Справа № 276/719/24
Провадження по справі №2/276/276/24
17 квітня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю: секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини,
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 2,24 га, що знаходиться за адресою: Житомирська область Житомирський район, Хорошівська селищна рада. Позивач вказує, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті матері.
Звернувшись до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу з питанням оформлення спадкових прав після смерті матері ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 отримав відмову у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане спадкове майно, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та не підтвердженням родинних відносин з померлою ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що встановити факт родинних відносин між ним та спадкодавцем ОСОБА_2 він може виключно в судовому порядку, оскільки цей факт безпосередньо породжує для нього юридичні наслідки при вступі в спадщину і вирішити його в інший спосіб він не має можливості.
Одночасно вважає, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважної причини, оскільки йому не було відомо про наявність заповіту.
Позивач просить суд встановити факт родинних відносин, що померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є його рідною матір'юта визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2 (двох) місяців після набрання рішенням законної сили.
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 04 квітня 2024 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач в телефонограмі просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача, Хорошівської селищної ради, в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява, за підписом селищного голови, про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають.
Згідно ч.3, 4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно п.2 ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту родинних відносин повинно бути зазначено причини неможливості відновлення або одержання документів, що посвідчують цей факт.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Березівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області 21 лютого 2015 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.сп.11).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір'ю записано « ОСОБА_3 » ( а.сп.7).
Із копії паспорта серії НОМЕР_3 , матір позивача записана, як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , матір позивача вказано « ОСОБА_4 » (рос.) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.сп.9).
Як слідує із копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , після одруження його матір змінила своє дівоче прізвище на « ОСОБА_5 » (рос.) ( а.сп.10).
Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є родичами, а саме матір'ю та сином. Наявність родинних стосунків між ними підтверджується долученими до справи письмовими доказами .
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Із ч.1 ст.1269 ЦК України слідує, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частина 1 ст.1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідно до копії заповіту від 04.01.2005 року посвідченого секретарем Березовської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області Багінською Б.Б., ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.сп. 12).
Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЖТ №042636, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,24 га, що розташована на території Березівської сільської ради ( а.сп.17).
Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 08.03.2024 року виготовлено на ім'я ОСОБА_1 ( а.сп.20-22).
Згідно довідок виконкому Хорошівської селищної ради від 14.03.2024 року №62, №63, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; разом із нею на день смерті та шість місяців потому інших зареєстрованих не було (а.сп.18).
Як слідує із довідок виконкому Хорошівської селищної ради Житомирської області від 02.04.2024 року за №84, №85 ОСОБА_2 , 1935 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була власницею земельної ділянки (паю) площею 2,24 га, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Хорошівська селищна рада, Березівський старостинський округ та житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі запису в погосподарській книзі Березівської сільської ради №2 за 2011-2015 роки, номер об'єкта погосподарського обліку - 1-0087-1 ( а.сп.19)
Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 05.03.2024 №76082474 слідує, що в спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (а.сп.15).
Відповідно довідки приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіної Н.В. від 05.03.2024 року за №228/02-14 слідує, що згідно спадкової справи №48/2024, яка була заведена приватним нотаріусом Силіною Н.В. Житомирського районного нотаріального округу 05.03.2024 року, спадкодавцем за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 . Інформація про інших спадкоємців в спадковій справі відсутня ( а.сп.16).
Відповідно постанови приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В. від 05.03.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки ним не було подано заяви до нотаріуса про прийняття спадщини згідно ст.1268 ЦК України, а також не надано документів, що підтверджують родинні відносини із спадкодавцем, а тому ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду (а.сп. 14).
За змістом позовної заяви слідує, що позивач з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про наявність заповіту.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85цс12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Згідно ст.206 ч.4 ЦПК України якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців за даними Спадкового реєстру свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Враховуючи, що після смерті ОСОБА_2 інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертались, позивач вчасно не звернувся до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що йому не було відомо про існування заповіту, відповідач позов визнає, а тому суд вважає, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1218, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини, задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, що померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Відповідач: Хорошівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, адреса місцезнаходження: смт. Хорошів, вул. Героїв України, 13 Житомирського району Житомирської області, ЄДРПОУ: 04344587.
Суддя А.М. Збаражський