Ухвала від 17.04.2024 по справі 734/2211/20

Справа № 734/2211/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/489/24

Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у письмовому провадженні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою місцевого суду продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України - до 04 червня 2024 року включно. Місцевий суд вказав, що розгляд кримінального провадження не завершений з об'єктивних причин; ризики, які виправдовують тримання обвинувачених під вартою, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а підстав для скасування обвинуваченим запобіжного заходу або заміни його на більш м'який судом не встановлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та змінити запобіжний захід його підзахисному на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою. Послався на те, що вказані у клопотанні прокурора ризики не знайшли свого обґрунтованого підтвердження у матеріалах справи. Апелянт зазначив, що на даний час на розгляді місцевого суду перебувають клопотання сторони захисту про визнання недопустимими ряду доказів, наданих стороною обвинувачення.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, Козелецьким районним судом слухається кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 10.12.2019 за № 12019270270001099, по обвинуваченню: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.12.2019 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який неодноразово продовжувався.

Ухвалою Козелецького районного суду від 13 лютого 2024 року обвинуваченим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 продовжений строк тримання під вартою строком на шістдесят днів, - до 13 квітня 2024 року включно.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою суд враховує виключно наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Питання обґрунтованості оголошеної підозри, тим більше, коли це питання є предметом судового розгляду, під час вирішення питання про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу не розглядається.

Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , місцевий суд, ураховуючи, що передбачені ст.177 КПК України ризики не зменшились і не зникли та не спростовані стороною захисту, а також з огляду на серйозність висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, зважаючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання останніми процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, правильно дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Посилання сторони захисту на необґрунтованість ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, та на відсутність доказів, які обґрунтовують обрання запобіжного заходу обвинуваченого та подальше тримання його під вартою, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.

Наразі, питання доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень «поза розумним сумнівом» не є предметом ні судового, ні апеляційного розглядів, оскільки вирішується питання виключно щодо доведеності обставин, які виправдовують тримання під вартою.

Суд правильно встановив, що наведені у клопотанні прокурора доводи свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри та підтверджуються доказами, достатніми саме на даному етапі судового розгляду, виключно з метою вирішення питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу, а не для визнання осіб винними чи для їх виправдання.

Крім того, судом правильно зазначено про те, що судовий розгляд не завершений з об'єктивних причин. Саме після дослідження всіх обставин та доказів у кримінальному провадженні може бути вирішене питання щодо обґрунтованості та допустимості доказів кожної зі сторін у кримінальному провадженні, надано їм оцінку та прийнято рішення про обставини, які вони доводять чи навпаки спростовують.

Отже, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого, суд правильно зазначив, що вказані прокурором ризики не зменшились та визнав їх такими, що виправдовують подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, і на даний час вони виключають заміну запобіжного заходу, як про це просить захисник в апеляційній скарзі.

Відтак, порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4