зобов'язань або чиїх би то не було прав нашим підприємством судом не встановлювався (та й об'єктивно і не міг бути встановлений з вищенаведених підстав).
Відповідно до п.6 ч.І ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
И таке настання строку виконання грошових зобов'язань має різну правову природу ніж порушення зобов'язань боржником. Тому як , після визнання судом, в процедурі банкрутства, грошових зобов'язань боржника вони є грошовими вимогами кредитора до боржника в процесі банкрутства, а не порушенням зобов'язання боржником в розумінні ст. 610 ЦК України…» відхиляються колегією суддів як такі, що не впливають на обов'язки відповідача, які виникли за договором факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019р.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів у відзиві на апеляційну скаргу, та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Відповідно до пунктів 3,4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню
Оскільки розглядаючи справу, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а саме положення Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, що, в свою чергу призвело до невідповідності висновків суду першої інстанці фактичним обставинам справи, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухвалення нового, про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” на нього, відповідно, підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 6351,89 грн та позовної заяви у розмірі 4234,59 грн покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест».
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/2829/23 задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/2829/23 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 36162550, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Мандриківська, буд. 147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40916672, місцезнаходження: 01010, м.Київ, вул.Московська, б.32/2, 4 поверх, БІЗНЕС-ЦЕНТР «СЕНАТОР») заборгованість за Договором факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-2121 від 27.02.2019, Договором №221 від 22.01.2019 в сумі 282 305,67 грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4234,59 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6351,89 грн.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 286 ГПК України.
Повний текст постанови скалдено 19.04.2024.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М.Кощеєв