П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/3466/22
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.
Дата і місце ухвалення 24.01.2024р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 р. у справі №400/3466/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив зобов'язати Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024р. позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба подав апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначив, що суд першої інстанції приймаючи судове рішення у справі не врахував, що у жовтні 2021 року позивач реалізував своє право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік у розмірі одного окладу за військовим званням, згідно наказу Міністерства оборони України від 12.03.2021 №59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік».
Враховуючи, що матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань виплачується військосліжбовцям 1 раз на рік, підстави для нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, відсутні.
Зважаючи на зазначене апелянт просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у Факультеті перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У жовтні 2021 року йому виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік у розмірі одного окладу за військовим званням.
З матеріалів справи вбачається, що протягом грудня 2021р. та червня 2022 року позивач тричі звертався до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана із рапортами про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку зі смертю батька, згідно наказу Міністерства оборони України від 12.03.2021 №59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік».
Проте, відповідач відмовив у їх задоволенні, посилаючись на відсутність підстав для виплати такої матеріальної допомоги у 2022 році, на підставі обставин, які виникли у 2021 році, за який позивачем вже отримано матеріальну допомогу.
На переконання позивача, відповідачем порушено його право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 у розмірі місячного грошового забезпечення, що стало підставою його звернення до суду першої інстанції з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції визнав право позивача на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021р. у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з чим зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити останню з урахуванням виплаченої у 2021 році матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі окладу за військовим званням.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (Закон № 2011), «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (Наказ № 260), Постановою КМУ № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова 704)..
Статтею 1 Закону №2011 визначено, що соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Частинами 1-4 статті 9 Закону №2011 визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою КМУ №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи) (пункт 2,3).
Видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів. Умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України (пункт 7, 8 Постанови № 704).
На виконання Постанови № 704 Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».
Наказом 260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України (пункт 4).
Розділом ХХIV цього Наказу визначено порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а саме військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу. Цей вид грошового забезпечення надається військовослужбовцям у межах асигнувань та у розмірі, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення, за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника).
Суд зауважує, що Наказом Міністерства оборони України від 12.03.2021 № 59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік» (далі - Наказ), було передбачено виплату матеріальної допомогу для вирішення соціально - побутових питань (матеріальна допомога) військовослужбовцям.
Відповідно до положень Наказу №59 виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав:
- смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;
- порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:
- онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);
- захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;
- безперервне перебування на реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (сумарно більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів, які пов'язані з виконанням завдань в районі проведення операції Об'єднаних сил.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2021 року ОСОБА_1 виплачено матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік у розмірі одного окладу за військовим званням.
Проте, у грудні 2021р. у нього виникли підстави для отримання зазначеної вище матеріальної допомоги у більшому розмірі - місячного грошового забезпечення у зв'язку зі смертю батька.
Враховуючи, що протягом грудня 2021р. та червня 2022 року позивач неодноразово звертався до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана із рапортами про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у підтвердження чого надавав свідоцтво про смерть батька серії НОМЕР_1 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо права позивача на отримання спірної матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік у розмірі окладу за військовим званням.
При цьому, судова колегія вважає обґрунтованою позицію суду першої, що оскільки право позивача на отримання спірної матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення виникло у військовослужбовця в кінці 2021 року, останній має право на здійснення перерахунку виплаченої йому матеріальної допомоги, з урахуванням обставин, що виникли після її виплати.
Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення скарги відповідача колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 р. у справі №400/3466/22 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук А.Г. Федусик