Справа № 289/2051/23
Номер провадження 1-кп/289/27/24
17.04.2024 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Рача, Радомишльського району, Житомирської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, перебуває в цивільному шлюбі, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 150 годин громадських робіт,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,
Указом Президента України №64/2022 на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який затверджено 24.02.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Під час дії введеного правового режиму воєнного стану в Україні ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин проти власності за наступних обставин.
14 серпня 2023 року близько 16:00 години ОСОБА_4 разом з ОСОБА_9 біля території Радомишльської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , під деревом яблуні розпивали спиртні напої. Під час розпивання спиртного ОСОБА_9 внаслідок вжитого спиртного сп'янів та заснув, а у ОСОБА_4 в цей час виник злочинний умисел на таємне викрадення мобільного телефону останнього марки «ZTE», модель «А 7030», в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку ТОВ «ВФ Україна», який лежав на траві біля ОСОБА_9 .
З цією метою, цього ж дня у вказаний час ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_9 , взяв мобільний телефон останнього марки «ZTE» модель «А 7030» вартістю 2520 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку ТОВ «ВФ Україна», вартістю 150 гривень, після чого з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись в подальшому викраденим мобільним телефоном на власний розсуд.
Вчиненими діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2670 гривень.
Таким чином, за викладених обставин, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, влітку 2023 року, точну дату в ході досудового розслідування встановити не вдалося, близько 15 години, біля річки Тетерів на околиці АДРЕСА_3 ОСОБА_4 знайшов ручну оборонну осколкову гранату Ф-1, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, яку останній в порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №662 від 21.08.1998 і Положення про дозвільну систему, таким чином незаконно придбав і в подальшому переніс до свого місця проживання по АДРЕСА_1 . За вказаною адресою ОСОБА_11 , не маючи дозволу на придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв, усвідомлюючи протиправний характер своїх неправомірних дій, приховав ручну оборонну осколкову гранату Ф-1, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, яку протягом тривалого часу незаконно зберігав за місцем свого проживання за раніше зазначеною адресою.
21 листопада 2023 року о 21 годині 20 хвилин під час огляду місця події, в господарстві по АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено ручну оборонну осколкову гранату Ф-1, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, яку ОСОБА_4 незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, за викладених обставин, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював, та показав, що дійсно за вищевказаних обставин скоїв наведені злочини та щиро розкаюється у скоєному.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, в якій просить розглянути вказане кримінальне провадження без його участі, щодо призначення покарання покладається на розсуд суду (а.с. 30).
З врахуванням думки учасників судового провадження щодо можливості з'ясування всіх фактичних обставин справи суд вирішив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілого.
Водночас, за клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і не має сумнівів у добровільності та істинності їхніх позицій. При цьому, ОСОБА_4 та іншим учасникам процесу судом роз'яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів доведена повністю, а тому кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, а за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, які є тяжкими злочинами, але від яких тяжких наслідків не настало, особу обвинуваченого, який характеризуються за місцем проживання, як такий щодо якого скарг та заяв про неналежну поведінку не надходило, визнав повністю вину, щиро розкаявся у скоєнні даних злочинів, а також сукупність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого є визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів та щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Отже, приймаючи до уваги зазначені обставини у їх сукупності, позицію прокурора, а також думку потерпілого, який на суворості покарання не наполягав, суд, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 70 КК України, вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі.
Однак, враховуючи особу ОСОБА_4 та усі пом'якшуючі покарання обставини, а також відсутність тяжких наслідків, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування цього покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов'язані із проведенням експертиз, які матеріалами справи підтвердженні у загальному розмірі 2868 грн.
Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Арешт на майно не накладався. Цивільний позов потерпілим не заявлено. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме буде періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, а саме:
- мобільний телефон марки «ZTE», модель «А 7030», який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_9 - залишити у останнього;
-спецпакет №2562515 з фрагментами гранати Ф-1 після експериментального вибуху, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати пов'язані із проведенням судових експертиз в загальній сумі 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1