16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 372/2036/22
провадження № 61-4445ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стафійчук Владислав Володимирович, на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 , треті особи, які на заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська обласна державна адміністрація, ОСОБА_2 , Обухівська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування земельної ділянки, за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,
У липні 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки.
Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 17 жовтня 2022 року залучив як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київську обласну державну адміністрацію, ОСОБА_2 , Обухівську районну державну адміністрацію Київської області, ОСОБА_3
Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 25 листопада
2022 року замінив відповідачку ОСОБА_4 належним
відповідачем - ОСОБА_1 .
У листопаді 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, площею 0,12 га, що знаходиться в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області,
та заборони ОСОБА_1 та іншим фізичним і юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки.
Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 25 листопада
2022 року заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області задовольнив.
Наклав арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 3223151000:06:014:0047, площею 0,12 га, що знаходиться в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Заборонив ОСОБА_1 та будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3223151000:06:014:0047, площею 0,12 га, що знаходиться в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 20 січня 2023 року залучив як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4
Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 29 червня 2023 року провадження у цивільній справі № 372/2036/22 зупинив до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 372/4154/18 за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року.
Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 22 серпня 2023 року поновив провадження у цивільній справі № 372/2036/22.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25 листопада 2022 року.
Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 26 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовив.
Не погодившись з ухвалою Обухівського районного суду Київської області
від 26 вересня 2023 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд постановою від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року залишив без змін.
26 березня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стафійчук В. В., на ухвалу Обухівського районного суду Київської області
від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 28 лютого 2024 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 20 липня
2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04
та № 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).
Стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 4, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 353 ЦПК України ухвали судів першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Ухвала суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки це не передбачено пунктом другим частини першої
статті 389 ЦПК України.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом
(пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого
2000 року зазначив, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі
«Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява № 42527/98).
Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
ЄСПЛ у рішенні від 21 жовтня 2010 року (заява № 19164/04) у справі «Дія 97» проти України» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду
від 28 лютого 2024 року про можливість її оскарження до Верховного Суду
не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Слід зазначити, що в ухвалах Верховного Суду від 19 лютого 2024 року
у справі № 201/8380/23 (провадження № 61-2087ск24) та від 08 квітня
2024 року у справі № 755/5931/21 (провадження № 61-4472ск24)касаційний суд також дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі з огляду на те, що судові рішення щодо скасування забезпечення позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України), не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки ухвала Обухівського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
З наведених обставин не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стафійчук Владислав Володимирович, на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 , треті особи, які на заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська обласна державна адміністрація, ОСОБА_2 , Обухівська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування земельної ділянки, за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк