ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.04.2024Справа № 922/733/24
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 16.04.2024 про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до 1) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе енергія"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"
про визнання правочину недійсним (нікчемним)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе енергія" та 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", в якій просить суд: визнати недійсним (нікчемним) правочин про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на підставі договору від 09.01.2024 № 56А200-2-24.
Також у прохальній частині позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" просить суд з метою уникнення можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, заборонити примусове стягнення згідно рішення суду у судовій справі № 922/2651/23.
Господарським судом Харківської області ухвалою від 11.03.2024 матеріали справи №922/733/24 передані за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 справу №922/733/24 передано на розгляд судді Турчину С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про забезпечення позову, викладену у прохальній частині позовної заяви від 06.03.2024.
16.04.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:
заборонити примусове стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 15.04.2020 NGASD-150420-14/12А167-144-20 підтвердженого рішенням суду у справі №922/2651/23;
зупинити виконання рішення суду у справі № 922/2651/23.
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №922/2651/23 замінено позивача у справі №922/2651/23 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут". Заміна кредитора в зобов'язанні та процесуальне правонаступництво у справі №922/2651/23 здійснено на підставі договору від 09.01.2024 №56А200-2-24 (який оскаржується у справі №922/733/24), відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" права вимоги за заборгованістю по договору купівлі-продажу природного газу від 15.04.2020 NGASD-150420-14/12А167-144-20, що є предметом спору у справі №922/2651/23.
На переконання заявника, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" діяло недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", оскільки відступлення права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на підставі договору від 09.01.2024 №56А200-2-24 було вчинено з метою уникнення звернення стягнення стягувачем на грошові кошти, які були стягнуті ТОВ "ЙЕ Енергія" з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" згідно рішення суду у справі № 922/2651/23.
Отже, існують підтверджені обставини можливості вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" дій, які невілюватимуть мету звернення з цим позовом, адже у разі заміни боржника, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" не буде правової підстави стягнення заборгованості. Таким чином, заявник стверджує, що існує обґрунтована необхідність у збережені існуючого на сьогоднішній день кола суб'єктів та правовідносин, що можливе лише шляхом заборони на примусове стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 15.04.2020 NGASD-150420-14/12А167-144-20 підтвердженого рішенням суду у справі №922/2651/23 та зупинення виконання рішення суду у справі №922/2651/23.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Положеннями ч.1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Оскільки заявник звернувся до суду із вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Зазначена позиція наведена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Як зазначено вище, у заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити примусове стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 15.04.2020 NGASD-150420-14/12А167-144-20 підтвердженого рішенням суду у справі №922/2651/23 та зупинити виконання рішення суду у справі № 922/2651/23.
Проте, такий вид заходу забезпечення позову як заборона примусового стягнення заборгованості підтвердженого рішенням суду у іншій справі та зупинення виконання такого рішення суду не передбачений частиною першою статті 137 ГПК України.
При цьому п.5 ч.1 ст.137 ГПК України передбачений такий захід забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Однак, відповідно до ст.137 ГПК України зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Водночас, нормами пункту 10 частин першої статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, за змістом статті 137 Господарського процесуального кодексу України (положення частини першої якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову), якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 ГПК України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заявник не навів посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені заходи забезпечення позову, про вжиття яких вона просила суд.
Суд також зазначає, що порядок зупинення виконання судового рішення встановлено статтею 332 ГПК України, згідно частини 1 якої, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Отже, зупинення виконання судового рішення віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 16.04.2024 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили 18.04.2024 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. О. Турчин