17.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2506/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шепшелєй Анатолія Олександровича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 (суддя Загинайко Т.А.)
у справі № 904/2506/23
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Шепшелєй Анатолія Олександровича, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області
про стягнення грошових коштів
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шепшелєй Анатолія Олександровича про стягнення 30?302,54 грн заборгованості, з яких: 19?007,79 грн за кредитом, 10?789,98 грн з процентів та 504,77 грн з комісії за користування кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем кредитних зобов'язань, передбаченими?"Умовами та правилами надання банківських послуг", котрі разом із заявою відповідача про приєднання до вказаних умов, і складають кредитний договір за яким заявлена до стягнення заборгованість.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 у справі № 904/2506/23 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шепшелєй Анатолія Олександровича на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 19?007,79 грн заборгованості за кредитом, 10?789,98 грн заборгованості по процентам, 504,77 грн заборгованості по комісії та 2?684,00 грн судового збору за подання позову.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість за кредитом підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а у відповідності до "Умов та правила надання банківських послуг" позивачем нараховані та заявлені до стягнення проценти та комісію за користування кредитом.
Не погодившись з вказаним рішенням Фізичною особою-підприємцєм Шепшелей Анатоліем Олександровичем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 у справі № 904/2506/23 та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянтом зазначено, що матеріалами справи не підтверджується підписання ним заяви на отримання кредитних коштів. Водночас судом першої інстанції не було враховано правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також не застосовано сплив строку позовної давності до заявлених позивачем вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 витребувано?з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги до їх надходження до апеляційного суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2023?відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою?у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу, в якому він зазначав про те, що виписками по рахунку підтверджується надання відповідачу кредитних коштів та їх використання ним. При цьому вказував на обґрунтованість нарахувань процентів та комісії за користування кредитом, що було передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг. Також просив поновити строк на подання відзиву, з огляду на воєнний стан у країні та перебої електропостачання, що вплинуло на строк перевірки відомостей, підготовку та надання відзиву до апеляційного суду.
Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до положень ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, поновити строк на подання відзиву та прийняти його до розгляду.
Відповідно до?статті 270 Господарського процесуального кодексу України?у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Фізичною особою-підприємцем Шепшелєй Анатолієм Олександровичем (далі - клієнт) 14.05.2018 підписано заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" шляхом встановлення кредитного ліміту на його рахунку № НОМЕР_1 відкритого Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (далі - банк) на наступних умовах:
- вид кредиту: овердтрафтовий кредит;
- мінімальний розмір ліміту: 10 000 UAН;
- максимальний розмір кредиту: 75 000 UAН;
- розмір відсоткової ставки: 30 %;
- пільговий період: 55 днів;
- термін користування кредитом: 12 місяців.
Вказана заявка містить наступні умови:
- підписанням цієї заявки клієнт на підставі статті 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до умов та правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування;
- підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький". Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку;
- кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Факт підписання відповідачем заявки електронним цифровим підписом підтверджується наданою позивачем роздруківкою з онлайн сервісу створення та перевірки електронного підпису, що не спростовано відповідачем.
В матеріалах справи мітиться копія витягу умов.
Так, згідно з пунктом 3.2.6.1.1 умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі - кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених умовами та правилами надання банківських послуг в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим договором терміни.
Розмір кредиту, який може бути наданий клієнту складає від 10?000,00 до 100?000,00 грн (пункт 3.2.6.1.2 умов).
Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (пункт 3.2.6.1.3 умов).
Відповідно до пункту 3.2.6.1.4 умов клієнт приєднується до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до умов та заявки на отримання послуги в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, що разом з цими умовам становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до умов в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
Згідно з пунктом 3.2.6.1.5 умов ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
Відповідно до пункту 3.2.6.1.7 умов сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6 цього договору.
В силу пункту 3.2.6.2.2.2 умов клієнт зобов'язується сплатити банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 3.2.6.2.2.3 умов передбачено, що клієнт зобов'язується повернути кредит у строки, встановлені пунктами 3.2.6.5.1, 3.2.6.2.3.10, 3.2.6.3.5 цього договору.
Згідно з пунктом 3.2.6.3.6 умов в разі непогашення клієнтом заборгованості за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, клієнт зобов'язаний погасити заборгованість по кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10 % від дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1 клієнт здійснює погашення мінімального щомісячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.
Відповідно до пункту 3.2.6.3.8 умов погашення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.
Згідно з пунктом 3.2.6.5.1 умов строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксоване нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія.
В матеріалах справи міститься довідка № 80514DNOWSJ019 від 13.03.2023 про розміри встановлених кредитних лімітів, відповідно до якої клієнту визначено кредитні ліміти та дати їх зміни, а саме:
14.05.2018 - 25?000,00 грн; 18.06.2018 - 20?000,00 грн; 19.06.2018 - 15?000,00 грн; 20.06.2018 - 0,00 грн; 21.06.2018 - 20?000,00 грн; 11.07.2018 - 25?000,00 грн; 14.08.2018 - 30?000,00 грн; 06.11.2018 - 0,00 грн; 07.11.2018 - 30?000,00 грн; 21.03.2019 - 0,00 грн; 24.03.2019 - 30?000,00 грн; 25.07.2019 - 40?000,00 грн; 15.08.2019 - 45?000,00 грн; 26.01.2021 - 0,00 грн; 02.04.2021 - 0,00 грн.
На доведення отримання відповідачем кредитних коштів та їх використання позивачем надано виписку по рахунку клієнта за період з 14.05.2018 по 01.05.2023.
Оскільки відповідач у добровільному порядку існуючу перед позивачем заборгованість не погасив, останній звернувся до суду з даним позовом.
Стосовно викладених обставин колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Нормами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 стаття 1054 Цивільного кодексу України).
Відповідно до?ст. 1046 Цивільного кодексу України?за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до?ст. 1049 Цивільного кодексу України?позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно?ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,?527,?530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Довідкою та випискою по рахунку з 14.05.2018 по 01.05.2023 підтверджується надання банком кредитних коштів в межах обумовлених лімітів та використання їх відповідачем, а також наявність заборгованості у сумі 19?007,79 грн.
Відтак, висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача?основної заборгованості за кредитом у розмірі 19?007,79 грн є обґрунтованим, оскільки за матеріалами господарської справи ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції відповідачем не доведено протилежного.
Щодо заявлених до стягнення з відповідача 10? 789,98 грн заборгованості з процентів за користуванням кредитом та 504,77 грн з комісії за користуванням кредитом, які аргументовані позивачем з посиланням на витяг з "Умов та правила надання банківських послуг", слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1?ст. 1048 Цивільного кодексу України?позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У заявці на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" встановлений розмір відсоткової ставки: 30 % та зазначено про приєднання відповідача до умов, проте обрахування застосування такої відсоткової ставки вказана заявка не містила, враховуючи пільговий період повернення кредитних коштів, позичених відповідачем, строку кредитування, чіткої встановленої банком суми кредиту. При цьому, долучений до позовної заяви позивачем витяг з "Умов та правила надання банківських послуг" не містить підпису відповідача, а тому не може вважатися саме частиною кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви.
Подібний висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.07.2020 у справі № 910/8189/19.
Враховуючи наведене та те, що вимоги у частині стягнення процентів та комісії за користуванням кредитом заявлені на підставі умов договору, визначених в односторонньому порядку ("Умов та правил надання банківських послуг"), то такі вимоги задоволенню не підлягали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що висновок господарського суду про задоволення вимог в цій частині був помилковим.
Стосовно застосування спливу строку позовної давності до заявлених позивачем вимог, то суд апеляційної інстанції зазначає, що така заява відповідачем до суду першої інстанції не подавалась і доказів неможливості її подання заявником не було наведено, а отже відповідна заява не підлягає розгляду апеляційним господарським судом у відповідності до положень ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 1?ст. 275 Господарського процесуального кодексу України?суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно із ч. 1?ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення?закону, або застосування?закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування?закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що скаржником частково доведена обґрунтованість апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду в частині задоволення вимог про стягнення 10?789,98 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 504,77 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та прийняти нове рішення в цій частині про відмову у цих вимогах.
Стосовно нового розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
У відповідності до положень ч.ч. 4, 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч. 11 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Здійснивши новий розподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам, суд апеляційної інстанції зазначає, що:
- з відповідача на користь позивача в частині задоволення майнової вимоги щодо стягнення 19?007,79 грн заборгованості за кредитом (задоволена сума 19?007,79 грн / заявлена сума 30?302,54 = 0,627267 * мінімальна ставка ((прожитковий мінімум для працездатних осіб)) 2 684,00 грн) підлягає стягненню 1?683,58 грн судового збору за подання позову, а у зв'язку з відмовою у задоволенні позову в іншій частині вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача;
- судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення складає мінімальну ставку, а саме: 4?026,00 грн (2?684,00 грн * 150 %) та підлягає сплаті позивачем на користь відповідача у розмірі 1 500,62 грн (задоволена частина вимог апеляційної скарги у сумі 11?294,75 грн / заявлена 30?302,54 = 0,372732 * 4?026,00 грн), в іншій частині вимог апеляційної скарги відмовлено, тож витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача.
Враховуючи положення ч. 11 ст. 129 ГПК України суд апеляційної інстанції вважає за можливе зарахувати судовий збір за подання апеляційної скарги в судовий збір за подання позову.
Отже, судовий збір, який за наслідками розгляду справи слід стягнути з відповідача на користь позивача, становить 182,96 грн (1?683,58 грн за подання позову - 1 500,62 грн за подання апеляційної скарги).
Керуючись статтями 129,?269,?275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шепшелєй Анатолія Олександровича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 у справі № 904/2506/23 частково задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 у справі № 904/2506/23 скасувати в частині задоволених вимог про стягнення 10?789 грн 98 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 504 грн 77 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Постановити нове рішення в цій частині, про відмову у задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 у справі № 904/2506/23 залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шепшелєй Анатолія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 182 грн 96 коп. судового збору за подання позову.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко