П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31605/23
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Одеській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 1.01.2016р. по 30.06.2019р. індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008р. та березень 2018р.;
- зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 1.01.2016р. по 30.06.2019р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008р. та березень 2018р, відповідно до вимог ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078;
- зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення з 1.01.2016р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 13.09.1999р. по 30.04.2020р. він проходив службу у 3 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС в Одеській області.
При цьому, за період з 1.01.2016р. по 30.04.2020р. йому було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення не в повному обсязі.
Вважаючи вказані дії військової частини протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Одеській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. включно.
Зобов'язано 3 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі 3 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалося, а тому саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р..
Що стосується вимог про компенсацію втрати частини грошових доходів, то суд вважав, що оскільки станом на дату розгляду даної справи індексація грошового забезпечення позивача не виплачена, а тому нарахування та виплати компенсації стосується правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Вирішуючи спір, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у період з 13.09.1999р. по 30.04.2020р. ОСОБА_1 проходив службу у 4 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС в Одеській області(а.с.12-13).
23.08.2023р. ОСОБА_1 звернувся до 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Одеській області із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
3.10.2023р. 3 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС в Одеській області листом за №60 30/01-552/60 30/01 повідомив, що враховуючи відсутність кошторисних призначень та виплату індексації заробітної плати нарахування індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року за період з 1.01.2016р. по 1.03.2018р. є неможливим. За період з 1.03.2018р. по 30.04.2020р. включно індексація нараховувалась та виплачувалась (а.с.14).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій ГУ ДСНС у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст.1-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Положеннями ч.2,3 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» за №1282-ХІІ від 3.07.1991р. (надалі - Закон №1282).
Положеннями ст.2 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У відповідності до ст.4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%.
За правилами ст.5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ за №1078 від 17.07.2003р..
Згідно з п.1-1 цього Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до п.6 зазначеного Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У справі "Кечко проти України" (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23). Тобто, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні ст.1 Першого протоколу.
Відповідно до п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Пунктом 3 Постанови КМУ від 7.11.2007р. №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 1 січня 2008р., а отже січень 2008р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Зі вступом в дію Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 1 березня 2018р..
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що оскільки у період проходження військової служби підвищення посадового окладу позивача за посадою відбулось у січні 2008р., то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись наростаючим підсумком починаючи з цього базового місяця.
Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для нарахування і виплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. включно з урахування базового місяця січень 2008р..
Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко