Справа №639/2659/22
Провадження №2/639/111/24
16 січня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - Баркової Н.В.,
за участю секретарів - Карбовської М.О., Монастирьової І.М., Кравченко А.Л., Кобзар І.І.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа КП «Жилкомсервіс» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі,
16.09.2022 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який в подальшому був уточнений, до відповідачів Харківської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , і просить суд стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти за завдані матеріальні збитки внаслідок пожежі у розмірі 430 660,40 грн.; стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти щодо компенсації моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.09.2022 року за №309697951. Право приватної власності позивача на вказану квартиру також підтверджується Договором про поділ майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя від 22.02.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чорнобровкою І.В., зареєстрованим в реєстрі за №353.
22.04.2022 року близько 21:28 год. в приміщенні кухні приватного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 виникла пожежа (Довідка ВЗНС по Новобаварському району ХМТГ Харківського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області №328/540 від 05.09.2022 року). У зв'язку з цим 22.04.2022 року комісією у складі: Провідного інспектора ВЗНС по Новобаварському району ХМТГ Харківського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області Грудко Юрія Вікторовича, громадянки ОСОБА_4 , громадянки ОСОБА_10 було складено Акт про пожежу, яким засвідчено, що 22.04.2022 року близько 21 годин 28 хвилин в приміщенні кухні приватного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 виникла пожежа. Також актом про пожежу встановлено, що пожежею знищено: кришу, техніку, меблі, перекриття та перегородки квартири АДРЕСА_3 громадянки ОСОБА_4 , також пожежею пошкоджено: пральна машина, холодильник двохкамерний, 2 телевізори (плазма), котел двохконтурний, кондиціонер, меблі громадянки ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_3 . В квартирі АДРЕСА_4 фактично проживає ОСОБА_5 . Вказане також підтверджується Довідкою №328/540 від 05.09.2022 року та Актом про пожежу ( ОСОБА_5 вказана власником квартири). В свою чергу, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.09.2022 року за № 309697238, право власності на квартиру АДРЕСА_4 належить Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області.
Суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 27.05.2022 року складено Звіт про вартість збитків, заподіяних ОСОБА_4 , власниці квартири АДРЕСА_1 (стосовно техніки та кухонних меблів). Згідно зі звітом, вартість збитків, заподіяних ОСОБА_4 , власниці квартири АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі, що сталася 22.04.2022 року, та зафіксована актом про пожежу від 22.04.2022 року, складає 76 660,40 грн.
Також суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 02.06.2022 року складено Звіт про визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди ОСОБА_4 , власниці квартири АДРЕСА_1 . Згідно зі звітом, розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди ОСОБА_4 , власниці квартири АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі, що сталася 22.04.2022 року, та зафіксована актом про пожежу від 22.04.2022 року, становить 354 000,00 грн. Таким чином, загальний розмір збитків, завданих відповідачами позивачу внаслідок пожежі становить 430 660,40 грн.
Крім того, як вказано в позові, у зв'язку з наведеними протиправними діями відповідачів, позивач зазнала душевних страждань, що пов'язані з потраплянням в стресову ситуацію. Душевні страждання позивача також полягають у пошкодженні відповідачами цінного майна позивача (квартири та побутових предметів), на відновлення якого позивачу, зокрема, знадобиться витратити значну кількість свого часу та зусиль, а також перебувати у дискомфортних умовах у зв'язку з проведенням ремонту в квартирі. В свою чергу, внаслідок ухилення відповідачів від здійснення матеріального відшкодування позивачу, остання змушена була збирати велику кількість документів, звертатись за юридичною допомогою, звертатись до експерта для проведення оцінки збитків, що позначилось на душевному стані позивача та призвело до погіршення самопочуття, внаслідок чого, остання зазнала моральної шкоди. Моральна шкода також полягає в душевних стражданнях, які зазнала позивач у зв'язку з пошкодженням її квартири та необхідністю проведення ремонту та придбання нової техніки. Враховуючи, що квартира зазнала великих пошкоджень, ремонт в ній забере багато часу, що, зокрема, позначиться на умовах проживання позивача, яка буде змушена проживати в квартирі, яка майже не пристосована до проживання, більш того - в умовах ремонту, під час якого буде виділятися багато бруду та пилу, які негативно впливають на здоров'я людини. Протиправна поведінка відповідачів порушила нормальні життєві зв'язки позивача та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя протягом значного проміжку часу.Спричинену їй моральну шкоду позивачу оцінює в 100 000,00 грн.
