"18" квітня 2024 р. Справа № 363/1792/24
18 квітня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
11.04.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява у якій ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 27.10.2002 року виконкомом Катюжанської сільської ради, а також покласти судові витрати на позивача.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Так, ухвалою суду від 17.04.2024 року - позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу була залишена без руху. Позивачці наданодля усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз'яснено, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява буде повернута. При цьому судом в ухвалі було зазначено, що позивачкою до матеріалів позовної заяви про розірвання шлюбу не долучено оригіналу квитанції про сплату нею судового збору, однак долучено посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 зі строком дії до 01.08.2025 року, згідно якого останній встановлено ІІІ групу інвалідності. В той же час, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Таким чином, Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору осіб з інвалідністю ІІІ групи, а тому позивачці ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу у розмірі 1211,20 грн. та надати підтверджуючі документи, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Крім того, відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтва про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. При подачі вказаної позовної заяви, позивачкою ОСОБА_1 до неї не було долучено оригіналу свідоцтва про шлюб, а відтак їй необхідно надати суду оригінал вказаного документа.
18.04.2024 року на адресу суду від позивачки надійшла заява, в якій остання, на виконання вимог, зазначених в ухвалі суду від 17.04.2024 року, повідомила, що вона має 1 групу інвалідності та додала до заяви копію посвідчення, яке вже додавала до позовної заяви раніше та, зі змісту якого неможливо встановити яку саме групу інвалідності встановлено ОСОБА_1 , оскільки в копії вказано наступне: строк дії безстроково, група інвалідності перша; строк дії до 01.08.2025 року, група інвалідності третя, також до позову ОСОБА_1 надала ще копію пенсійного посвідчення, в якому зазначено, що вона отримує пенсію по інвалідності, третя група, інвалідність потерпілого від аварії на ЧАЕС, термін дії до 31.07.2025 року. Крім того, позивачкою до заяви не додано оригіналу свідоцтва про одруження та не зазначено причин неможливості його подання (якщо такі існують).
Таким чином позивачкою не усунені недоліки, зазначені в ухвалі суду від 17.04.2024 року, якою її позовна заява була залишена без руху.
Стаття 1 ЦПК України зазначає, що цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших, визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
При застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.
Так, діючим ЦПК України чітко розмежовано стадії: відкриття провадження у справі, підготовче провадження, розгляд справи по суті, зупинення і закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо.
В даному випадку відкриття провадження у справі ще не відбулося, заява відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України була залишена без руху.
Відповідно до ст. 185 ч. 3 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
На підставі зазначеного, заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню позивачці, що в свою чергу жодним чином не є перешкодою у доступі до правосуддя, тобто не заважає їй повторно звернутися із відповідною позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Вважати позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу неподаною та повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.
Суддя О.П. Дьоміна