Справа № 713/102/24
Провадження №2/713/119/24
іменем України
17.04.2024 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач АТ «Сенс Банк» звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості до відповідача ОСОБА_1 .
Просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №631098006 в розмірі 174927,47 гривень та судовий збір.
Свої позовні вимоги обґрунтували наступним.
23.01.2019 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631098006, що підтверджується копією оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631098006, копією анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк».
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 174927,47 гривень.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс банк», запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання представник АТ «Сенс Банк» не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Одночасно з поданим позовом просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить задовольнити, не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі.
17.04.2024 року представником позивача надано додаткові пояснення, в яких зазначив, що факт укладення 23.01.2019 року між сторонами кредитного договору підтверджується анкетою-заявою, яку було підписано відповідачем, зі змісту якої вбачається, що останній підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між ним та банком на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці www.alfabank.ua або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі. При укладенні вказаного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою врегульовано норми щодо договорів приєднання. Підписавши вказану анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору та паспорт споживчого кредиту відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов?язання. Користуючись кредитними коштами, відповідач підтвердив свою згоду із запропонованими умовами кредитування. Наданий банком паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем, містить істотні умови кредитного договору щодо розміру кредиту, порядку його повернення, строку кредитування, розміру процентів за користування кредитом та інші важливі правові аспекти. В паспорті споживчого кредиту зазначено, що відповідач отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. ОСОБА_1 не доведено перед судом наявність іншої редакції Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» станом на 23.01.2019 року, як підтвердження того, що відповідач був ознайомлений з неактуальною версією Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи відповідач ОСОБА_1 подав письмові пояснення, відповідно до яких вказав, що позовні вимоги не визнає, вважає, що у даних правовідносинах не може бути застосовано вимоги ст.ст.1048-1049 ЦК України. Згідно з абз.1 ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За період з 2012 року та до часу подачі позову правової позиції та правові Висновки Верховного суду неодноразово змінювались.
Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною 2 статті 625 І ЦК України.
Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає в тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов' язання, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у публічному акціонерному товаристві комерційному банку Альфа Банк» від 23 січня 2019 року не містить зазначення умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання та визначеного розміру, іншого розміру процентів за ч.2 сг.625 IIК України. У постанові від 03 липня 2010 року у справі Лс 342/180/17 (провадження №14-131 цс 19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а такі відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термії виконання договірних зобов'язань.
У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала мінливість Правил надання банківських послуг « Альфа - Банку », тому їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлені ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткові заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки на збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписаі останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони запропонованого договору. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-1бцс15) та не спростована позивачем в позовній заяві.
Матеріали справи не містять підтвердження, того що саме ці Умови кредитування та тарифи обслуговування кредитних ліній ОСОБА_1 був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «Альфа - Банку» а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки та зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Довіреність, яка видана на ім'я ОСОБА_3 була чинною, тобто діяла до 11 лютого 2024 року. Просив відмовити в задоволенні позову.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Процесуальні дії у справі.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов АТ «Сенс Банк» є обґрунтований і підлягає задоволенню.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що 23.01.2019 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631098006, що підтверджується копією оферти.
Відповідно до п.ІІІ Оферти вбачається, що ліміт кредитної лінії у розмірі 200000,00 гривень. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою у розмірі 24% річних. Тип процентної ставки - фіксована.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», що підтверджується копією витягу з державного реєстру банків, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на 30.08.2023 року загальний розмір заборгованості становить 174927,47 гривень.
Позивач АТ «Сенс Банк» 17.06.2023 року направив відповідачу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень та сплати заборгованості.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань стало підставою для пред'явлення даного позову.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
Згідно із п.1.ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із п.1.ст.1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах,зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи,якщо іншене передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку. (ч. 2 ст. 638 ЦК України)
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надаючи оцінку наданим позивачем та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам судом встановлено, що:
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором.
Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
При укладенні спірного кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку.
Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України відповідачем не подано жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконував грошові зобов'язання за кредитним договором.
Таким чином, з урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, у відповідача утворилась заборгованість, в зв'язку з чим позовні вимоги АТ «Сенс Банк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Сенс Банк» необхідно стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 549, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 13, 141, 258-265, 274-276, 280-282, 354 ЦПК України, Суд, -
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», заборгованість за кредитним договором №631098006 в розмірі 174927 (Сто сімдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім) гривень 47 (Сорок сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 2684,00 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ: 23494714, юридична адреса: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя Іван КИБИЧ