У зв'язку з вищевикладеним позивач, посилаючись на норми чинного законодавства та судову практику, вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.10.2022 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок пожежі. Призначено підготовче засідання.
В подальшому хвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.11.2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок пожежі, залучені на стороні відповідачів в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - КП «Жилкомсервіс», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
19.04.2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позов, в якому остання зазначила, що вона з позовними вимогами не згодна, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, відповідач вказує, що позивач, на підтвердження викладених в позові обставин, посилається на довідку ВЗНС по Новобаварському району ХМТГ Харківського РУ ГУ ДСНС України в Харківській обл. та акт про пожежу. Вказаним актом зафіксовані пошкодження, що виникли внаслідок пожежі. Також у вказаному акті зазначена ймовірнапричина пожежі - коротке замикання електромереж в приміщенні кухні. Лише з цих підстав позивач вважає відповідача винною у тому, що виникла пожежа, внаслідок якої позивачу були завдані матеріальна та моральна шкода. Як вказує відповідач, дійсно 22.04.2022 року в будинку АДРЕСА_5 виникла пожежа, внаслідок чого був пошкоджений сам будинок та помешкання як позивача так і відповідача. Це єдиний факт, вказаний позивачем, який відповідач не заперечує. Так, в квартирі 1 крім ОСОБА_5 зареєстровані члени її родини, а саме її онуки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та її син ОСОБА_9 . Ці відомості підтверджуються довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 27.03.2023 року. Тобто крім неї наймачами вказаної квартири є й інші члени її родини, які мають ті ж самі права та обов'язки, як і вона. В акті про пожежу від 22.04.2022 року, що був складений комісією у складі провідного інспектора ВЗНС по Новобаварському району ХМТГ, позивача та громадянки ОСОБА_10 , вказано місце виникнення пожежі - приміщення кухні, але кухні якої квартири - не вказано. Причина пожежі зазначена ймовірна (тобто не встановлена беззаперечно) - коротке замикання електромережі в приміщенні кухні. Цей акт складений за участю спеціаліста відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Новобаварському району ХМТГ. Інші члени комісії не є фахівцями у протипожежній безпеці, позивач є зацікавленою особою, а ОСОБА_10 - взагалі невідома особа. Тобто акт про пожежу є належним доказом факту пожежі і лише цього факту.Щодо причин пожежі, то вони повинні встановлюватись висновком експерту, який попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, однак висновку експертизи щодо причин виникнення пожежі позивачем до позову долучено не було. Вказаним актом про пожежу та довідкою від 05.09.2022 року достеменно причина виникнення пожежі не встановлена, що в свою чергу не дає достатніх підстав для тверджень позивача про наявність, зокрема, вини ОСОБА_5 у виникненні пожежі, якою позивачу була завдані матеріальна та моральна шкода. Також з позову та доданих до нього доказів не вбачається наявність протиправної поведінки ОСОБА_5 (бездіяльності) та причинного зв'язку між нею, виникненням пожежі та спричиненою пожежею шкодою. У зв'язку з викладеним, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.05.2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Кутового Г.І. про залучення до участі у вищевказаній цивільній справі співвідповідачів - задоволено. Залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ОСОБА_5 , треті особи КП «Жилкомсервіс», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі, в якості співвідповідачів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 , виключивши їх із числа третіх осіб по даній цивільній справі.
12.07.2023 року від представника відповідача Харківської міської ради на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що позивач, обґрунтовуючи заподіяння їй матеріальної та моральної шкоди та визначивши відповідачів за даним позовом, керується лише фактом реєстрації права власності на кв. АДРЕСА_4 за Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області та фактом проживання в даній квартирі інших відповідачів. Однак, на думку представника, Харківська міська рада є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки не є заподіювачем шкоди позивачу, не порушувала її суб'єктивні права, свободи чи інтереси в межах заявлених позовних вимог, тому не несе цивільної відповідальність за шкоду, завдану діяннями інших осіб. Відповідно до отриманої інформації від Комунального підприємства «Жилкомсервіс» квартира АДРЕСА_6 - не приватизована, загальна площа 52,16 кв.м., особистий рахунок відкрито на ОСОБА_5 . Правовстановлюючі документи на вказану житлову площу відсутні. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна розміщена актуальна інформація, відповідно до якої власником квартира АДРЕСА_4 в особі Харківської міської ради. Форма власності - комунальна. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, XII сесії XXI скликання, серія та номер: б/н, виданий 28.09.1992 року, видавник Харківська міська рада народних депутатів Харківської області. Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року р.№1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» (зі змінами та доповненнями), житловий фонд був переданий з господарського відання житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власностіі територіальної громади м. Харкова в господарське відання КП «Жилкомсервіс». Відповідно до п. 1 даного рішення визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс».Разом з тим, дана неприватизована квартира перебуває довгий проміжок часу в наймі у фізичних осіб, правові відносини між міською радою та зареєстрованими особами у кв. 1 за даною адресою регулюються нормами Житлового кодексу України та Цивільного кодексу України, якими закріплено права та обов'язки, які виникають під час найму житлового приміщення та покладається саме на наймачів обов'язок щодо збереження та дбайливого ставлення до житлового
приміщення, у якому такі особи та члени їх сімей мешкають на підставі найму та зареєстровані. Представник Харківської міської ради не погоджується з позицією позивача, що факт виникнення пожежі, зафіксований наданими позивачем документами, свідчить про заподіяння майнової шкоди номінальним власником квартири 1. Як вбачається з Акту про пожежу, він містить виправлення в даті його складення, що ставить під сумність належність його оформлення; також в акті не відображено необхідних для ідентифікації даних про те, що пожежа виникла саме в кв. АДРЕСА_4 . В розділі Акту щодо місця виникнення пожежі та її причина зазначено «приміщення кухні» без будь-яких даних щодо приналежності такого приміщення до відповідної квартири (враховуючи, що будівля поділена на житлові квартири). Додана до позову довідка ГУ ДСНС,яка датована 05.09.2022 року, не може підтверджувати факт виникнення пожежі та не замінює фактичні дані, вказані у Акті про пожежу. Крім того, представник відповідача вважає, що в Акті не відображені необхідні для ідентифікації індивідуально-майнові дані про те, що пожежею знищено та пошкоджено (опис, розташування, призначення, перелік, тощо), за якими можна встановити такі дані. Необхідність визначення у Акті про пожежу таких істотних даних впливає і на визначення обставин виникнення пожежі - місця, причини, об'єму та інших складових пожежі, у тому числі щодо обсягу, виду, кількості та описових даних для фактичного встановлення знищеного та пошкодженого майна, що ставить під сумнів достовірність наданих позивачем доказів на підтвердження складових та розміру завданих їй збитків. Крім того, не ясно зазначені дані щодо дати та ідентифікації даних особи в розділі отримання примірника акта про пожежу. Більш того, в акті зазначено в розділі причина пожежі - (ймовірна) коротке замикання електроенергії в приміщені кухні. Уповноваженим органомточної причини виникнення пожежі не встановлено. Будь-які дослідження з цього приводу не проводилися. Галузеві фахівці у цих напрямках позивачем не залучалися та належний огляд місця події не проводився. Об'єкти, які могли би бути предметом дослідження пожежно-технічної експертизи з місця пожежі не вилучалися. Характеристики електроживлення, матеріалів або речовин, які зайнялися, не надані. Тобто, точну причину пожежі не встановлено. Разом з тим, відсутній також причинний зв'язок між коротким замиканням та виною відповідача - Харківської міської ради, тобто коротке замикання, якщо воно і було, то жодним чином не залежить від дій та волі міської ради.
Також у відзиві зазначено, що сума збитків (шкоди), яку просить стягнути позивач, не підтверджена жодними доказами, а обґрунтована тільки припущеннями про вартість майна та про існування такого майна.Акт про пожежу не містить відомостей та посилання на будь-які дії або вину Харківської міської ради, а лише констатує факт пожежі та визначає тільки ймовірну причину пожежі, тому є неналежним доказом щодо обставин на підтвердження позовних вимог.
Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено факт протиправної поведінки, дії чи і бездіяльності Харківської міської ради, наявність якої є обов'язковою складовою цивільного правопорушення; наявність вини. Також Харківська міська рада ставить під сумнів надані позивачем докази на підтвердження суми завданих пожежею збитків, зокрема, Звіти від 27.05.2022 року та від 02.06.2022 року, які складено не безпосередньо після пожежі, а через значний проміжок часу. Як в Акті, так і в Звітах не відображені реальні дані та особисті характеристики про знищені та пошкоджені майнові речі та яке правове відношення до даних речей має позивач (також таке обґрунтування відсуне у позові), не встановлені та не зазначені дані про техніку (назва, основні заводські дані, рік випуску, придбання, термін експлуатації, технічний експлуатаційний стан тощо), що в свою чергу не дозволяє ідентифікувати таке майно. Під час опрацювання та оцінки доводів позовної заяви, Харківською міською радою отримано Акт від 23.11.2022 комісії у складі співробітників КП «Жилкомсервіс», КП «Харківгорліфт» з висновками, що при візуальному огляді встановлено підключення квартири АДРЕСА_7 було виконано з електричної опори на ізоляторі будинку. На час обстеження електричні дроти до приладу обліку мешканців кв. АДРЕСА_7 та сам прилад обліку відсутні. З'ясувати причину виникнення пожежі на теперішній час неможливо. При візуальному огляді приміщення квартири АДРЕСА_7 встановлено, що прокладання внутрішньо квартирної електричної проводки виконано по дерев'яним стінам без захисного матеріалу (гофри). Даний документ також спростовує позицію позивача про наявність шкоди з боку Харківської міської ради. Також відповідач заперечує проти заявлених вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Відтак, представник відповідача ХМР просив відмовити у задоволенні позову.
27.07.2023 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова підготовче провадження у даній цивільній справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 16.01.2024 року представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Кутовий Г.І. надав вступне слово, позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені у позові обставини, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Картавих М.І. надала вступне слово, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладені у відзиві обставини.
Представник відповідача ХМР - Замніус М.В. надала вступне слово, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладені у відзиві обставини.
Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином, відзиву на позову та письмових пояснених на адресу суду від них не надходило.
Представник третьої особи КП «Жилкомсервіс» у судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи,дослідивши письмові докази, заяви по суті справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2240, виданого 04.11.2013 року Приватним нотаріусом ХМНО Мусієнко О.І., а також згідно з договором про поділ майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя від 22.02.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чорнобровкою І.В., зареєстрованого в реєстрі за №353, належить на праві приватної власності двохкімнатна квартира АДРЕСА_8 . Зазначені дані підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно від 13.09.2022 року за №309697951 та копією договору про поділ майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя від 22.02.2022 року (т.1, а.с.19-24).
В свою чергу, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.09.2022 року за № 309697238, право власності на квартиру АДРЕСА_4 належить Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області, форма власності - комунальна, підстава для державної реєстрації : рішення органу місцевого самоврядування, ХІІ сесії ХХІ скликання, серія та номер: б/н, виданий 28.09.1992, видавник: Харківська міська рада народних депутатів Харківської області, час державної реєстрації 13.07.2017 року (т.1 а.с.23-24).
Між тим згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 25.10.2022 року за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (т.1 а.с.111).
Довідкою ВЗНС по Новобаварському району ХМТГ Харківського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області №328/540 від 05.09.2022 року підтверджено факт виникнення пожежі 22.04.2022 року в приміщенні кухні приватного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 (т.1, а.с. 25).
22.04.2022 року комісією у складі провідного інспектора ВЗНС по Новобаварському району ХМТГ Харківського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області Грудко Юрія Вікторовича, громадянки ОСОБА_4 , громадянки ОСОБА_10 було складено Акт про пожежу. Відповідно до вказаного акту22.04.2022 року о 21 годині 28 хвилин (час орієнтовний) на об'єкті Житловий будинок, адреса АДРЕСА_5 , місце виникнення пожежі - приміщення кухні, виявлено пожежу 22.04.2022 року о 21 годині 30 хвилин місцевими мешканцями. Повідомлення про пожежу надійшло 22.04.2022 року о 21 годині 32 хвилини до пожежно-рятувальних підрозділів від місцевих мешканців. Пожежу ліквідовано о 00 годин 22 хвилин 22.04.2022 року. Пожежею знищено кришу, техніку, меблі, перекриття та перегородки гр. ОСОБА_4 кв. №2. Пожежею пошкоджено пральна машина, холодильник двохкамерний, 2 телевізора «плазма», котел двохконтурний, кондиціонер, меблі гр. ОСОБА_4 кв.№2. Прямі орієнтовні збитки від пожежі 1500000, побічні орієнтовні збитки від пожежі 1671418. Ймовірна причина пожежі - коротке замикання електромережі в приміщенні кухні. Акт підписано членами комісії, які не мали зауважень, а в подальшому 28.04.2022 року - підписано ОСОБА_5 (т.1, а.с. 26-27).
Суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 27.05.2022 року складено Звіт про вартість збитків, заподіяних ОСОБА_4 , власниці квартири АДРЕСА_1 . Розрахунок вартості збитків проводився в наступній послідовності : комп'ютер, холодильник Samsung, кухонні меблі. Згідно з висновками звіту вартість збитків, заподіяних ОСОБА_4 , власниці квартири АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі, що сталося 22.04.2022 року та зафіксовано актом про пожежу від 22.04.2022 року, складає 76 660,40 грн. (т.1, а.с. 28-43).
Також, суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 02.06.2022 року складено Звіт про визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди ОСОБА_4 , власниці квартири АДРЕСА_1 . Згідно з висновками вказаного звіту, розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди ОСОБА_4 , власниці квартири АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі, що сталося 22.04.2022 року, та зафіксовано актом про пожежу від 22.04.2022 року, становить 354 000,00 грн. В тому числі у звіті визначено вартість аварійно-відновлювальних робіт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_9 , яка становить 344557 грн. 20 коп. та вартість робіт з прибирання після пожежі в розмірі 9401,00 грн.(т.1,а.с. 44-87).
Отже, загальний розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок пожежі становить 430 660,40 грн.
Як вбачається з копії Акту від 23.11.2022 року, комісія у складі Начальника дільниці №66 КП «Жилкомсервіс» Власової Т.О., інженера ОСОБА_12 , старшого майстра КСП «Харківгорліфт» дільниці №28 Новобаварського р-ну Радько А.В. склали акт за підсумками розгляду звернення ОСОБА_5 з питань відшкодування збитків після пожежі, яка сталася 22.04.2022 р. о 21 год. 30 хв. Виходом комісії встановлено: житловий будинок АДРЕСА_2 поверховий, на дві квартири, до 1917 р. забудови, дерев'яний обкладений цеглою, покрівля шиферна, перекриття дерев'яні. Обладнаний: електропостачанням, газом варочним та опалювальним (пічне опалення). Висновки комісії: при візуальному огляді встановлено підключення квартири АДРЕСА_7 було виконано з електричної опори на ізолятори будинку. На час обстеження електричні дроти до приладу обліку мешканців кв. АДРЕСА_7 та сам прилад обліку відсутні. З'ясувати причину виникнення пожежі на теперішній час неможливо; при візуальному огляді приміщення квартири АДРЕСА_7 встановлено, що прокладання внутрішньо квартирної електричної проводки виконано по дерев'яним стінам без захисного матеріалу (гофри) (т.1, а.с.213).
Також суду надано статут КП «Жилкомсервіс» в редакції від 01.12.2020, а також копія рішення виконкому Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186, яким визначені виконавці послуг в житловому фонді міста, в тому числі визначено виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова з управління будинком, спорудою або групою будинків КП «Жилкомсервіс» ( т.1 а.с.201-212).
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У відповідності до ст.ст. 10, 151, 177 ЖК України, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, у якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, обережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на дачах і садових ділянках - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року № 126, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 року за № 410/10009, були затверджені Правила пожежної безпеки в Україні.
Згідно з п. 2 Правил, забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів (далі - ЖБК) покладається на власників цих будинків або на повноважені ними органи, а в житлових приміщеннях (квартирах) - також і на квартиронаймачів (членів ЖБК). Взаємні зобов'язання власника і квартиронаймача щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором житлового-найму, а членів ЖБК - статутом.
Забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних, окремо розташованих господарських спорудах гаражах, на територіях, а також у дачних будинках, на садових ділянках покладається на їх власників чи наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про пожежну безпеку» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди по винні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Вказані висновки в частині необхідності встановлення винної особи та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та цієї шкодою. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Фактичною підставою для застосування відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27.12.2019 року у справі № 686/11256/16-ц).
Так, у справі №711/2292/16-ц Верховний Суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову про відшкодування шкоди, завданої пожежею, оскільки у справі було проведено комплексну пожежно-технічну експертизу відповідно до висновку якої відповісти на питання про місцезнаходження осередку пожежі, причини виникнення пожежі, наявність слідів короткого замикання не вбачається можливим через недостатність вихідних даних. У той же час у справі, що переглядається встановлено фактичні обставини справи, зокрема щодо осередку та причини загоряння.
Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За змістом п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
В даному випадку з огляду на досліджені судом письмові докази, та обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так, судом встановлено, що позивачу належить квартира АДРЕСА_1 . В свою чергу, право власності на квартиру АДРЕСА_4 належить Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ст. 319 ч.ч.4,5 ЦК України). Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ч.1 ЦК України). Забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на дачах і садових ділянках - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.
Так, 22.04.2022 року близько 21:28 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_4 виникла пожежа. Зазначений факт учасниками справи не оспорювався. Власником квартири АДРЕСА_4 є відповідач- Територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області. Керуючись навденими вище законодавчими нормами, судова практика дотримується тієї позиції, що власник несе відповідальність за пожежну безпеку у будинку (квартирі), власником якого він є. Саме власник несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.06.2019 року по справі №902/435/18).
Внаслідок пожежі позивачу ОСОБА_4 завдана матеріальна шкода в загальному розмірі 430 660,40 грн., що підтверджується належними і допустимими доказами, які узгоджуються між собою як щодо переліку пошкодженого майна так і щодо руйнувань, які підлягають усуненню. Доводи відповідачів щодо неналежної оцінки матеріальної шкоди ґрунтуються виключно на суб'єктивному ставленні до висновків суб'єкта оціночної діяльності та не спростовані відповідними експертними висновками.
Протиправна поведінка відповідача Харківської міської ради полягає у бездіяльності, а саме в тому, що недотримання ним, як власником квартири, правил пожежної безпеки, призвело до виникнення аварійного режиму і пожежі, яка перекинулась на квартиру позивача і завдала останній майнової шкоди (збитків). Між протиправною поведінкою власника квартири і шкодою є причинний зв'язок. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди (п.п. 32,33 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.08.2020 року по справі № 925/1478/16).
Представник відповідача Харківської міської ради не спростував в судовому засіданні наявність вини Харківської міської ради у виникненні пожежі, не звертався до суду з відповідними клопотаннями щодо призначення експертизи для встановлення більш точної причини пожежі, ніж визначено актом про пожежу від 23.04.2022 року, який суд вважає належним доказом, що містить всі необхідні реквізити, притаманні даному виду документів, викладені в ньому дані, в тому числі щодо дати виникнення пожежі, додатково підтверджені довідкою ВЗНС по Новобаварському району ХМТГ Харківського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області. Більш того саме представником відповідача Харківської міської ради надано акт від 23.11.2022 року, який містить висновок комісії, зокрема, про те, що житловий будинок АДРЕСА_2 поверховий, на дві квартири, до 1917 р. забудови, дерев'яний обкладений цеглою, покрівля шиферна, перекриття дерев'яні, при візуальному огляді приміщення квартири АДРЕСА_7 встановлено, що прокладання внутрішньо квартирної електричної проводки виконано по дерев'яним стінам без захисного матеріалу (гофри). Отже саме власник квартири АДРЕСА_7 , в приміщення якої виникла пожежа, повинен був усунути вказані недоліки, при цьому делегування певних повноважень власника іншим комунальним підприємствам з приводу надання комунальних послуг не стосується предмету спору і не спростовує вину власника.
Також представник відповідача Харківської міської ради не надав будь-яких доказів, які б підтверджували вину саме наймачів квартири АДРЕСА_7 у виникненні пожежі, порушення ними відповідного договору найму.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги той факт, що позивач ОСОБА_4 як власник квартири АДРЕСА_1 зазнала збитків внаслідок пожежі, пожежа сталася з вини відповідача Харківської міської ради, що не спростовано належними і допустимими доказами в судовому засіданні, між збитками позивача і бездіяльністю відповідача Харківської міської ради є причинний зв'язок, суд дійшов висновку пронаявність підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі на загальну суму 430 660,40 грн., яка підлягає стягненню саме з відповідача - Харківської міської ради, за відсутності доведеності конкретних дій або бездіяльності інших відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , що були б у причинному зв'язку з коротким замиканням електромережі і виникненням пожежі, якою пошкоджено квартиру позивача.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Обґрунтовуючи моральну шкоду та її розмір позивач ОСОБА_4 зазначила в позові, що у зв'язку з наведеними протиправними діями, які спричинили виникнення пожежі, позивач зазнала душевних страждань, що пов'язані з потраплянням в стресову ситуацію. Душевні страждання позивача також пов'язані з пошкодженням цінного майна позивача (квартири та побутових предметів), на відновлення якого, позивачу, зокрема, знадобиться витратити значну кількість свого часу та зусиль, а також перебувати у дискомфортних умовах у зв'язку з проведенням ремонту. Отже протиправна поведінка відповідача, з вини якого виникла пожежа, порушила нормальні життєві зв'язки позивача та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя протягом значного проміжку часу. Між тим, з огляду на вищевикладене, враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань позивача, їх тривалість, виходячи із засад справедливості та розумності, суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача Харківської міської ради на користь позивача ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн.,у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Підстав для стягнення на користь позивача з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 матеріальної та моральної шкоди судом на підставі наданих доказів не встановлено.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем разом з позовом надано орієнтовний розрахунок судових витрат.
22.02.2022 року між ОСОБА_4 з одного боку та адвокатом Кутовим Г.І. був укладений Договір про надання правової допомоги (т.1, а.с.88-89), а також Додаткова угоду до Договору про надання правової допомоги б/н від 17.05.2022 року (т.1, а.с.90). Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру від 17.05.2022 року ОСОБА_4 сплачено за надання правової допомоги суму у розмірі 10 000,00 грн. (т.1, а.с.92), яка відповідає детальному розрахунку вартості правничої допомоги за договором від 22.02.2022 року та підтверджується актом приймання-передачі правової (правничої) допомоги, підписаним клієнтом та адвокатом і наданим суду (т.1, а.с.91,93). Заперечення з боку представника відповідачів щодо розміру витрат на правову допомогу обґрунтовані лише невизнанням позовних вимог та відсутністю у договорі від 22.02.2022 року фіксованого розміру виплати.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 84,92%, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката пропорційно задоволеним вимогам, і вважає за необхідне стягнути з відповідача Харківської міської ради на користь позивача ОСОБА_4 судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 8 492,00 грн., які вважає співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг.
При зверненні з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5306,61 грн. (т.1 а.с.94-95). Задовольняючи загалом позовні вимоги на 84,92%, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ХМР на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 4 506,37 грн., тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-89, 131, 133, 137, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, Закону України «Про пожежну безпеку», суд, -
Позов ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа КП «Жилкомсервіс» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі - задовольнити частково.
Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі, 430 660 (чотириста тридцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 40 копійок.
Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 4506 (чотири тисячі п'ятсот шість) гривень 37 копійок.
Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8492 (вісім тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_10 ;
Відповідачі:
-Харківська міська рада, ЄДРПОУ:04059243, місцезнаходження: 61003, м. Харків, пл. Конституції, буд. 7;
-ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 ;
-ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11 ;
-ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 ;
-ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 ;
-ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11 ;
Третя особа: КП «Жилкомсервіс», код ЄДРПОУ 34467793, 61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35.
Повне рішення складено 19.04.2024 року.
Суддя Н.В. Баркова