18 квітня 2024 року
м. Київ
справа №520/4935/2020
адміністративне провадження № К/990/22630/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 520/4935/2020 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, у задоволені позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року скасовано, справу № 520/4935/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
15 квітня 2024 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про ухвалення в справі додаткового судового рішення, яким просила вирішити питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 21 020,00 грн.
Заяву ФОП ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами відповідно до приписів частини третьої статті 252 КАС України.
Перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення у цій справі та розподілу судових витрат, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на таке.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити, та як розподілити між сторонами судові витрати.
Питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і, певною мірою, є відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі, процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов'язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
Частиною першою статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За загальним правилом розподілу судових витрат, що передбачені статтею 139 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.
У даному випадку суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судове рішення про направлення справи для продовження розгляду або на новий розгляд не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для нового розгляду по суті спору. У випадках передачі справи на новий розгляд або для продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 при вирішенні питання щодо формування єдиної правозастосовчої практики в частині можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду, дійшла висновку, що судові витрати, пов'язані з розглядом відповідної касаційної скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення, з урахуванням загальних правил розподілу судових витрат.
Таким чином, при ухваленні судового рішення про повернення справи на новий розгляд розподіл судових витрат не здійснюється.
Зазначене також узгоджується з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 13 жовтня 2020 року у справі № 540/474/19, від 20 листопада 2023 року у справі № 160/14306/21, від 24 січня 2024 року у справі № 520/12293/2020 та інших.
Так, як зазначалось вище, Верховний Суд постановою від 11 квітня 2024 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задовольнив частково, скасував судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій й направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалюючи таке рішення колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами не дотримано норм процесуального права задля з'ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Враховуючи, що суд касаційної інстанції не прийняв у цій справі рішення по суті, а направив її на новий розгляд до суду першої інстанції, у колегії суддів Верховного Суду при ухваленні зазначеної вище постанови були відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат.
За таких обставин, наразі відсутні правові підстави й для задоволення заяви ФОП ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, які вона понесла у зв'язку із поданням касаційної скарги в означеній справі.
Керуючись статтями 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Фізичній особі - підприємця ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 520/4935/2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов