17 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/8473/23 пров. № А/857/24576/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №260/8473/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції - Скраль Т.В., місце ухвалення - м. Ужгород, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дата складання повного тексту - 30.11.2023),-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, якою просить: визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №050850001213 від 07.04.2023 (07.04.2023 4309/03-16) та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №050850001213 від 17.05.2023 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, період роботи на ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» на посадах, передбачених Списком 1, які додатково обумовлюють його право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: з 24.08.1987 по 11.10.1987 - прохідник підземний з повним підземним робочим днем; з 12.10.1987 по 19.11.1989 - гірський майстер підземний з повним підземним робочим днем в шахті; з 20.11.1989 по 06.03.1991- начальник дільниці підземної з повним підземним робочим днем у шахті; з 07.03.1991 по 01.09.1992 - гірським майстер підземний з повним підземним робочим днем в шахті, та, з урахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, видану Державним підприємством «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36-12-446, виписки з наказів про реорганізацію шахти «Ударник», довідки про заробітну плату ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36-08-445 та довідки ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.02.2015 №13.2-36-08-447, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення за призначенням пенсії - з 08.10.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року по справі №200/2138/22, відповідачем 1 повторно розглянуто заяву позивача від 08.10.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийнято рішення №050850001213 від 07.04.2023 про відмову в призначенні пенсії. Пенсійним органом у рішенні вказано, що пільговий стаж згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, видану Державним підприємством «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36- 12-446, виписки з наказів про реорганізацію шахти «Ударник», довідку про заробітну плату від 19.02.2015 №13.2-36- 08-445, довідки про те, що Позивач дійсно працював на ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36-08-447 -- не зараховано, оскільки вищезазначені довідки заявником до заяви від 08.10.2021 не надавались. У зв'язку з цим, позивачем 10.05.2023 р. повторно подано через Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, але вже тільки в копіях, довідку, видану Державним підприємством «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36-12-446, виписки з наказів про реорганізацію шахти «Ударник», довідку про заробітну плату від 19.02.2015 №13.2-36-08-445, довідки про те що позивач дійсно працював на ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36-08-447, оскільки оригінали таких були знищені, позаяк будівля, де Позивач проживав до повномасштабного вторгнення російської федерації, була вщент зруйнована внаслідок дій агресора. Однак, за результатами розгляду заяви позивача від 10.05.2023 р. Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області також прийнято Рішення №050850001213 від 17.05.2023 р. про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та оригіналів документів. Крім того, згідно рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року по справі №200/2138/22, судом зроблено висновок, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періодів в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок. Відповідно у відповідачів не було підстав для не врахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи позивача на ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 050850001213 від 07 квітня 2023 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 050850001213 від 17 травня 2023 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24 серпня 1987 року по 01 вересня 1992 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з моменту настання права на пенсію за віком, тобто з 08 жовтня 2021 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що результатами розгляду наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 складає: 26 років 7 місяців 10 днів. Пільговий стаж відсутній. Пільговий стаж згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.02.2015 року № 13.2-36-12-446, виданою Державним підприємством «Сніжнеантрацит», виписками з наказів про реорганізацію шахти «Ударник», довідкою про заробітну плату від 19.02.2015 року № 13.2-36-08-445, довідкою про те, що ОСОБА_1 дійсно працював на ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 року № 13.2-36-08-447 не зараховано, оскільки вищезазначені документи до заяви від 08.10.2021 позивачем додані не були. 10.05.2023 ОСОБА_1 повторно звернувся до органів Фонду з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. До заяви додані копії вищевказаних документів, які не були враховані Головним управлінням при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії від 07.04.2023. Розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювався за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. 17.05.2023 ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення № 050850001213 про відмову у призначенні пенсії позивачу у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та оригіналів документів. Вимогами чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення передбачено, що для призначення пенсії за віком необхідно: - досягнення особою віку, визначеного законом; - наявність необхідного страхового стажу роботи. Право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 114 Закону № 1058 має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058.
Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
13 жовтня 2021 року за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 050850001213.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі №200/2138/22, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 жовтня 2021 року № 050850001213 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на підставі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, видану Державним підприємством «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 року № 13.2-36-12-446, виписки з наказів про реорганізацію шахти «Ударник», довідки про заробітну плату від 19.02.2015 року № 13.2-36-08-445, довідки про те, що позивач дійсно працював на ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 року №13.2-36-08-447 та з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.
07 квітня 2023 року на виконання рішення суду у справі № 200/2138/22 Головним управлінням повторно розглянуто заяву позивача від 08.10.2021 та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 050850001213.
Відповідно до вказаного рішення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі №200/2138/22, повторно розглянуто заяву від 08.10.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV. Пільговий стаж згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, видану Державним підприємством «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 року № 13.2-36-12-446, виписки з наказів про реорганізацію шахти «Ударник», довідки про заробітну плату від 19.02.2015 року № 13.2-36-08-445, довідки про те, що ОСОБА_1 дійсно працював на ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 року №13.2-36-08-447 не зараховано, оскільки вищезазначені довідки заявником до заяви від 08.10.2021 не надавались.
Страховий стаж ОСОБА_1 за наданими документами складає: 26 років 7 місяців 10 днів. Пільговий стаж відсутній.
10 травня 2023 року позивачем повторно подано заяву про призначення пенсії за віком по Списку № 1 через Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та довідку, видану Державним підприємством «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36-12-446, виписки з наказів про реорганізацію шахти «Ударник», довідку про заробітну плату від 19.02.2015 №13.2-36-08-445, довідку про те, що позивач дійсно працював на ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36-08-447.
Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
17 травня 2023 року рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 050850001213 відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи та оригіналів документів.
В рішенні зазначено про результати розгляду документів, доданих до заяви:
- за наданими документами та за даними- індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, до страхового стажу зараховані всі періоди;
- до заяви було надано копії довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідки про реорганізацію підприємства, довідки про заробітну плату. Накази про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення прав робітників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені діючим законодавством і додатки до атестацій робочих місць не надано.
Не погодившись із рішеннями про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції чинні на момент подання заяви про призначення пенсії від 08 жовтня 2021 року).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до приписів статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 статті 114 Закону України №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
У період роботи позивача діяла постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість в яких дає право на державну пенсію за віком на пільгових умовах та в пільгових розмірах», якою затверджено Список 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
За приписами постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість в яких дає право на державну пенсію за віком на пільгових умовах та в пільгових розмірах» до списку №1 включені всі робочі, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах зі здобичі вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, асбеста, солі, слюди та інших рудних и нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, робітники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 ( у редакції чинні на момент подання заяви про призначення пенсії від 08 жовтня 2021 року) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Системний аналіз викладених вище правових норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно з записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 01 липня 1981 року, ОСОБА_1 у період з 24.08.1987 по 11.10.1987 працював прохідником підземним; з 12.10.1987 по 19.11.1989 гірським майстром підземним; з 20.11.1989 по 06.03.1991 начальником дільниці підземної; з 07.03.1991 по 01.09.1992 гірським майстром підземним.
Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну з дня прийому на роботу.
До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою записи про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Отже, обов'язок щодо заповнення трудової книжки покладався на адміністрацію підприємства, а не на працівника.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, викладену, зокрема, у постановах від 28 лютого 2018 року у справі №428/7863/17 та від 16 квітня 2020 року у справі №159/4315/16-а про те, що певні недоліки в заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи організації, і не може мати негативні наслідки для особи, яка звернулася за пенсією.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктами 4, 4.1. Порядку №383 визначено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
За змістом пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Отже, для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до 21.08.1992 законодавство не містило такої умови як атестація робочих місць власником підприємства, а для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Водночас, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
Описані вище записи трудової книжки позивача містять необхідні відомості щодо умов праці та характеру виконуваної роботи, яка належить до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому доводи відповідачів про необхідність подання позивачем уточнюючої довідки є безпідставними.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування факту пільгового страхового стажу позивача у період з 24.08.1987 по 01.09.1992.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача у період з 24.08.1987 по 01.09.1992 підлягають зарахуванню до його пільгового страхового стажу, проте у порушення вимог закону не були зараховані пенсійним органом до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 при прийнятті спірних рішень, у якому натомість вказано, що пільговий стаж у особи відсутній.
Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 200/2138/22, яке набрало законної сили 28 березня 2023 року, встановлено, що позивачем надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, видану Державним підприємством «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36- 12-446, виписку з наказів про реорганізацію шахти «Ударник», довідку про заробітну плату від 19.02.2015 №13.2-36-08-445, довідку про те що Позивач дійсно працював на ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» від 19.02.2015 №13.2-36-08-447.
Згідно з пунктом 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок №22-1, у редакції чинній на момент подання заяви про призначення пенсії від 08 жовтня 2021 року) у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Однак, відповідачі не повідомили позивача про необхідність надання таких документів, чим порушив права позивача на підтвердження пільгового стажу для призначення пенсій.
Окрім того, на особу не можна перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у його первинних документах за обліковим стажем та нарахуванням заробітної плати на конкретну посаду, яку використовував позивач у той чи інший період роботи у підприємстві за наявністю належного номера оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, після цього працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свій час неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для офіційного подання заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи зазначені положення законодавства та фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 07 квітня 2023 року №050850001213 та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17 травня 2023 року №050850001213 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах прийняте відповідачами не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №260/8473/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді І. І. Запотічний
С. М. Кузьмич